Інфраструктура ринку

Інфраструктура – це сукупність інститутів, служб, підприємств, організацій, які забезпечують обіг різно­манітних товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили, і впливають на функціонування економічної системи в цілому.

Завдяки інфраструктурі здійснюється рух потоків товарів і послуг від продавця до покупця.

Таблиця

Складові елементи інфраструктури ринку

	Види ринків
	товарів та послуг	фінансовий	праці
Біржі	Товарні	Фондові Валютні	Праці
Компанії	Лізингові Торговельно-посередницькі Комерційні Страхові	Аудиторські Страхові Брокерські Трастові Інвестиційні	-
Фонди	Страхові	Інноваційні Державного майна Інвестиційні Регіонального регулювання Науково-технічних програм Стабілізаційні	Пенсійний Милосердя Зайнятості Сприяння підприємництву
Комітети та комісії	Антимонопольний	Антимонопольний Комісія по цінним паперам та фондовій біржі	-
Центри	Комерційні Інформаційного та юридичного обслуговування	Інформаційного та юридичного обслуговування	Підготовка кадрів Комерційні центри підготовки, пере­підготовки та пра­цевлаштування
Державні інспекції	За цінами та стандартами	По контролю за цінними паперами Податкова Страховий нагляд	Інспекція по контро­лю за виконанням законодавства про зайнятість
Інші ор­ганізації	Промислова палата Консалтингова фірма	Аукціони Комерційні банки Аудиторські та консульта­тивні фірми Консалтингові фірми	-

Функції інфраструктури:

• просування товарів до безпосереднього споживача;

• забезпечення зворотного зв’язку між виробництвом і споживанням;

• перерозподіл ресурсів між галузями та всередині них;

• акумуляція тимчасово вільних грошових засобів, регулювання грошового обігу.

Одним із найважливіших інфраструктурних елементів є біржі.

Термін “біржа” в перекладі з латинської мови означає “шкі­ряний гаманець”. Біржі виникли як місця, де комерсанти здій­снюють торговельні операції.

У Росії перша біржа з’явилася у 1705р. в Санкт-Петербурзі, а на території України – 1796р. в Одесі.

Біржа – організаційно-правова форма оптової торгівлі масовими товарами (товар­на біржа) або систематичних операцій з купівлі-продажу цінних паперів (фондова біржа), валюти (валютна біржа), робочої сили (біржа праці).

Види бірж

З практики відомі біржі праці, товарні, фондові біржі.

1. Біржа праці – елемент ринкової інфраструктури, що регулярно здійснює посередницькі операції на ринку праці. Система бірж праці сприяє здійснен­ню узгодженої державної політики в галузі зайнятості населення.

Біржа праці виконує такі функції: аналізує стан ринку праці; прогнозує попит і пропозицію робочої сили; веде облік громадян, що звертаються за працевлаштуванням; сприяє працевлаштуванню працездатних; здійснює професійну орієнтацію молоді; виплачує допомогу по безробіттю тощо. Біржа праці виступає певним гарантом конституційного права на працю як державна організація.

2. Товарна біржа – комерційне підприємство, регулярно функціонуючий ринок однорідних товарів з певними характеристиками. Це об’єднання під­приємств торгівлі, збуту, обміну, мета якої – укладання відповідних угод, ви­явлення товарних цін, попиту й пропозиції товарів, вивчення, впорядкування і полегшення товарообороту та обмінних операцій, представництво і захист інтересів членів біржі, вирішення спорів щодо операцій тощо. Товарні біржі бувають публічні й приватні.

На публічних біржах угоди можуть укладати як їх члени, так і підпри­ємці, що не є їх членами. Діяльність цих бірж регулюється законами та уря­довими актами.

Приватні біржі організовують у формі акціонерних компаній і закритих корпорацій. Укладати угоди на таких біржах можуть лише акціонери.

Для здійснення операції на біржі повинні бути зафіксовані три змінних чинники: ціна, сума і строки поставок.

Члени товарних бірж отримують можливість найбільш вигідно продавати, купувати або обмінювати товар; користуватися інформацією про кон’юнкту­ру ринку, яка змінюється, про стан попиту й пропозиції окремих груп товарів.

3. Фондова біржа – це організований і регулярно функціонуючий ринок, на якому відбувається купівля-продаж цінних паперів. Фон­дова біржа створює можливості для мобілізації фінансових ресурсів, їх спря­мування на довгострокові інвестиції, фінансування перспективних програм.

Цінні папери – документи, що виражають боргові зобов’язання.

Види цінних паперів:

1. Акція (від лат. actio – дія, дозвіл) – це цінний папір, який засвідчує внесок певної частки в капітал акціонерного товариства. Вона дає право на отримання частини прибутку.

Є такі види акцій (рис. 7.2.)

.

Рис. 7.2. Класифікація акцій

2. Облігація (від лат. oblige – зобов’язання) – документ, що засвідчує передачу грошей у борг на певний строк із правом отримання щорічного фіксованого доходу та зобов’язання про повернення суми боргу у визначений строк.

3. Вексель (від нім. wechsel – розмін) – письмове боргове зобов’язання за встановленою законом формою, яке видається позичальником кредитору, що надає останньому право вимагати від бор­жника повернення зазначеної у векселі суми в певний строк.

4. Ваучер – майновий купон, що видається в процесі привати­зації державного майна для придбання акцій підприємств, які підлягають приватизації.

5. Сертифікат (від лат. certum – “правильно” та facio – “роблю”) – фінансовий документ, випуще­ний банком, який засвідчує наявність грошового депозиту і зобо­в’язання виплатити цю суму тримачеві сертифіката у певний строк.

На первинному ринку цінних паперів відбувається розмі­щення щойно випущених цінних паперів.

Вторинний ринок цінних паперів забезпечує перепродаж раніше випущених цінних паперів через фондову біржу і позабіржовий оборот.

Купівля-продаж цінних паперів, облігацій, акцій на фондовій біржі здійсню­ється через відпрацьований практикою механізм. Залежно від попиту й пропо­зиції на них встановлюється біржовий курс. Бюлетені зареєстрованих біржо­вих курсів публікуються у пресі.

Біржовий курс цінних паперів визначається: прибутковістю фірми та доходами, що передбачаються; розмірами банківського, а також ціною на золото, окремі товари й нерухомість; можливістю перетворити придбані цінні папери в гроші; політичним стано­вищем у найважливіших регіонах світу тощо.

Рис. 7.3. Біржові угоди

Рис. 7.4. Суб’єкти біржових угод

Угода (операція) – домовленість про взаємну передачу прав та зобов’язань стосовно біржового товару, яка супроводжується передачею банківських документів чи грошей від однієї особи до іншої.