- •2. Предмет політичної економії
- •3. Економічна теорія і політична економія.
- •4. Закони і категорії політичної економії
- •5. Методи економічних досліджень
- •6. Функції політичної економії
- •8.Технологічний спосіб виробництва
- •13.Економічні потреби суспільства: їх суть та класифікація.
- •15.Економічні інтереси. Інтереси і потреби.
- •18. Сучасні тенденції в розвитку економічних систем.
- •19. Формаційний і цивілізаційний підходи до типізації економічних систем.
- •20. Власність як економічна категорія. Структура власності, її типи, види і форми.
- •21. Власність на засоби виробництва.
- •23. Товарне виробництво та його форми організації.
- •25. Функціонування товарного виробництва та його закони.
- •26. Суть грошей. Функції грошей. Грошовий обіг та його закони.
- •27. Грошові реформи. Гроші, ціна та інфляція.
- •28. Виникнення і розвиток грошових відносин.
- •30. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага.
- •31. Конкуренція та її суть. Функції та форми конкуренції.
- •48. Матеріальні фактори економічного зростання.
- •49. Економічне зростання та економічні цикли. Теорії циклів.
- •51. Диференціація доходів населення. Проблема бідних і багатих.
- •52. Необхідність перерозподілу національного доходу.
- •53. Споживання і заощадження.
- •54. Соціальна політика держави і розподіл доходів
- •55. Прожитковий мінімум і соціальний захист населення в Україні .
- •56. Загальна характеристика світового співтовариства
- •57.Міжнародний поділ праці. Економічна інтеграція та інтернаціоналізація. Тнк та їх роль.
- •58. Світовий ринок. Міжнародна торгівля та її економічні основи.
13.Економічні потреби суспільства: їх суть та класифікація.
Кінцевою метою виробництва є задоволення потреб суспільства і людини. Будь-яке суспільство (незалежно від рівня його розвитку і суспільного устрою — чи то індустріальна нація, чи окремий Робінзон) так чи інакше повинно розв’язати три основні взаємозалежні економічні проблеми:
• що повинно вироблятися (тобто, які з товарів і послуг потрібно зробити і в якій кількості)?
• як вироблятимуться блага, ким, за допомогою яких ресурсів і технологій?
• для кого призначені вироблені товари (тобто, хто повинен володіти ними та одержувати від них користь)?
Потреби існують у всіх людей, груп людей, соціальних прошарків, класів, держави. Головна особливість цих потреб полягає в їх безмежності. Оскільки людство розвивається, прогресують і його потреби. Підвищується культурний рівень людей, зростають і розширюються духовні потреби людини. Будь-який новий винахід стає потребою і породжує цілий ланцюг нових потреб. Засоби масової інформації дуже оперативно роблять нову потребу надбанням усіх людей, байдуже, до якого класу вони належать або в якій країні мешкають: потреби ростуть кількісно ще й через збільшення самого народонаселення Землі.
Загальна класифікація потреб характеризує їх як: базові — по-вітря, їжа, вода; породжені розвитком цивілізації — наприклад, розваги; першочергові — їжа, одяг, житло; другорядні — дорогоцінні прикраси; матеріальні — засоби виробництва, товари широкого вжитку; нематеріальні — послуги освіти, мистецтва і культури; суспільні — громадський порядок, безпека, охорона навколишнього середовища; колективні — транспорт, відпочинок; фізіологічні — продукти харчування, забезпечення житлом; духовні — розвиток науки і просвітництва, культурний відпочинок; соціальні — умови праці, задоволеність працею, охорона здоров’я, обслуговування.Потреби також поділяються на економічні і позаекономічні. У свою чергу, економічні потреби містять матеріальні потреби і потреби в цілеспрямованій трудовій діяльності.За характером задоволення потреби поділяються на особисті, що задовольняються за рахунок предметів особистого споживання і послуг споживчого призначення, і колективні, які складають єдину систему суспільних потреб — сукупність різноманітних видів потреб, зв’язок між ними і механізм їх задоволення.Відома класифікація потреб Маслоу. Вона будується за критерієм значимості і містить: фізіологічні потреби і потреби в гарантіях; потреби в спілкуванні; потреби у визнанні; потреби в самореалізації тощо. Засоби, за допомогою яких задовольняються потреби, називаються благами. Одні блага перебувають у розпорядженні суспільства в необмеженій кількості (наприклад, повітря), інші — обмежені. Останні називають економічними благами, оскільки ці блага кількісно обмежені і на їх виготовлення потрібні ресурси.
14. Виробничі можливості суспільства і потреби.
Обмеженість виробничих ресурсів є однією з важливих передумов розвитку і формування ринку. Об'єктивною її основою є дія закону рідкості, знання якого дає можливість зрозуміти необхідність подолання суперечностей між зростанням потреб і обмеженістю виробничих ресурсів.Як відомо, сутність будь-якого економічного закону показує при-чинно-наслідковий зв'язок певних економічних процесів.Причиноюіснування закону рідкості є суперечності між безмежними потребами виробничих ресурсів.кінцевою метою функціонування будь-якої економічної системи є задоволення потреб суспільства та його індивідів.Потреби- це категорія, яка відображає ставлення людей до умов їх життєдіяльності, це щось необхідне для розвитку людини як особистості.Структура потреб суспільства відображає ставлення людини до природи - потреби людини в природі: в насолоді природою, охороні природи, потреби виробничі - в засобах виробництва або предметах споживання, потреби до себе, до інших людей, до праці, до дозвілля тощо.Безперервно розвиваючись, продуктивні сили не лише створюють умови для задоволення потреб, які вже визначалися, а й стають основою для виникнення нових потреб. Такий процес розвитку суспільного виробництва свідчить про те, що на виробництво здійснює вплив об'єктивний закон зростання потреб.Об'єктивний закон зростання потреб відображає безперервне зростання маси і різноманітності споживних вартостей в результаті зростання продуктивних сил. Це призводить до зміни структури виробництва і витіснення існуючих потреб новими.Безмежність потреб породжує дію закону зростання потреб.Закон зростання потреб є законом суспільного прогресу. Він характеризує не просто зростання, тобто появу все нових і нових потреб, а зміну їхньої структури, що відбиває просування як людини, так і суспільства в цілому від біологічного (фізіологічного) до все більш різнобічного, багатого життя.Розрізняють об'єктивну та суб'єктивну корисність продукту.Об'єктивна корисність продуктів виробництва - це їх спроможність задовольняти ті чи інші потреби людей. Наприклад, корисність сталі - це задоволення потреб в металі, у створенні з неї машин, конструкцій. Корисність хліба - це задоволення потреб людей в їжі, в отриманні певних, необхідних організму калорій і речовин.Продукт виробництва може виступати у формі товару, який виробляється тільки при товарному виробництві і задовольняє потребу людини через обмін, тобто, через акт купівлі-продажу. В політекономії властивість товару задовольняти людські погреби називають споживною вартістю. Споживна вартість — це те, що відрізняє всі товари.Суб'єктивна корисність - це задоволення, яке споживач отримує від споживання товарів чи послуг. Корисність - поняття виключно індивідуальне: що для одного споживача може мати високу корисність, іншим може сприйматися як антиблаго. Якщо розглядати потребу в конкретному споживчому блазі, то в кожний певний момент у міру її задоволення, що відбувається в процесі споживання цього блага, потреба насичується. Економічні потреби відображають відношення соціальних суб'єктів (людина, колектив, суспільство) до можливого споживання вартостей, опосередкованих економічними формами їх реалізації. Вони виявляються як необхідність у життєвих благах, як стимул до споживання.