Java

Вступ. 2

Основи програмування мовою Java 3

Синтаксис та конструкції в Java 4

Масиви. 5

Рядки. 5

Оператори. 5

Перетворення типів. 6

Управляючі конструкції. 6

Цикли. 6

Класи в мові Java 6

Успадкування та інтерфейс 8

Перевизначення методів 10

Способи реалізації багато поточності в java 11

Виключні ситуації в java 14

Пакети 15

Розподілене програмування 17

Доступ до баз даних 19

Попередньо відкомпільовані (підготовлені) запити 22

Пакетне виконання запитів. 22

Виклик внутрішніх процедур та функцій СУБД. 23

Аплети 23

Вступ.

Три ключові елементи об’єднались в технології java і виділили її з усіх існуючих основ:

1. незалежність від архітектури

2. безпека

3. інтерактивність.

Одним із ключових принципів розробки Java полягав у забезпеченні захисту від несанкціонованого доступу. Програми на Java не можуть викликати глобальні функції, одержувати доступ до довільних ресурсів системи, що забезпечує для Java рівень безпеки, який не доступний для інших мов. Даний рівень безпеки виконання Java програм забезпечує віртуальна машина Java.

Надійність. Java обмежує програмістів у декількох областях і в такий спосіб сприяє виявлення помилок в коді на ранніх стадіях розробки програми. Приклад: Більшість сучасних програм відмовляють в одній з двох ситуації: 1 – при виникненні виняткової ситуації, 2 – виділення пам‘яті. В традиційних середовищах програмування програмісту необхідно самому обстежити за всією пам’яттю і звільняти коли вона не потрібна для використання.

Виняткові ситуації в традиційних середовищах програмування часто виникають в таких випадках як: ділення на нуль, спроба відкрити неіснуючій файл, т.і. такі випадки приходиться обробляти з допомогою складних конструкцій. В Java такі проблеми фактично зняті, оскільки вона використовує механізм збирача сміття а також об‘єктно орієнтовані засоби для обробки виключних ситуацій.

Інтерактивність. Java створювалась як засіб який повинен був задовільнити потреби створити інтерактивних мережених програм. В Java реалізовано кілька цікавих рішень, які дозволяють писати код, що виконує масу різних функції, не забуваючи при цьому стежити що і коли відбулось. До цих рішень належать: синхронізація процесів, багато поточність т.і.

Незалежність від архітектури. Розробників Java наклали на мову і на середовище виконання кілька жорстких вимог, які дозволяють один раз написавши програму запускавши її в будь-якому місці на будь-який операційній системі (де існує віртуальна машина Java).

Інтерпретація + висока продуктивність. Надзвичайна здатність Java виконувати свій код на кожній х підтримуваній платформі досягається тим, що її програми транслюються в деякий проміжний стан, який називається «байт-кодом», а цей код може бути інтерпретований в довільний середовище де є віртуальна машина Java. Більшість ранніх систем, які намагались створити незалежність від архітектури мали дуже великий недолік – втрата продуктивності. Незважаючи на втрату продуктивності Java переводить байт-код «на ходу». При цьому досягається висока продуктивність.

Об’єктне середовище. В Java вбудований набір ключових класів, що містять основні абстракції реального світу, з яким прийдеться мати справу вашим програмам. Основою популярності Java є вбудовані класи-абстракції.

Фактично більшість архітектурних рішень прийнятих при створені Java було продуктовано бажання надати синтаксис написаним на С. Java використовує практично ідентичні вимоги для оголошення вимоги, передачі параметри т.і. в Java додані всі хороші риси С++ але виключені недоліки. Вказівники або адреси пам‘яті найбільш могутня і небезпечна риса С++, причиною виникнення більшою кількістю помилок являється не правильна робота з вказівниками. Хоча в Java дескриптори об’єктів реалізовані у вигляді вказівників, у ній відсутні можливості працювати безпосередньо з ними. Для програміста – це виглядає як робота з реальним об’єктом. Хоча самі вказівники реалізуються в віртуальній машині Java. Однією з переваг Java над іншими мовами програмування стали аплети – невеличка програма, яка динамічно завантажується по мережі так само як картинка чи звуковий файл, однак являється повноцінної програми, яка виконується всередині браузера. Аплети дозволяють інтерактивно взаємодіяти з користувачем без пере загрузки сторінки.

Кожен аплет – це невелика програма, яка завантажується по мережі динамічно. Так само як картинка чи звуковий файл, однак вона являється повноцінною програмою. Аплет не просто виконує одні і ті ж самі дії, а реагує на дії користувача і може динамічно змінювати свою поведінку. До сих пір жодна мова програмування не має аналогів аплета. Аплет – це графічні додатки на відміну від консольного додатку – який є текстовий. Аплети являються дуже надійними елементами з точки зору безпеки.

