- •36. Прогрес світової науки, техніки, технології виробництва в останній третині XIX ст. На початку XX ст..
- •37. Розвиток неокласичної традиції у працях а.Пігу.
- •38. Австрійська школа граничної корисності. Теоретичні погляди Менгера, Візера, Бем-Баверка.
- •39. Маржиналізм. Його риси та сутність. Кембріджська школа маржиналізму . А. Маршалл.
- •40. Економічні причини та наслідки Першої світової війни та її вплив на розвиток провідних країн світу (Німеччина. Англія, Франція, сша).
- •Підсумки першої світової війни.
- •31. Створення української козацької держави та особливості її господарства. Економічна політика Богдана Хмельницького.
- •32. Типи мануфактур в Україні у 18 ст. (Вотчинна, посесійна, орендна).
- •33. Економічна політика Петра 1 та її вплив на економіку України. Економічні погляди Феофана Прокоповича.
- •34. Ідеї економічного лібералізму в українській економічній думці та її основні представники (в. Каразін, д. Журавський, і. Вернадський).
- •35. Причини та фактори зростання американської економіки в кінці хӏх - на початку XX століття. Американська школа маржиналізму. Дж.Б.Кларк.
- •46. Українська економічна думка пореформеного періоду м. Бунге, Драгоманов.
- •47. Економічне піднесення у фрн, економічна програма л. Ерхарда, його господарські реформи.
- •48. Криза кріпосної системи господарства та відміна кріпацтва в Україні (18- сер. 19 ст.)
- •49. Столипінська аграрна реформа та її реалізація на Україні. Відруби. Хутори.
- •50. Економічні програми національних урядів України ( Центральної Ради, Гетьманату, Директорії)
- •56. Розвиток теорії монетаризму м.Фрідмана у др.Пол.Хх ст.Принципи і недоліки.
- •57. Теоретико методологічні засади та основні напрямки раннього інституціоналізму в сша т.Веблен Дж.Коммонс, у.Мітчелл
- •58. Інституціоналізм та його основні напрямки.
- •59. Концепції «Дифузії власності» (а.Берлі) та «Управлінські революції» (а .Берлі , п. Друкер)
- •26. Формування мануфактурного виробництва. Мануфактура та її види. А.Сміт – економіст мануфактурного періоду, його внесок в економічну науку.
- •27. Основні проблеми ринкового господарства у працях а.Сміта та д. Рікардо.
- •29. Теорія «трьох факторів» виробництва ж.Б.Сея, її сутність.
- •28. Особливості розвитку ринкового господарства у Франції. Висвітлення цих процесів у працях ж.Б.Сея, ф.Бастіа.
- •30. Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині. Висвітлення цих процесів представниками історичної школи.
- •21. Історичні передумови виникнення, сутність та етапи еволюції меркантилізму т.Мен, Монкретьєн.
- •24. Історичні умови виникнення та суть фізіократизму. Основні представники фізіократів.
- •22. Процес первісного нагромадження капіталу. Первісне нагромадження капіталу в англії. Його джерела, методи, та результати.
- •25. Економічна таблиця ф. Кене, значення для економічної науки.
- •23. Умови виникнення та загальна характеристика класичної політочної економіки.Економічні погляди у. Петті та Буагільбера.
- •16. Основні риси феодального господарства.
- •17. Основні напрями господарського розвитку Київської Русі та їх висвітлення в повісті минулих літ та Руська правда.
- •18. Феодальне землеволодіння.
- •19. Економічній розвиток українських земель у складі Польської та Литовської держав.
- •20. Економічні причини та наслідки Великих географ. Відкриттів.
- •11. Особливості господарського розвитку та економічної думки Давнього Риму ( Катон Старший, Варрон, Колумелла).
- •12. Формування феодального землеволодіння в Західній Європі. Його основні форми (аллод, бенефіцій, феод). «Салічна правда».
- •13. Феодальні форми господарства та їх висвітлення у «Капітулярії про вілли».
- •14. Середньовічне місто та його економічна роль у розвитку товарно-грошових відносин.
- •15. Економічні погляди каноністів. Фома Аквінський.
- •6. Господарський розвиток та ек. Думка Месопотамії. Закони Хаммурапі.
- •7. Осьовий час та його роль у формуванні( Західної, Східної цивілізації. -8 вопрос)
- •8. Східна цивілізація та їх характеристика. Історичні форми господарств та ек.Думка Давньої Індії(Артхашастра)
- •9. Соціально – економічний розвиток Китаю (середина 1 тис.До н.Е.) Історичні форми господарства їх висвітлення у працях Конфуція.
- •10. Особливості господарського розвитку Давньої Греції та їх відображення у працях Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
- •1. Предмет та метод історії ек. Та ек. Думки.
- •2. Типи господарських (економічних) систем в історії людства
- •4. Господарська діяльність в первісній історії України. Трипільська культура.
- •5. Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в пам’ятках екон. Думки
- •51. Програма Дж.М.Кейнса
- •53. Неокейнсіанська теорія циклу Хансона
- •52. Неокейнсіанські теорії економічного зростання
33. Економічна політика Петра 1 та її вплив на економіку України. Економічні погляди Феофана Прокоповича.
Особливо важливим етапом у формуванні певної структури народного господарства України стали роки правління Петра 1. Його політика, спрямована на посилення економічної та політичної могутності Росії, водночас стосовно України передбачала посилення колонізації та ліквідацію тих залишків автономного устрою, що ще залишалися. Дбаючи про розвиток мануфактурного виробництва, торговельних зв'язків Росії. Петро1 спрямовував свою політику щодо України на перетворення її у ринок збуту та сировинний придаток Росії. Він накладав певні заборони на розвиток мануфактур в Україні, створюючи умови насамперед для підприємців-росіян та іноземців. Використовуючи українську сировину та українську робочу силу, російський уряд створював казенні (скарбові) мануфактури, всіляко підтримував створення й приватних, але таких, якими б володіли росіяни (суконні та парусно-полотняні мануфактури О. Мєншикова. Строганових та ін.), продукція яких надходила виключно на потреби російської армії та флоту. Російські ж потреби задовольняли виробники селітри, поташу. З'являється кріпосна мануфактура з великою кількістю «приписних» робітників, як державна, так і приватна, власниками якої найчастіше стають російські підприємці.
Великої шкоди петровська політика нанесла українській торгівлі — як зовнішній, так і внутрішній. Високим митом та заборонами були перекриті можливості для українського купецтва у вже налагодженій міжнародній торгівлі. Так, указом 1714р. заборонялося вивозити низку товарів (прядиво, шкури, сало. віск, щетину тощо) через будь-які порти, крім російських — Ригу. Петербург. Архангельськ; у 1719 р. було заборонено вивозити українське збіжжя. Врешті-решт, український експорт було скорочено до мінімуму. З метою забезпечення ринків збуту для російської мануфактурної промисловості заборонялося й завозити в Україну низку іноземних товарів, зокрема панчохи, полотно, сукно, голки. Усі ці дії призвели до значного падіння цін на українському ринку на ряд товарів, що давало можливість російським купцям та уряду скуповувати їх за безцінь. Дуже дошкульною для українського купецтва була й митна політика, внаслідок якої значно зросли митні збори на українські товари, а для деяких товарів (горілка, тютюн) на певний час зовсім заборонявся вивіз. Усе це надзвичайно негативно відбивається на економіці України, активно сприяючи перетворенню її на російську колонію, ринок сировини та збуту для російської промисловості. Цей процес прискорюється в наступні часи, а в період гетьманування останнього гетьмана К. Розумовського унаслідок скасування митних кордонів між Україною і Росією (1754 р.) економіка України стає складовою російської в межах всеросійського ринку, що формується, і цим остаточно скасовуються залишки української автономії. Усі ці дії призвели до значного падіння цін на українському ринку на ряд товарів, що давало можливість російським купцям та уряду скуповувати їх за безцінь.
Позитивне в політиці Петра 1:
Виданий іменний указ 1719 р. про рудокопні заводи.
Згідно нього майстрові рудокопних заводів звільнялися від повинностей і податків і військової служби.
Указ 1721р. – сприяє збільшенню кількості місцевих заводів.
В 20-х роках 18 ст. створено спеціальну контору за наглядом за хліборобством для забезпечення хлібом у стихійні лиха.
Цікавився поліпшенням обробки землі і кількістю врожаю.
1723р. вересень, указ про посилення пошукових робіт на Дніпрі та розвідуванні корисних копалин.
Спочатку Петро 1 підтримував козаків, торговців сіллю і т. д., згодом почав їх обмежувати.
Негативне в політиці Петра 1:
Раніше обирали гетьманів, Петро 1 почав назначати їх – 1708р. призначений гетьманом Іван Скоропадський.
1721р. указ про створення першої малоросійської колегії – контроль гетьманською адміністрацією.
Після сметрі Скоропадського був запрет на гетьманів. Наказним гетьманом став Полуботок, але ненадовго, помер.
1709р. ліквідує стару Запорізьку Січ.
Протягом 18 ст. знищив укр.. легку промисловість.
Перші акти його після Полтавської битви – заборонив виготовлення зброї.
1719р. передано Московській казні укр.. хімічну промисловість.
Заборонено будівництво нових фабрик з метою знищення української конкуренції, заборонено найману робочу силу на мануфактурах.
Намагався повністю підпорядкувати Україну Російській імперії.
Намагався заволодіти українською фінансовою системою.
Податки йшли на розвиток Росії.
Ректор Киево-Могилянської академії Феофан Прокопович (1681—1736) відстоював ідеї меркантилізму, зокрема політику активного торгового балансу шляхом розвитку різних сфер і галузей господарства, а розвинуту економіку називав запорукою загального добробуту і злагоди у суспільстві. Прагнучи розкрити рушійні сили діяльності людей, стверджував, що такими силами є передусім потреби (кожна людина працює задля чогось, а бажане спонукає ЇЇ до дії), що втілюються в меті (всі діють із певною метою), що відрізняє людину від тварини; вважав, що місце людини у суспільстві визначають не привілеї, а чесна праця; засуджував аморальні методи збагачення, розкрадання громадських прибутків. Наголошував, що економ повинен бути працьовитим, бадьорим, вірним, що потрібне добре господарювання та економія. Водночас він обстоював божественне походження необмеженої царської влади, поділ суспільства на різні стани.