1

До зорі єгипетської цивілізації Середземне море було розділене на два великих затоки довгим перешийком, що з'єднував сучасні Туніс і Італію, проходячи через острови Сицилію і Мальту. Неосяжне кільце лісів оточувало море з кожного боку, а на місці Нілу була ланцюг великих лагун і лісів, що простиралися до самого моря. Європейська фауна змішувалася з північноафриканської; раси альпійського Середземномор'я перепліталися з сомалійської і берберської - у свого роду безкрайній Едем.

Якийсь катаклізм в період між 10.000 і 8.000гг. до Р.Х. викликав радикальні зміни: міст між Тунісом та Італією руйнується, залишаючи клаптики - Мальтійський архіпелаг; в північній Африці неосяжні лісу різко скорочуються; незліченні лагуни зникають, поступаючись місцем скелястій і піщаної пустелі. Ніл починає формувати своє русло, схоже на гігантську змію, виповзають з серця Африки і спускається на тисячу кілометрів уздовж Червоного моря, впадаючи нарешті в Середземне.

Між 8.000 і 5.000гг. до Р.Х. тривають процеси переселення народів через Верхній і Нижній Єгипет: вони рухаються з Азії, з центральної Африки і з Заходу, бути

може - вцілілі жителі легендарної Атлантиди. Але земля Нілу стає все менш гостинній: лещата пустелі невблаганно стискуються, а розлив великої ріки перетворює на мулисте болото кожну п'ядь вселенної. І саме тут у четвертому тисячолітті розвинеться незвичайний народ, здатний регулювати мулисті води на кілометрових просторах, координувати сільськогосподарські роботи на тисячах гектарів, створювати міста й селища, даючи таким чином початок небачено великому організованого суспільства серед усіх, що існували до того часу. Бліді аналоги подібного досвіду, виявляються тільки в Месопотамії. Важко встановити походження цих товариств, не звертаючись до зниклому континенту Атлантиди, описаного Платоном три тисячі років тому. Шість тисяч років тому обраний народ розселився у двох великих зонах з контрастними характеристиками: Верхній Єгипет, що тягнеться уздовж Нілу з півдня на північ на сотні кілометрів, і Нижній Єгипет - уздовж незліченних каналів Дельти, що розтягнувся приблизно на сто п'ятдесят кілометрів.

1. Верхній Єгипет, тобто Єгипет на південь від Сфінкса, має смугу землі більш вузьку і менш щедру; і його мешканці, стикаючись із труднощами життя, замикалися на проблемах власного існування.

2. Нижній Єгипет, навпаки, був землею щедрою, щільне населення якої постійно контактувало з іншими народами, використовуючи безліч шляхів, все більш сприятливих торгової і морської активності. Як наслідок, тут настав розквіт товариства відкритого, незалежного, що живе в постійному бродінні розумів.

• ¥ Перші відомі нам міста з'явилися саме в Нижньому Єгипті, де приблизно 22 поселення мали свого «помазаника», тобто царя, освяченого помазанням святим оливковою олією і прикрашеного лівійським плюмажем. Першими містами, домінуючими у всій Дельті, стали Саїс і, ще більше, Метеліс - великий центр, куди надходило золото з Нубії (1500 км на південь) і дерево з Сирії (1000 км на північний схід).

• ¥ Згодом Леополь, що виріс біля підніжжя Сфінкса, ключовою місто між Нижнім і Верхнім Єгиптом, перейняв роль стратегічного і комерційного верховенства.

• ¥ Від політичної могутності виростає релігійне значення, тісно пов'язане з усіма видами діяльності того часу. Так, із зростанням Леополі, древнє святилище, навпроти якого він виріс, перетворилося в священне місто. Це місто, яке греки пізніше назвали Геліополь (місто сонця), став основою релігійного і соціального об'єднання, тому що з необхідністю уніфікації норм і стандартів для торгівлі між Верхнім і Нижнім Єгиптом, виникла також потреба в однаковості релігійних культів, зрештою, глибоко відчута усіма єгиптянами.

Велика релігія Стародавнього Єгипту, яка надихнула багато більш пізні релігії або навіть частково проникла в них. Для цього ми повинні звільнитися від типових упереджень і банальностей, часто представляють її як похмуру гущавину - обитель богів з головами чудовиськ, далеких від будь-якої людяності, жорстоких і затьмарених тривожним очікуванням жахів потойбічного світу.

