Проблеми та перспективи розвитку комплексу

Проблеми комплексу:	Шляхи вирішення проблем:
- значна собівартість та енергоємність виробництва; - застаріле обладнання, малоефективні технології; - дефіцит вітчизняної сировини для хімії органічного синтезу; - неконкурентоспроможність вітчизняної продукції; - забруднення довкілля.	- впровадження нових технологій; - розширення асортименту продукції; - використовування експортних можливостей України; - розробка систем природоохоронних заходів.

Машинобудування і металообробка

Машинобудівний комплекс - сукупність галузей промисловості, які виробляють машини та обладнання для усіх сфер господарства.

За типом продукції, що виробляється:

- важке (обладнання для металургії, гірське, підйомно-транспортне обладнання тощо);

- загальне (транспортне, суднобудування, літакобудування, сільськогосподарське тощо);

- середнє (автомобілебудування, тракторобудування, верстатобудування);

- точне (приладобудування, електротехніка, електроніка, робототехніка, ракетобудування).

За техніко-економічними особливостями

• металомістке (важке машинобудування);

• трудомістке (приладобудування, автомобілебудування тощо);

• наукомістке (електроніка, робототехніка, космічне обладнання тощо).

Металомістке машинобудування — галузі, на одиницю виробництва яких витрачають багато металу.

Трудомістке машинобудування — галузі, одиниця виробництва яких вимагає великої кількості висококваліфікованих кадрів.

Наукомістке машинобудування — галузі, одиниця продукції яких вимагає високої частки наукових досягнень, постійного оновлення.

Чинники розміщення підприємств галузей машинобудування:

сировинний;	споживчий;	екологічний фактор.	кон’юнктура ринку;
наявність науково-дослідної бази;	кваліфіковані кадри та трудові ресурси;	транспортний;

Для машинобудування характерні такі форми організації виробництва, як кооперування й спеціалізація.

Кооперування — виробничі зв’язки між спеціалізованими підприємствами, що спільно виготовляють певну продукцію. (Так, для виготовлення одного літака необхідно 120 тис. деталей, електровоза — 250 тис. деталей, які невигідно виготовляти на одному заводі. Тому спеціалізовані заводи, заводи-філії, які працюють у малих і середніх містах, виготовляють деталі, вузли для складальних заводів, що сприяє кращому використанню трудових ресурсів і ефективності виробництва.)

Для підприємств машинобудування характерні такі види спеціалізації:

• подетальна спеціалізація — випуск окремих вузлів або деталей (мотори, запчастини);

• предметна спеціалізація — випуск готових виробів (трактори, автомобілі, літаки);

• технологічна спеціалізація — виконання окремих операцій технологічного циклу (наприклад, транспортні самохідні шасі) — засіб підвищення продуктивності праці, зниження собівартості випуску продукції.

Виробництво машин складається з трьох основних технологічних стадій: