- •Передмова
- •Розділ 1. Інформатика та інформаційні процеси
- •1.1.Основи інформатики
- •Предмет, методи і завдання дисципліни
- •1.1.2. Інформатизація суспільства
- •1.1.3. Інформація та дані. Інформаційний процесс
- •1.1.4. Економічна інформація та її особливості
- •1.1.5. Класифікація та кодування економічної інформації. Методи класифікації. Системи кодування
- •1.1.6. Єдина система класифікації техніко-економічної інформації
- •1.1.7. Подання інформації в комп'ютері. Одиниці інформації
- •Запис чисел в різних системах числення
- •Формалізація, алгоритмізація та автоматизована обробка економічної інформації
- •1.2. Системне забезпечення інформаційних процесів
- •1.2.1. Принципи побудови та функціонування комп’ютерів
- •1.2.2. Апаратне забезпечення інформаційних процесів
- •Контролери. Лише та інформація, яка зберігається в озу, доступна процесору для обробки. Тому необхідно, аби в його оперативній пам'яті знаходилися програма і дані.
- •1.2.3. Програмне забезпечення інформаційних процесів
- •1.2.4. Класифікація та структура операційних систем
- •1.2.5. Організація та робота з об’єктами файлової системи ос ms Windows
- •1.2.6. Інформаційна безпека, основи захисту інформації
- •2.1. Мережеві технології. Застосування Інтернету в економіці
- •2.1.1. Комп’ютерні комунікації
- •2.1.2. Організація та використання ресурсів комп’ютерної мережі
- •Способи побудови локальних мереж. Комп'ютерна мережа – це складний комплекс взаємозв'язаних і функціонально узгоджених програмних і апаратних компонентів.
- •2.1.3. Internet та Intranet-технології
- •Способи доступу в Інтернет. В даний час відомі наступні способи доступу в Інтернет:
- •2.1.4. Адресація в мережі Інтернет
- •2.1.5. Основні сервіси (служби) мережі Інтернет та їх протоколи
- •2.1.6. Інформаційний пошук та спільне використання інформаційних ресурсів
- •Ефективна організація пошуку. На завершення декілька порад щодо користування пошуковими системами.
- •2.1.7. Телеконференції (групи новин) в економічній діяльності
- •Електронна пошта. Система обміну повідомленнями є одним з найдоступніших засобів спілкування в Інтернеті і в локальних мережах.
- •2.1.8. Мережеві технології в економіці
- •2.1.9. Електронна комерція та біржові операції через Інтернет
- •2.1.10. Віртуальна корпорація та віртуальний офіс
- •2.2. Основи Веб-дизайну
- •2.2.1. Етапи проектування та розробки веб-сайту
- •2.2.2. Структура веб-сторінки та її об’єкти. Основні теги мови html
- •Використання фреймів
- •Створення списків, таблиць
- •Оформлення тексту, створення заголовків. Графічні об’єкти
- •Назва автор видавництво рік
- •Гіперпосилання на веб-сторінці
- •Динамічні ефекти та засоби їх створення
- •Поняття про інтерактивні веб-сторінки та засоби розробки сценаріїв
- •Поняття про xml-мову структурованого зберігання інформації
- •3.1.4. Технологія роботи із структурованими документами у текстовому процесорі ms Word
- •Приєднання й видалення xml-схеми з документа. Виконаєте одну з наступних дій.
- •Збереження xml-документа.
- •Перевірка xml. В Microsoft Word можна перевіряти документ xml на відповідність правилам xml-схемы, якщо схема прикріплена до документа. Порушення схеми відображається в області завдань Структура xml.
- •Технологія роботи із структурованими документами у табличному процесорі ms Excel
- •Збереження й експорт даних xml. Існує кілька способів використання й експортування вмісту аркуша у файл даних xml.
- •Відкриття файлу, що містить дані xml.
- •Збереження й експорт даних xml. Існує кілька способів використання й експортування вмісту аркуша у файл даних xml.
- •Область завдань «xml-джерело».
- •Зіставлення xml-елементів з аркушем.
- •Створення презентацій у середовищі мs РоwегРоint
- •Розділ 4. Основи розробки додатків
- •4.1. Основи офісного програмування
- •Програмне розширення офісних пакетів Microsoft Office. Обмін даними між додатками
- •Призначення та основні поняття системи об‘єктно-орієнтованого програмування vba: редактор, процедури та функції, основні конструкції та оператори мови
- •Основні об’єкти та сімейства:
- •Створення макросів, функцій користувача, форм з елементами управління у додатках Microsoft Office
- •Приклад розроблення форми засобами vba Анкета студента.
- •Введення тексту програмного коду процедур подій;
- •Виконання проекту;
- •Автоматизація комп‘ютерних проектів. Автоматизований розрахунок обміну валют
- •Розділ 5. Комп’ютерні технології роботи із базами та сховищами даних
- •5.1. Програмні засоби роботи із базами та сховищами даних
- •5.1.1. Поняття бази даних та бази знань
- •5.1.2. Різновиди моделей даних. Типи зв’язків
- •5.1.3. Проектування реляційної бази даних: метод нормальних форм; метод суть-зв'язок (er-діаграм); засоби автоматизації проектування
- •5.1.4. Програмні засоби роботи з базами даних. Система управління базами даних
- •5.1.5. Структура сховищ даних та програмні засоби роботи зі сховищами даних
- •5.2.1. Побудова реляційної бази даних в ms Excel
- •5.2.2. Засоби роботи з базою даних в ms Excel
- •Установлення інтервалу критеріїв. Критерії бувають двох типів.
- •Способи введення функцій. Є два шляхи введення функції в формулу: ручний або з допомогою Мастера функцій Excel.
- •Додаткова інформація про діалогове вікно Мастер функций
- •Пошук рішення. Використання функції “поиск решения” для вирішення задач виробництва. Розглянемо можливості функції “поиск решения” на конкретному прикладі.
- •5.2.3.Створення бд та робота з бд в субд Microsoft Access
- •5.2.4.Мова структурованих запитів sql. Розробка sql – запитів
- •Розділ 6. Перспективи інформаційних технологій в економіці
- •6.1. Експертні і навчальні системи
- •Системи штучного інтелекту, їх структура
- •Експертні системи, їх будова та застосування в економіці
- •6.1.3. Системи підтримки прийняття рішень
- •6.1.4. Навчальні системи
- •6.2. Перспективи розвитку інформаційних технологій
- •6.2.1. Сучасні тенденції подальшого розвитку інформатики
- •6.2.2. Перспективи розвитку інформаційних технологій
- •6.2.3. Комп’ютерні технології управлінських інформаційних систем
- •6.2.4. Інформаційні системи управління та функціонального моделювання бізнес-процесів
- •6.2.1. Сучасні тенденції подальшого розвитку інформатики
- •Перспективи розвитку інформаційних технологій
- •6.2.3. Комп’ютерні технології управлінських інформаційних систем
- •6.2.4. Інформаційні системи управління та функціонального моделювання бізнес-процесів
- •Тестові завдання до навчального предмету
- •Література
Гіперпосилання на веб-сторінці
Гіперпосилання — це основа HTML. За допомогою гіперпосилань користувачі можуть переходити з однієї сторінки до іншої.
Існує три основних типи гіперпосилань: внутрішні, зовнішні та відносні.
Внутрішні гіперпосилання — це посилання на об’єкти в межах одного документа. З їх допомогою користувач може переміщатись всередині однієї Web-сторінки. Такі посилання доцільно використовувати на довгих сторінках, щоб мати можливість швидко переміщуватись між їх розділами.
Зовнішні гіперпосилання — це посилання на сторінки, розміщені на іншому Web-сервері.
Відносні або локальні посилання — це посилання на Web-сторінки, розміщені на тому ж сервері. Адреси цих посилань задаються відносно адреси Web-сторінки, на якій вони поміщені.
У HTML для зовнішніх гіперпосилань використовується синтаксис:
<А HREF=»URL»>TeKCT посилання </А>
де URL
— повна адреса документа, на який
здійснюється посилання. Текст, поміщений
у контейнер <А HREF=»URL»>
</A>,
зображається в
Наприклад, вказівкою:
<А HREF=»http://www.firma.com/ibm/computers.html»> Комп’ютери компанії IBM </A>
створюється гіперпосилання на Web-сторінку, розміщену за адресою http://www.ibm.com/ibm/computers.html.
Зв’язуючи гіперпосиланнями сторінки одного сервера, немає необхідності включати в URL доменне ім’я. Наприклад, вказівкою:
<А HREF=”computers.htm”>Koмn’ютери виробництва ІВМ</А>
створюється гіперпосилання на файл computers.htm, який повинен знаходитися на тому самому сервері і в тому самому підкаталозі, що і файл, в якому знаходиться це гіперпосилання.