Подход релігії Стародавнього Єгипту з упередженнями такого роду рівнозначний спробі судити буддизм на основі незліченних ідолів, які здаються холодно відстороненими або гротескно демонічними на перший погляд. Чи це було б подібно спробі проникнути в суть християнства шляхом побіжного знайомства з обрядами чи іконами. Поверхневі судження такого роду, обмежені лише зовнішніми проявами будь-якої релігії, ми повинні замінити пізнанням глибоких коренів, з яких виростає ця релігія. Ми повинні слідувати за людиною в його пошуку істини, ми повинні самі пройти цим шляхом, повним сумніви і муки, але осяяним екстазом віри, оскільки людина намагається знайти значення дійсності, зрозуміти, чому і для чого дана його власне життя і вся навколишня всесвіт. Ми повинні, крім того, врахувати діапазон почуттів між розумом і чистої інтуїцією, що пояснює, чому ми так часто схиляємося до «мабуть» і «вимірному» в нашій спробі зрозуміти, скільки в нас самих і навколо нас невидимого і незмірного. І, нарешті, ми повинні усвідомити, що стародавні єгиптяни були істотами, чиї духовні проблеми були дуже близькі нашим. Порівняння їх художніх сприймань з нашими демонструє велику, можна навіть сказати непереборне, зовнішнє розходження, але суть цих образів майже тотожна.

«Краматорский економико-гуманитарний институт»

Отряд КРОКОДИЛЫ (Crocodylia) Крокодилы занимают особое положение среди современных пресмыкающихся, будучи более близкими родственниками вымерших динозавров, которых пережили почти на 60 млн. лет, и современных птиц, чем других рептилий нашего времени. Ряд особенностей организации крокодилов, и в первую очередь совершенство нервной, кровеносной и дыхательной систем, позволяет считать их наиболее высокоорганизованными из всех ныне живущих пресмыкающихся. Эволюция крокодилов, начиная с появления этой группы около 150 млн. лет назад, шла в направлении все большего приспособления к водному образу жизни и хищничеству. То, что крокодилы сохранились до нашего времени, нередко объясняют их жизнью в различных пресных водоемах тропического и субтропического поясов, т. е. в местах, условия которых мало изменились со времени появления крокодилов.Общая форма тела, крокодила ящерицеобразная. Для них характерен длинный, сжатый с боков, высокий хвост, перепонки между пальцами задних конечностей, длинная морда и уплощенная в спинно-брюшном направлении голова. На передних конечностях по пяти пальцев, на задних — по четыре (нет мизинца). Ноздри, находящиеся на переднем конце морды, и глаза приподняты и расположены на верхней стороне головы, что позволяет крокодилам держаться в воде у ее поверхности, выставив на воздух лишь глаза и ноздри. Наружные слуховые отверстия закрыты подвижными клапанами, защищающими барабанные перепонки от механических повреждений при погружении в воду. Тело, хвост и конечности крокодилов покрыты крупными правильной формы роговыми щитками, расположенными на спине и животе правильными рядами.

Спинные щитки несут продольные гребни. Во внутреннем слое кожи (кориуме) под роговыми щитками наружного слоя на спине и у некоторых видов на брюхе развиваются костные пластины (остеодермы), прочно связанные с роговыми щитками, образуя панцирь, хорошо защищающий тело крокодила; на голове остеодермы срастаются с костями черепа. В глубоком слое кожи на нижней поверхности головы, внутрь от ветвей нижней челюсти, а также по бокам клоаки расположены парные крупные железы, выделяющие секрет коричневатого цвета с сильным запахом мускуса. Секреция мускусных желез особенно интенсивна в период размножения и, вероятно, служит животным разных полов для нахождения друг друга.Череп крокодилов имеет две височные дуги (дияпсидныи): верхнюю, образованную заглазничной и чешуйчатой костями, и нижнюю, состоящую из скуловой и квадратно-скуловой костей. Эти височные дуги ограничивают соответственно верхнюю и боковую височные ямы, по краям которых начинаются жевательные мышцы. Подобное строение черепа имели вымершие динозавры, крылатые ящеры, современные клювоголовые (гаттерия), и от этого типа черепа происходит череп птиц, ящериц и змей. Характерно для черепа крокодилов развитие вторичного нёба — дополнительного костного «моста» под первичным нёбом, отделяющего носоглоточный ход от ротовой полости. Вторичное нёбо у современных крокодилов образовано срастанием по средней линии нёбных отростков предчелюстных, верхнечелюстных, нёбных и крыловидных костей. Вторичные внутренние ноздри — хоаны — расположены далеко позади

Наружных ноздрей под затылочной областью черепа. Вторичное нёбо имеет огромное функциональное значение для водного хищника, дышащего воздухом, позволяя ему держать пасть под водой открытой и одновременно продолжать дышать через выставленные над водой ноздри. Вход в глотку при этом закрыт впереди хоан нёбной завеской, плотно прижимаемой к дугообразному валику на заднем крае языка, в котором лежит передний край подъязычного аппарата.

