Практикум 7: Аналіз ризиків у логістичній системі

Задача 1. Якісний аналіз ризиків компанії TNT Express

Характеристика компанії TNT Express як логістичної системи

Компанія TNT Express – лідер міжнародної індустрії експресс-доставки документів, посилок і корпоративних вантажів.

Характеристику компанії TNT Express можна представити наступною схемою:

Якісний аналіз ризиків компанії TNT Express

На етапі «отримання вантажу» можливі такі ризики:

• отримання пошкодженого вантажу;

• часткова доставка вантажу;

• втрата вантажу.

На етапі оброблення вантажу підприємством можливі такі ризики:

• час затримки митного офромлення вантажу на більший термін;

• неможливість отримання дозвільних документів для митного оформлення;

• заборона імпорту певного виду товарів.

На етапі «доставка вантажу» можуть виникнути наступні ризики:

• небажання отримувачем сплачувати мито та послуги з митного оформлення вантажу;

• неможливість доставки вантажу через невірно вказану адресу отримувача в товаро-супровідних документах;

• ДТП

Крім того усі чиники, що так чи інакше впливають на ступінь ризику, можна поділити на дві групи:

До об’єктивних чинників відносять такі, що не залежать безпосередньо від фірми TNT Express та її менеджерів (суб’єктів прийняття рішень):

• інфляція,

• конкуренція,

• політичні та економічні кризи,

• мита,

• наявність режиму найбільшого сприяння,

• можлива робота в зоні вільного економічного підприємництва.

До суб’єктивних чинників відносять ті, котрі характеризують суб’єкт прийняття відповідних рішень (безпосередньо менеджерів і саму фірму TNT Express):

• виробничий потенціал,

• технологічне забезпечення,

• рівень предметної та технологічної спеціалізації,

• організація праці,

• ступінь кооперативних зв’язків,

• рівень техніки безпеки,

• рівень компетентності та інтелектуальний потенціал суб’єкта прийняття рішень,

• вибір типу контрактів з інвестором чи замовником.

Класифікація логістичних витрат:

Група логістичних витрат	Склад логістичних витрат
Витрати на постачання	витрати на подання та оформлення замовлень, укладання договорів; витрати на підтримку контактів з постачальниками; витрати на вибір і оцінку постачальників; витрати на контроль за дотриманням умов договорів постачання.
Витрати на організацію та управління виробництвом	витрати на технічне забезпечення якості продукції; витрати на складання графіків постачання; витрати на внутрішньовиробничі переміщення; витрати за видалення відходів та утилізацію.
Витрати на розподіл	витрати на дослідження споживчого ринку; витрати на підтримку контактів із споживачем; витрати на оброку замовлень споживачів; витрати на організацію зворотних матеріальних потоків; штрафи споживачам за невчасне постачання продукції; втрати у реалізації через невиконання замовлень клієнтів.
Витрати на транспортування	витрати, пов’язані з підготовкою продукції до відвантаження (перевірка кількості, якості, маркірування, упакування); витрати на завантажно-розвантажувальні роботи; витрати на паливо, мастильні матеріали, електроенергію з операцій на пересування; витрати на технічне обслуговування та поточний ремонт рухомого транспортного складу; витрати на утримання водіїв; амортизація рухомого транспортного складу; витрати на утримання виробничо-технічної бази та інфраструктури різних видів транспорту; витрати на страхування вантажу; оплата митних тарифів, податків і зборів піж час переходу митного кордону.
Витрати на утримання складів і зберігання запасів	вартість запасів; орендна плата за складську площу; витрати на охорону складських приміщень; експлуатаційні витрати (електроенергія, топло- і водопостачання, поточний ремонт); амортизація складських будівель та устаткування; витрати на утримання складського персоналу; витрати на кількісне та якісне приймання продукції; витрати за операціями з тарою та упакуванням;
Витрати на підтримку підсистеми інформаційного забезпечення	витрати на утримання працівників, які здійснюють управління логістичними процесами; сплата консультаційних послуг сторонніх організацій з управління логістичною діяльністю; витрати, пов’язані з діловодством (канцелярські, поштові, з експлуатації організаційної та обчислювальної техніки, засобів зв’язку й ін.) амортизація обчислювальних машин, оргтехніки, приміщень та інвентарю; витрати на утримання адміністративних приміщень; витрати на навчання логістичного персоналу всіх рівнів.

Задача 2. Кількісна оцінка ризиків

Проблема 1. В компанії з’явився можливість відкрити новий рейс: Київ – Нововолинськ чи Київ – Маріуполь. Перед компанію постав вибір, відкриття якого з рейсів буде найбільш раціональним для компанії.

Перший варіант. Прибуток при середній величині 23 тис.грн. коливається у межах від 12 до 24 тис. грн. Імовірність отримання мінімального прибутку становить 15%, максимального – 20%.

Другий варіант. Прибуток при середній величині 18 тис. грн. Коливається у межах від 14 до 20 тис. грн. Імовірність отримання мінімального прибутку дорівнює 30%, максимального – 25%.

Прибуток	Київ-Нововолинськ		Київ-Маріуполь
	тис.грн	ймовірність	тис.грн	ймовірність
мінімальний	12	0,15	14	0,3
середній	23	0,65	18	0,45
максимальний	24	0,2	20	0,25

Розрахунок системи кількісних оцінок ефективності й ризикованості для першого варіанта:

Розрахунок системи кількісних оцінок ефективності й ризикованості для другого варіанта:

Оцінюючи ці альтернативи, бачимо, що за майбутньою прогнозованою очікуваною прибутковістю перший варіант є кращим, але ризикованість першого варіанту теж є більшою майже вдвічі.

Обираючи раціональний з варіантів слід використати коефіцієнт семіваріації, як своєрідний компроміс між ефективністю та ризикованістю. Тому керівництву компанії як суб’єкту прийняття рішення слід надати перевагу другому варіанту.

Порівняння значень коефіцієнтів семі варіації показує, що менший ступінь ризику у другому варіанті. Отже, менш ризикованим є варіант відкриття нового рейсу Київ – Маріуполь.

Проблема 2.

Час переміщення вантажу зі складу зони митного контролю на склад підприємства залежить від надання митниці всіх необхідних документів для митного оформлення вантажу. Для побудови логістичної мережі (рис.20) виділяємо складові елементи:

а₁ – країна відправлення;

а₂ – сортувальний центр в Бельгії;

а₃ – сортувальний центр в Польщі;

а₄ – аеропорт Бориспіль;

а₅ – склад зони митного контролю (ЗМК);

а₆ – склад підприємства;

а₇ – доставка по Києву;

а₈ – доставка по Україні;

а₉ – спеціальний сервіс.

а) час митного оформлення 24 год.

б) час митного оформлення 48 год.

Рис.20. Мережа перевезень компанії TNT Express

• Розрахунки резервів часу та критичнго шляху за умов митного оформлення терміном 24 години:

• Розрахунки резервів часу та критичнго шляху за умов митного оформлення терміном 48 годин:

Розрахувавані показники можна зобразити наступною схемою:

в правому секторі – найбільш ранній термін завершення події;

в лівому секторі – найбільш пізні терміни завершення події;

в верхньому секторі – резерв часу для кожної події;

в нижньому секторі – критична робота.

а) час митного оформлення 24 год.

б) час митного оформлення 48 год.

Рис.21. Аналіз мережі комплексу робіт.

Аналіз першої мережі показує, що на етапі виконання роботи а₅ – митне оформлення вантажу, виникає проблема недостатньої кількості часу (-24 год), що тягне за собою можливий зрив всього комплексу робіт. Тому, для запобігання логістичного ризику слід виділяти більше часу (48 год) для митного оформлення вантажу.