Якщо файл знаходиться в іншому підкаталозі, то необхідно вказати шлях до нього, наприклад:
<А HREF=”ibm/computers.htm”>Kомn’ютери виробництва ІВМ</А>
Є й інші можливості для спрощення записів довгих адрес URL. Так, наприклад, HTML-код:
<НТМL>
<HEAD>
<TITLE>
Основні розділи Web-сайта
НПУ
</HEAD>
<BODY>
<А HREF=”http://www.npu.kiev.ua/REKT0RAT/in-rek.htm”>Peктоpaт</A>
<А HREF=”http://www.npu.kiev.ua/FAKULT/in-fak.Іііт”>Факультети</А>
<A HREF=”http://www.npu.kiev.ua/ASPIRANT/index.htm”>Acnipaнтypa</A>
<A HREF=”http://www.npu.kiev.ua/ABITUR/abit-beg.htm”>Aбітурієнту</A>
</BODY>
</HTML>
можна записати компактніше:
<HTML>
<HEAD>
<TITLE> Основні розділи Web-сайта НПУ імені М.П. Драгоманова</ТIТLE>
<BASE HREF=”http://www.npu.kiev.ua/”>
</HEAD>
<BODY>
<A HREF=”REKTORAT/in-rek.htm”>Peкторат</A>
<A HREF=”FAKULT/in-fak.htm”>Факультети</А>
<A HREF=”ASPIRANT/index.htm”>Acnipaнтypa</A>
<A HREF=”ABITUR/abit-beg.htm”>Aбітурієнту</A>
</BODY>
</HTML>
Тут використовується дескриптор <BASE>, в якому вказано базову адресу URL, відносно якої подаються всі інші відносні адреси Web-сторінок. Зазначимо, що цей дескриптор використовується всередині контейнера <HEAD> </HEAD>, областю дії його є вся сторінка.
Створюючи великі Web-сторінки, необхідно також забезпечити можливість для користувача легко переміщуватись з одного їх розділу до іншого. Це досягається завдяки внутрішнім гіперпосиланням. Для реалізації такого посилання необхідні два елементи: посилання, яке вказує, куди треба перейти, і мітка, яка фіксує місце переходу.
Посилання задається кодом:
<А HREF=»#Haзвa мітки”>Текст посилання</А>
Мітка також використовує контейнер <А></А> і задається так:
<А NAME =”#назва мітки”>текст</А>
Назва мітки — це довільний текст, який не появляється на екрані й однозначно визначає місце переходу. Якщо на сторінці є кілька міток, то всі вони повинні мати різні назви. Символ «#» при описі посилання вказує, що за ним записана назва мітки, а не назва файла.
Приклад використання внутрішніх гіперпосилань:
<HTML>
<HEAD>
<ТITLЕ>Колекція програм мовою VisualBasic</TITLE>
</HEAD>
<BODY>
Нижче наводяться програми мовою VisualBasic:
<BR>
<!—далі створюємо внутрішні гіперпосилання
<А HREF=”#графік”>Побудова графіків функцій</А><BR>
<А HREF=”#масив”>Сортування масиву</А><BR>
<А HREF=”#рівняння”>Розв’язування квадратних рівнянь</А>
<BR>
<Р>
<!—далі описуємо місця, на які здійснюються посилання
<А NAME=»графік”> Побудова графіків функцій – приклад програми</А>
<BR>
(текст програми)
<BR><BR>
<А NАМЕ=”масив”> Впорядкування масиву - приклад програми</А>
<BR>
(текст програми)
<BR><BR>
<А NАМЕ=”рівняння”> Розв’язування квадратних рівнянь – приклад програми</А>
<BR>
(текст програми)
</BODY>
</HTML>
Можна зробити так, щоб після натискування на деякому посиланні звучала музика або відтворювався відеофільм. Посилання на мультимедійні файли .avi, .wav створюються так само, як посилання на HTML-документи. В атрибуті HREF контейнера <А></А> необхідно вказати ім’я файла, в якому міститься потрібна мелодія або відеофільм. Наприклад:
<Р>Натисніть<А HREF=”my_music.wav”>TyT</A>, щоб почути мою улюблену композицію
Файл my_music.wav повинен знаходитись на тому самому сервері, у тому самому каталозі, що і HTML-файл, з якого він викликається. Для створення гіперпосилань на файли мультимедіа, розміщені на інших серверах Internet, використовуються повні URL-адреси.
Часто виникає необхідність включити у Web-сторінку посилання на адресу електронної пошти. Для цього в атрибуті HREF необхідно задати адресу електронної пошти у вигляді «mailto: адреса». Наприклад, щоб створити посилання на адресу moi@npu. Kiev. Ua, необхідно у код сторінки помістити такий дескриптор:
<А HREF=”mailto: moi@npu.kiev.ua”>moi@npu.kiev.ua</A>
згідно
з яким