На середовище виконання аплетів накладені дуже жорсткі вимоги, які не дозволяють аплетам:

• звертатись до жорстких дисків

• звертатись до периферійних пристроїв

• використовувати системні ресурси т.і.

однак більшість цих обмежень можна зняти використовуючи систему цифрових підписів (надійні джерела аплетів).

Основи програмування мовою Java

Мова Java є регістрозалежною. Оскільки весь код Java повинен бути розміщений в середині класу, то можна сказати, що вона являється повністю об’єктно-орієнтованюю мовою програмування. Етапи створення програми мовою Java:

1. набирається текст програми в довільному текстовому редакторі, який не вставляє додаткових символів.

2. набрана програма зберігається у файлі ім’я якого повинна співпадати з назвою класу.

3. перевід програми в байт-код (компіляція). Назва файла з розширення .java. якщо в процесі компіляції виникнуть помилки, то потрібно їх виправити і перекомпілювати.

4. якщо програма являє собою консольний додаток, то її можна запускати на виконання з допомогою інтерпретатора. «Java імя файла». Якщо це аплет, то необхідно додатково створити HTML файл для його запуску.

5. запуск аплетів здійснюється двома шляхами:

а) запуском через браузер

б) запуском з допомогою спеціальною програмою для від лагодження аплетів AppletViewer.

Наведемо прості приклади наших програм. Консольний додаток:

Public class HelloWorld {

Public static void main (String arg[])

{

System.out.println(“Hello World”);

}

}

Аплет:

Import java.applet.*;

Import java.awt.*;

Public class HelloApplet extends Aplet {

Public void init () {}

Public void start() {}

Public void stop() {}

Public void paint(‘Graphics’,g)

{g.drawString(“Hello World”,20,20);}

}

<html>

<head>

<title> Fist applet</title>

</head>

<body>

<applet code = “HelloApplet”

Width=”20” heigit = “200”

В Java існує три види коментарів:

1. однорядковий //

2. багаторядковий /*

*/

3. документуючий коментар /**

**/

Існування документуючи коментарів дозволяє з допомогою спеціальною утиліти Javadoc створювати документацію про проекту.

Синтаксис та конструкції в Java

В Java існує 8 простих типів даних (не об’єктів). Вони являються аналогами типів даних в інших мовах. Загальний синтаксис визначення зміною певного типу: «тип ім’я зміної».

1. Boolean – логічний тип. Приймає значення тільки true або false.

2. byte – 8 біт

3. short – 16 бітне значення зі знаком

4. char – 16 бітний юні код символ

5. int – 32 бітне зі знаком

6. float – 32 бітне дійсне зі знаком

7. double – 64 бітне зі знаком

8. long – 64 бітне дійсне зі знаком

В Java не існує без знакових типів. Найбільш рідко використовується тип short. Особливістю типу char являється те, що це двобаштове юні код символ. Числа з плаваючою крапкою можуть мати 4 унікальних значень мінус нескінченість, нуль, нечисло, і плюс нескінченість.

Масиви.

Загальний синтаксис визначення масиву: тип ім’я [] ; ім’я тип []. Нумерація в масиві як і в С++ починається з 0. номера індексів масиву повинні мати тип int. початкова ініціалізація масиву можлива лише для базових типів. При динамічному створені елементів масиву використовується операція new для якої необхідно вказати тільки розмір масиву. Java слідкує за індексами масивів, якщо відбудеться спроба звернутися за межами масиву буде згенерована виключна ситуація ArrayIntegerOf…

Масиви в мові Java мають деякі особливості:

1. визначення масивів.

2. резервування пам’яті для масиву та обчислення його розміру. Приклад: int mas[] = new int [500]. Запам’ятати нумерація елементів в масиві починається з 0. двомірний та багатомірний масиви в Java визначаються аналогічно одномірним: тип ім’я[][]. В Java можуть існувати нерівномірні масиви. Приклад визначення нерівномірного масиву: int mas[][]={{1,2,3},{},{1,2,3,4,5}}; - це дозволяється тільки при ініціалізації.

Рядки.

Рядки в мові Java не відносяться до простих типів даних. Для роботи з рядками існує декілька класів. String; StringBuffer. Відмінність цих двох класів полягає в тому, що перший працює з рядками константами а другий з рядками змінної довжини. Синтаксис визначення рядків подібний до простих типів даних. String str=”Hello”; String str1=new String(“Hello”); String strs=””; StringBufferstr str2=new StringBuffer(16); StringBuffer str3=new StringBuffer(“Hello”).

Всередині цих класів розміщені методи, які реалізують всі основні дії з рядками. Досить часто виникає проблема розділення рядка за деякими признаками. Для виділення частин рдка використовується спеціальний клас, який називається StringTokenizer. Приклад:

String str=”HelloWorld”;

StringTokenizer st=new stringTokenizer(str,’ ‘);

З допомогою цього класу а також його методів hasMoreTokens, nextToken можна проводити аналіз рядка.

While (st.has MoreTokens()) {

……………………………….

}.