Зміст
1
1. Інформаційні системи та їх роль в управлінні економікою 2
2. Поняття інформаційної системи 6
3. Основні етапи створення інформаційних систем 8
4. Класифікація інформаційних систем 13
5. Загальні особливості автоматизованих інформаційних систем 18
6. Комп’ютерні інформаційні системи 22
7. Архітектура автоматизованих інформаційних систем 26
8. Поняття економічної інформації, її види та властивості 29
9. Структура, форми подання та відображення економічної інформації 33
10. Класифікація економічної інформації 38
40
11. Поняття машинного інформаційного забезпечення 41
Структура інформаційного забезпечення АІС 42
12. Передумови створення та основні переваги БД 46
13. Поняття і класифікація АБД 48
14. Основні поняття і визначення складових інформаційних технологій 52
15. Класифікація інформаційних технологій. 56
16. Інформаційні процедури 58
Методи класифікації економічної інформації 61
Методи кодування економічної інформації 67
Економічні моделі 72
Методика моделювання 80
Управлінські інформаційні системи 83
Розвиток і запровадження систем підтримки прийняття рішень 101
1. Інформаційні системи та їх роль в управлінні економікою
1.1 Поняття системи
1.2 Поняття системи управління
1.3 Поняття інформаційної системи і її основні завдання.
Управління економікою ґрунтується на інформації та породжує нову інформацію.
Ефективність функціонування економіки будь-якого об'єкта (підприємства, організації) багато в чому залежить від уміння керівників різного рівня ретельно готувати й обґрунтовувати прийняті рішення.
Умови ринкової (конкурентної) економіки висувають серйозні вимоги до:
якості,
своєчасності,
повноти,
вірогідності економічної інформації,
глибини аналізу економічних показників.
Кожний об'єкт управління — це система, що складається із взаємозалежних елементів.
Наприклад, народне господарство, його галузі, суб'єкти господарювання розглядаються як економічні системи. При цьому кожна система є одночасно елементом системи вищого рівня. Ієрархія систем веде як вгору до міністерства, так і вниз до виробничої одиниці. Тому при дослідженні систем необхідно мати на увазі існування ієрархії, а відокремлення (виділення) конкретної системи зі складу макросистеми має здійснюватися відповідно до поставленої мети. Здійснене відокремлення визначає межі виділеної системи. Відповідно все, що знаходиться поза досліджуваною системою, є зовнішнім середовищем.
Водночас кожна система існує не відокремлено, а під дією як суміжних систем, так і навколишнього середовища. Кількість таких впливів безмежна, але враховуються тільки ті з них, які суттєво впливають на досліджувані параметри системи. Ці впливи називаються входами. Входи поділяють на керуючі та збурювальні. До керуючих впливів належать директиви, економічні нормативи, планові завдання, корективи обсягів робіт та ін.; до збурювальних — зриви у постачанні матеріалів (зовнішні), хвороби працівників, простої, поломки устаткування (внутрішні).
Оскільки всі системи — взаємозалежні, кожна з них, у свою чергу, впливає на зовнішнє середовище. Особливості цього впливу визначаються виходом системи.
Вихід і вхід системи є взаємозалежними, між ними існує прямий причинно-наслідковий зв'язок, що виявляється у функціонуванні системи.
Окрім вхідних і вихідних параметрів, система характеризується множиною змінних, які визначають внутрішній стан (див.схему 4).
при дослідженні системи управління найбільший й інтерес викликає залежність між її входом і виходом. Відповідно зміну вихідних параметрів під впливом вхідних кваліфікують як перетворення системи.
Цілеспрямованим впливом однієї системи (підсистеми) на іншу, який має на меті змінити її поведінку в певному напрямі (відповідно до заданої мети), є управління. З цього випливає, що система, яка реалізує процес управління, складається як мінімум із двох частин (схема 5): керованої (якою управляють) і керуючої (яка управляє).
Керована система — це виробничо-технічна систем. а керуюча — це система вищого рівня. Механізми процес управління дуже складні та важко доступні для розгляду;
Розкрити їх зміст допомагає кібернетичний підхід, який розглядає тільки інформаційні процеси.
Схема 5. Структура системи управління
Інформаційна система не тільки відображає функціонування об'єкта управління, а й впливає на нього через органи управління.
Вона є сукупністю інформаційних процесів для задоволення потреби в інформації різних рівнів прийняття рішень, її метою є продукування інформації для використання (споживання) управлінським апаратом. Відповідно вона забезпечує нагромадження, передачу, збереження, оброблення та узагальнення інформації "знизу вгору", а також конкретизацію інформації "зверху вниз".
Призначення ІС полягає в описі економічного об'єкта, його станів, взаємодії, що виражаються через економічні показники.
Вона покликана своєчасно подавати органам управління необхідну і достатню інформацію для прийняття рішень, якість яких забезпечує високоефективну діяльність об'єкта управління та його підрозділів.
До головних її завдань належать:
— виявлення джерел інформації;
— збирання, реєстрація, оброблення та видача інформації, що характеризує стан виробництва й управління;
— розподіл інформації між керівниками, підрозділами та виконавцями відповідно до їх участі в управлінні.
Найважливіша властивість ІС — єдність управлінської інформації, що визначає єдине інформаційне забезпечення системи управління. Вхідною інформацією користуються всі органи управління. Її властивості наведено втабл.1.
Властивості вхідної інформації |
|
Вид властивості |
Характеристика |
Організаційно-структурна |
Відповідає структурі системи управління |
Організаційно-економічна |
|
Функціональна |
Порядок функціонування, змінюваність у зв'язку з розвитком об'єкта управління, надмірність інформації |
Споживча |
Порядок взаємодії зі споживачами інформації, своєчасність її доставки, взаємозв'язок і взаємозалежність елементів інформації |