11. Фактори сталого розвитку продуктивних сил

Задовольняє потруби теперішнього часу не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби.

Основна мета стійкого розвитку постійне існування людської цивілізації.

Причини розбалансованості даної системи:

• людина

• суспільство

-природа

-зростання населення

-швидка зміна антропогенних факторів

-збільшення кільсного вир-ва енергії

Методи забезпечення сталого розвитку

1. консервативні методи

2. обмежувальні методи

3. методи заборони

4. регламентуючи методи

Складові сталого розвитку

• економічна складова

підвищення економічною ефективності виробництва

досягнення середньомтатич. доходу на одного жителя

• соц. складова

підвищення рівня освіти;

покращення стану здоров`я;

підвищення рівня мистецтва;

матеріальне забезпечення людей;

• екологічні складова

Підтримка асиміляційного потенціалу;

Підтримка рівноваги екосистеми;

Повне и комплексне користування природними ресурсами;

Зменшення антропогенного негативного впливу.

Необхідн впровадж в укр.:

-Значне Забрудн навк середов

- Лісистість становить 15% (а потрібно 22-25)

-Нерівномірна забезпеч водними ресурс

-Не раціональне ведення сг, використ земельних ресурс

Коеф бідності 27%

-Охорона здоровя

12. Вплив природних передумов на територіальну організацію виробництва. Значення прир-ресурс потенціалу у розвитку і розміщ продукт сил

Природо-ресурсний потенціал – сукупність природних ресурсів і природних умов, які знаходяться в певних географічних межах і задовольняють екон., еколог., соц. Потреб людини и суспільства в цілому.

Ділиться:

-Природні умови

-Природні ресурси

Структура прир.-рес. потенціалу:

-компонентна (харак. Внутрішні і міжвидові співвідношення природних ресурсів)

-територіальна (всі форми просторової дислокації прир.-рес. комплексів)

-організаційна ( можливість відтворення та ефект. експлуатації прир. рес.)

-функціональна ( відображає вплив прир. Рес. На формування спеціалізації території)

Ек-на класифікація прир. рес.:

-в залежності від сфери застосування: промислові, с/г, рес. невиробничої сфери.

1. за значенням

-балансові (їх використання ек-но вигідне, відповідають промисловим вимогам за якістю сировини і гірничо-хімічних умов використання)

-позабалансові ( на даному етапі експлуатувати невигідно)

2. за ступенем розвідності ( на 4 категорії)

-А - докладно розвідані і передані до експлуатації

-В - розвідані з приблизним визначенням кількості

-С1 - менше розвідані

-С2 - оцінні приблизно

3. Від сфера застосув:

-промислові

-сг

Невиробничої сфери

Ресурсозабезпеченість – співвідношення між величиною запасів прир. Рес. І розміром іх використання.

13. Роль демограф передумов у розміщенні продуктивних сил. Сучасна демографічна ситуація в Україні , її регіон особливості

Демографічні передумови можна поділити на такі основні структурні блоки:

–чисельність населення, його динаміка;

–розміщення населення на території, щільність населення, форми розселення, міграції;

–статево-вікова структура населення;

–міграція

Населення поділяється на:

-Наявне – люди, що перебув на територ.

- Постійне- люди що постійно прожив на територ

Аналізуючи демографічні передумови розміщення продуктивних сил, треба враховувати чисельність населення регіону на даний момент і його динаміку в часі. Це необхідно для визначення цілої низки економічних показників: забезпеченості трудовими ресурсами на розрахунковий період, обсягу виробництва товарів народного споживання, обсягу коштів на соціальне забезпечення, розмірів будівництва житла, шкіл, лікарень тощо. Навіть власник невеличкого підприємства побутового обслуговування повинен бодай у загальних рисах знати динаміку чисельності населення мікрорайону, щоб планувати свою діяльність. А керівник великих економічних структур повинен мати інформацію про населення не лише свого регіону й країни, але й інших країн і, навіть, усього світу.

Чисельність населення країн та регіонів постійно змінюється. Ці зміни відбуваються внаслідок природного руху, а також завдяки міграціям.

Динаміка природного приросту населення регіону залежить від рівнів народжуваності й смертності

Різниця між кількістю наро­джених та кількістю померлих називається природнім приростом.

Різниця між кількістю прибулих та вибулих — сальдо міг­рацій.

Величина зміни чисельності населення країни (регіону) дорівнює сумі його природного приросту та сальдо міграцій.

Довгий час домінуючим фактором було виробництво, яке зумовлювало певну систему розселення. І сьогодні сільське господарство й гірнича промисловість, наприклад, локалізують поселення. Але під впливом НТП великі міста «притягують» виробництво до себе. Зосередженість в містах науково-дослідних закладів, вузів, великого контингенту висококваліфікованих фахівців сприяє розміщенню в них наукоємних виробництв, формуванню потужних інформаційних центрів.

Україна знаходиться на такому етапі демографічного розвитку, коли народжуваність зменшується, а смертність зростає. Це призводить до зменшення загальної чисельності населення і відсутності навіть простого заміщення одних поколінь людей новими. Таким чином, відтворення населення України є звуженим.

Якщо в 1991 на Україні проживало – 51.9 млн чол., то в 2010 – 25.8 млн чол.

Народжуваність більша за зх., менша на сх..

Середня тривалість життя – 68 р, у жінок – 74, чол. – 62.

Місье населення становить 68%, сільське – 32%.

Міських жителів найбільше має Донецька, Луганська, Дніпропетр, Харківська області.

Сільських – Закарпатська, , Чернівецька, Івано-Франківська.

Середня густота населення – 76 чол км2

Статево вікова група:

54% жінки

46% чоловіки

Наслідки старіння нації:

-збільшення ксті осіб похилого віку обумовл зрост держ витр на їх соц. Забезпеч. Якщо одночасно не збільш, або збільш в меншій мірі ксть платників податків то збільш розмір податків до пенсійного фонду.

Причини:

-Достатній розв охорони здоровя

- Збереження народжув на рівні що не забезпеч прост відтворення поколінь

-Вплив міграції

-Вискоий рівень передчасної смертності

Найгірша ситуація по смертності – Чернігівська – 20.7, Черкаська – 18.6, Полтавська – 18.3.

Найкраща – Закарпатська – 11.4, мКиїв – 12.2, Рівненська – 13.3

Сальдо міграції в 2010 р – 46.6

Вплив міграції:

-Впливає на природнє відтвор населення

2.Впливває на ринок праці