3. Європейська система центральних банків: основи організації та функціонування

(ЄСЦБ) – система, до якої входять Європейський ЦБ та ЦБ країн ЄС і яка створена передусім для забезпечення стабільності цін. ЄСЦБ розробляє і проводить узгоджену валютну політику країн-учасниць і закордонні валютні операції, а також розрахункові операції в межах платіжного балансу, затверджує банкноти, надає відповідні консультації та ін. Європейська система центральних банків створена згідно з умовами Маастрихтського договору.

Відносно незалежна система, що виявляється передусім у неможливості примусу з боку урядів щодо покриття ними зовнішніх і внутрішніх боргів. Діяльність ЄСЦБ ґрунтується на принципах саморегулювання і державного та наддержавного регулювання економіки. Про результати своєї діяльності ЄСЦБ звітує перед Комісією ЄС, Радою ЄС та Європарламентом. Основною метою ЄСЦБ, є підтримування цінової стабільності, що передбачає створення такої економічної ситуації, коли рівень інфляції не перевищує 2 %.

Основні завдання Європейської системи центральних банків:

– розробка і втілення кредитно-грошової політики ЄВС;

– емісія євробанкнот;

– збереження й управління офіційними резервами в іноземній валюті країн – членів ЄВС;

– здійснення операцій з іноземною валютою;

– забезпечення чіткого функціонування розрахункових систем.

До основних спеціальних інструментів, належать:

– процентні ставки

– кредитно-депозитні операції на відкритому ринку з комерційними банками для підтримування їх ліквідності

– рівень обов'язкових резервів комерційних банків і контроль за його додержанням

4. Взаємовідносини нбу з органами державної влади

Вищі органи держави й Національний банк з метою забезпечення розвитку ринкової економіки будують свої взаємовідносини на основах всебічного співробітництва. Центральний банк, виступаючи у ролі банкіра і фінансового агента уряду, тісно взаємодіє з органами державної влади: вони співпрацюють як при вирішенні загальних питань грошово-кредитної, валютної і фіскально-бюджетної політики, так і під час повсякденного виконання фінансових операцій. Загалом повноваження центрального банку як банкіра і фінансового агента уряду в тій чи іншій країні визначаються розподілом повноважень між центральними органами державного управління, обраною системою касового виконання державного бюджету, особливостями банківського законодавства, рівнем державного боргу, традиціями, що склалися історично, тощо

Одночасно чинне законодавство передбачає, що НБУ підзвітний як Президенту України, так і Верховній Раді України в межах їх конституційних повноважень. НБУ двічі на рік надає Президентові України інформацію про стан грошово-кредитного ринку в країні. Президент України вносять Верховній Раді України пропозиції щодо кандидатури Голови Національного банку України, призначає та звільняє половину складу Ради Національного банку України прийняттям відповідного Указу. Голова НБУ одноосібно несе відповідальність перед Президентом України за діяльність Національного банку. Верховна Рада України, за поданням Президента України, призначає на посаду та звільняє з посади Голову Національного банку, половину складу Ради Національного банку прийняттям відповідної постанови; затверджує розмір статутного капіталу та кошто­рис Національного банку та звітність про виконання кош­торису.