Удлиненные челюсти крокодилов можно сравнить с пинцетом, позволяющим легче схватить небольшую и подвижную добычу. Наиболее длинными челюстями обладают гавиалы, узкорылые крокодилы и другие виды, кормящиеся рыбой. Квадратная и сочленовная кости черепа крокодилов пронизаны воздухоносными выростами полости среднего уха.

Большинство задних костей черепа заключает в себе полости весьма разросшейся и сложно ветвящейся системы евстахиевых труб. Возможно, вся эта система ходов и полостей, связанных со средним ухом и глоткой, служит для уравнения давления в среднем ухе при погружении в воду. Зубы у крокодилов простой конической формы, сидят на предчелюстной, верхнечелюстной и зубной костях. Укреплены в отдельных ячейках (текодонтные), что позволяет крокодилам иметь огромные «клыки», до 5 см длиной. Основания зубов внутри полые, в этих полостях развиваются новые, замещающие зубы. Смена зубов в течение жизни крокодила многократна. Самые крупные зубы находятся на вершинах выпуклых дуг фестончатого бокового края челюстей, и при этом зубы верхней и нижней челюстей так совмещены, челюстями добычу. Позвоночный столб крокодилов состоит из 9 шейных, 15—16 туловищных, 2 крестцовых и около 40 хвостовых позвонков. Тела позвонков вогнутые спереди и выпуклые сзади. 2—5 задних туловищных позвонков не имеют ребер и иногда рассматриваются как поясничный отдел позвоночника. 6—8 туловищных ребер сочленяются с грудиной — овальной хрящевой пластиной, раздвоенной сзади. Брюхо крокодилов защищено 7—8 парами брюшных ребер, не связанных с позвоночником и расположенных между грудиной и тазом. У крокодилов нет ключиц и плечевой пояс состоит из лопатки, коракоида и связывающей внизу левую и правую половины пояса (вместе с хрящевой грудиной) межключицы. В тазовом поясе лобковая.

.

Indide the customs office in Dover, England, a fax machine chirruped.

Out came a message from the European Pathway, a P&O Stena Line ferry that was churning across the channel from Zeebrugge, Belgium. The crew was dutifully alerting British authorities to a suspicious truck, a big white Mercedes-Benz tractor hauling a refrigerator unit the name Van Der Spek TRANSPORT. The name of the firm (it would later emerge that the company not identical, to that of an established Dutch trucking com­pany.

It was just before midnight, Sunday, June 18, the hottest day of the year, when the European Pathway pulled into Dove­runder the city's landmark chalk cliffs. Customs officials the tomatoes aside, the another. In all, they found 54 dead men, Chinese, probably from Fujian province, who had been headed to Britain in search of jobs. "I will never forget the sight that greeted us when we opened the back doors," one of the customs inspectors said, "There were just piles and piles of bodies."

The calamity in Dover shook not only Britain, where nothing on such a scale, had ever happened before, but all of Europe. From the boot of Italy to the bords of Norway, immigrants are entering Europe in record numbers. Pushed out of the 15 countries of the European Union. "There is a equetion that pro­duces a massive push to immigrate," says Jean-Claude Chesnais at the national in­stitute South Asia and Africa - you have massive poverty, an absence of human rights and enermous population pressure, "says Chesnais.

European business desperately needs foreign labor - at the high and low ends of the skills scale. But the people of Europe are often uncomfortable with foreign workers. In the eyes of the electorate, the line between undocumented immigrants looking for jobs and asylum-seekers looking for political protection can become blurred. This is especially true if the man who slips into Britain to work illegally in a Soho kitchen is likely to apply for asylum if he's caught; most Europe countries that feel prosperous. So last week in Dover grief over the fate of the Chinese immigrants mixed with anger about the number of people on the outside who seem to want in. "The hospitals are always full of them and their children," says Jonn Keith, a taxi driver. "They are cloggin up the system. They just want everything for free."

1. Politicans are caught between the demands of the bottom line and the ballot box. "We are not in a position to be a lifeboat for the whole world," says Gwyn Prosser, Labour member of Parliament for Dover. In Britain, the pressures on the Labour government to do somethinggare mounting. Last year, the number of asylum seekers was up 55 percent over 1998, reflecting a steep rise in the number of people trying to enter the country illegally. The government is responding by making the lifeboat a little less comfortable - climinating, for instance, such perks as cash benefits to anybody applying for asylum. In the particular case of Chinese migrants, their numbers are also rising right now for reasons that have nothing to do with Europe: the United States has cracked down on illegal Chinese immigration, and Europe is taking up the slack. The French experience is a case in point: the number of Chinese seeking asylum in France in 1999 was double that of the year before.

