1. Сутність досліджень (загальна характеристика)

Більшість завдань, пов'язаних з проектуванням організації праці та її нормуванням, вирішуються виходячи з інформації, одержуваної в результаті дослідження трудових процесів. Вони проводяться для визначення структури операцій і витрат робочого часу, раціоналізації прийомів і методів праці, виявлення причин невиконання норм, нераціональних витрат і втрат робочого часу, отримання даних про фактори, що впливають на час виконання елементів операцій, оцінки якості норм і нормативів, а також для вирішення інших завдань. При встановленні норм аналітично-дослідним методом основна частина вихідної інформації виходить в результаті дослідження трудового процесу. Якщо норма встановлюється аналітично-розрахунковим методом, то уточнюється структура процесу і перевіряються норми, розраховані за нормативами. Слід врахувати, що нормативи часу, використовувані при аналітично-розрахунковому методі, розробляються на основі дослідження трудових процесів. Залежно то мети дослідження вибираються ті характеристики трудового процесу, які в даному конкретному випадку повинні аналізуватися більш детально і встановлюються методи отримання та обробки інформації. При дослідженні трудових процесів найбільше значення має вирішення двох задач. Перша полягає у визначенні фактичних витрат часу на виконання елементів операцій (трудових рухів, дій і т.д.), друга - у визначенні структури витрат часу протягом робочої зміни або її частини. Вивчення тривалості елементів операцій необхідно для розробки нормативів часу, вибору найбільш раціональних методів праці, встановлення складових норм часу, аналізу якості норм і нормативів. Дані про структуру витрат робочого часу використовуються при розробці нормативів часу обслуговування робочого місця і підготовчо-заключного часу, аналізі існуючої організації праці і виробництва. Аналіз трудових процесів повинен виконуватися з урахуванням того, що час, що витрачається на виконання елементів операції або на певний вид роботи, залежить від безлічі організаційно-технічних і психологічних факторів, які зазвичай не піддаються повному контролю. Зокрема, при вимірюванні тривалості одного і того ж елемента операції, що виконується робітником у одних і тих же умовах, буде виходити ряд величин, в більшості випадків не збігаються один з одним (варіаційний ряд). Тому для отримання достовірних висновків про тривалість елементів операцій і структурі витрат робочого часу повинні використовуватися такі методи планування та обробки спостережень, які дозволяють враховувати імовірнісний характер досліджуваних процесів. У цьому випадку дуже важливо обгрунтування кількості спостережень, необхідних для отримання відповідної інформації з мінімальними витратами.

2. Класифікація досліджень

Методи дослідження трудових процесів класифікуються за різними ознаками: мети дослідження, кількості спостережуваних об'єктів, способу проведення спостереження, формі фіксації його даних і т.д. Основною ознакою є мета дослідження (проектування виробничих норм і дослідження передових методів праці, визначення рівня виконання чинних норм, поліпшення використання робочого часу), відповідно до якої виділяються наступні методи: хронометраж, фотографія робочого дня, фотохронометраж. Хронометраж - точне вимірювання часу, що витрачається на окремі прийоми і руху при виконанні виробничих операцій і грунтується на розкладанні трудових операцій на мікроелементи. Він служить для аналізу прийомів праці і визначення тривалості повторюваних елементів операцій (хронометраж широко використовується в технічному нормуванні праці і дозволяє виявити умови, що визначають тривалість операції, встановити: наскільки доцільні ті або інші рухи в окремих робочих, вивчити передовий досвід скорочення витрат часу). Фотографія робочого часу (ФРВ) - вивчення шляхом спостереження і вимірювання всіх без винятку витрат часу (тобто структурних витрат) протягом робочої зміни або її частини. Основне завдання ФРВ - виявлення протягом зміни причин, що викликають втрати. Т. о. якщо при хронометражі об'єктом вивчення, як правило, є елементи оперативного часу на конкретний вид продукції, то при ФРВ фіксуються витрати часу на всі види робіт і перерви, які спостерігалися протягом певного відрізка часу. Фотохронометраж - застосовується для одночасного визначення структури витрат часу та тривалості окремих елементів виробничої операції. У залежності від завдань дослідження і особливостей трудових процесів існують різні форми і способи проведення хронометражу, фотографії робочого часу і фотохронометраж. Хронометраж може проводитися трьома способами: безперервним (за поточним часом), вибірковим і циклових. При проведенні хронометражних спостережень за поточного часу всі елементи даної операції досліджуються в порядку їх виконання. Вибірковий хронометраж застосовується для вивчення окремих елементів операцій незалежно від їх послідовності. Такий спосіб необхідний при дослідженні нециклічних елементів операцій, а також при проведенні додаткових спостережень за окремими елементами замість забракованих в процесі обробки хронометражних спостережень. У тих випадках, коли важко з достатньою точністю виміряти витрати часу на окремі елементи операції, що мають невелику тривалість (3-5с), застосовується циклової хронометраж. Він полягає в тому, що послідовні прийоми об'єднуються в групи з різним складом досліджуваних елементів. На підставі вимірів тривалості виконання груп елементів визначається тривалість кожного вхідного в них елемента операції Фотографії робочого часу різняться за двома основними ознаками: піднаглядним об'єктів і способів проведення та обробки спостережень. За першою ознакою розрізняються малюнок використання часу працівників (індивідуальна, групова, самофотография), фотографія часу роботи устаткування і фотографія виробничого процесу. При індивідуальній фотографії робочого часу спостерігач вивчає використання часу одним робочим протягом робочої зміни або іншого періоду часу. Групова фотографія робочого часу проводиться в тих випадках, коли робота виконується кількома робітниками, зокрема при бригадній організації праці. Однією з важливих завдань цього виду ФРВ є вивчення правильності існуючого Підрозділи і кооперації праці в бригаді. Основною метою проведення самофотографии є залучення робітників та ІТП до активної участі у виявленні й усуненні втрат робочого часу. Самофотография проводиться самими працівниками, які фіксують величину втрат робочого часу та причини їх виникнення. Фотографія часу використання устаткування є спостереження за елементами його роботи та перервами в ній. Вона проводиться з метою одержання вихідних даних для визначення або уточнення часу обслуговування обладнання одним або групою робітників. При фотографії виробничого процесу одночасно проводиться вивчення витрат робочого часу виконавців, часу використання устаткування і режимів його роботи. Цей вид фотографії іноді називається двостороннім спостереженням, тобто процес спостереження може виконуватися двома спостерігачами: один спостерігає за робітниками, другий за обладнанням. Розрізняються два методи проведення ФРВ: метод безпосередніх вимірів часу і метод моментних спостережень. У першому випадку під час спостереження безпосередньо реєструються тривалість спостережуваних елементів витрат часу, у другому фіксується бачимо стан робочих місць, а структура витрат часу встановлюється за кількістю моментів, коли спостерігалися відповідні стани. У залежності від цілей спостереження використовуються різні технічні засоби: секундоміри, кінокамери, телекамери і ін