2. People-smuggling networks are the travel agents of illegal immigration. Their business is big and growing. The networks trafficking in Chinese migrants alone are said to take in three billion dollars a year. As the stakes and numbers rise, so do the risks. Last year 300000 undocumented immigrants made it do Italy. Many died trying. So far this year 180 people are known to have died in Italian waters - often pushed into the sea and left to drown by smugglers trying to lighten their boats to get away from Italian coast-guard patrols. Four days before the deaths at Dover, a Dutch organization, United for Intercultural Action, announced that more than 2000 refugees and migrants have died trying to get to Europe. Perhaps an incident like the death truck in Dover was inevitable. "It is True you would treat your tomatoes better then [ the smugglies ] treated these people," says Wim De-Bruin, a spokesman for the National Public Prosecutor's Office in Rotterdam. "But the difference is that with tomatoes and other goods, you get paid when you deliver them in good condition."

3. At the end of last week, the bodies found in Dover remained unidentified. But British authorities believe the Chinese began their journey in Fujian 30000 Dollars a head clients of an extensive smuggling network that move them from home to the English Channel lush coastal province in southeast China, Fujian is the main starting point on China's emigrant traik ( box). Fujian is by no means China's poorest province, but it sends an estimated 100000 emigrants abroad each year. People call one town "widows' village" because so many men have left their women behind. The Pressure to leave Fujian is social as well as economic. "It's like if you are not a lazy person, then you shouldn't be in mainland China," says Ko-Lin Chin , a professor at Rutgers University in the United States. "People will say, "You're not in your early 20s: why are you still here?"

4. As news of what happened in Dover reached the province, grieving spread quickly. Fujian has sent so many of its sons and daughters abroad that nobody was sure who had perished or not in the death truck. He Xiaohong was terrified that her 24 - year old husband, and odd job painter named Cao Xianxin, was among the dead in Dover. On May 10 he left home for Britain, comforted by a promise that on his long journey he would be "as safe as a tourist." He Xiaohong was in tears last week as she vowed: "If my husband returns safely, he'll have to beat me to death before I ever let him travel abroad like this again."

5. The journey to the West is called "sneaking across the water." It's made possible by Fujainese guides known as "snakeheads." They are important figures in their homeland. "Everybody knows who the snakeheads are," says Chen Mei Xing, a Fijianese who slipped into England a few weeks ago. "He's a businessman with a very hihg status." According to USA authorities, snakeheads are also part of Chinese gangs known as Triads or Tongs. They Charge as much as 60000 dollars for a trip to the United States; half as much for Britain. Typically, a down payment of 5 to 19 percent is made up front. A migrant who uses the snakehead's services can spend years repaying the debt. The Fijianese who emigrate see the fee as a smart investment. In the end Fujian benefits too. Fujianese migrants pump large sums of money into the economy they left behind. City officials in Changle ( population: 600000) estimate that locals who have gone abroad put 100 million dollars back into the city's economy each year in remittances to their families and property investments back home.

6. Not that long ago the destination more often than not was America ("The beautiful country"). But in 1993 a freighter called the Golden Venture ran aground off Long Island, and 10 crackdowns by the U.S. government. Thousands of Chinese still migrate to America - earlier this year, three Fujiance were found dead in a shipping container in Seattle - but some of the traffic had shifted to other countries.

7. Increasingly, Britain seems to be the alternative country of choice. The largest Chinese community in Europe is there. Language is an important draw. Even though the government is cutting back benefits, they are still relatively generous: food vouchers (instead of) and housing ( though asylum seekers can no

Моя ргр\Оглавление.docx

1. When I go to bed late, it's next to impossible for me to ...

2. He says he doesn't feel like going out today, as it is ...

3. The teacher says the rule is very ...

4. Why don't you allow the children to ...

5. Wonder if your son can ... the piano.

6. Let's go out and ..., it's my favourite game.

7. What are Ann and Jack ... doing? — They ... with their lessons.

8. Can't get through, the line ...

9. Will you join us and ... tennis in the afternoon? — I am afraid I am ... this afternoon.

10. Too much work and no ... make Jack a dull boy. 4. Paraphrase the sentences as in the model. Answer the questions. Model: When do you normally wake up?

I wonder when you normally wake up.

1. What do you usually do when it rains?

2. Who wakes you up in the morning?

3. What sort of work do you consider important?

4. Does your mother allow you to stay out late?

5. What games do you like to play?

6. Do little boys like to play with dolls?

7. Are you a busy person?

8. What are you busy doing now?

9. Are you busy tonight?