- •§ 1. Виникнення давньосхідної держави
- •§ 2. Основні риси суспільного ладу
- •§ 3. Державний лад
- •§ 4. Право в країнах Стародавнього Сходу
- •§ 1. Утворення античної держави
- •§ 2. Основні риси суспільного ладу
- •§ 3. Державний лад
- •§ 4. Право античних держав
- •§1. Виникнення феодальної держави
- •§ 2. Ранньофеодальна монархія
- •§ 3. Станово-представницька монархія
- •§ 4. Абсолютна монархія
- •§ 5. Феодальне право в країнах Європи
- •§ 1. Виникнення феодальної держави і| в країнах Азії та Африки
- •§ 2. Основні риси суспільно-економічі розвитку
- •§ 3. Державний лад
- •§ 4. Право
- •§ 1. Причини і передумови буржуазних революцій
- •§ 2. Рушійні сили буржуазних революї
- •§ 3. Основні етапи революцій
- •§ 4. Підсумки і наслідки буржуазних революцій
- •§ 1. Формування буржуазної конституційної монархії в Англії
- •§ 2. Оформлення державного механізму конституційної монархії
- •§ 3. Виборчі реформи
- •§ 4. Подальший розвиток державних структур
- •Глава II
- •§ 1. Соціально-економічний і політичний розвиток сша наприкінці
- •§ 2. Громадянська війна 1861-1865 років
- •§ 3. Економічні і політичні наслідки громадянської війни
- •§ 4. Еволюція державного ладу сша у другій половині XIX століття
- •Глава III франція
- •§ 1. Розвиток буржуазної держави в 1795-1870 роках
- •§ 2. Паризька Комуна 1871 року
- •§ 3. Третя республіка у Франції
- •Глава IV німеччина
- •Глава V японія
- •Глава VI китай
- •Глава VII
- •Глава VIII колоніальні імперії
- •Глава IX
- •§ 1. Англосаксонська система буржуазного права
- •§ 2. Континентальна система буржуазного права
- •§ 3. Буржуазне законодавство про працю
- •§ 1. Розвиток державно-монополістичного капіталізму
- •§ 2. Основні зміни в державному ладі сша
- •Глава II великобританія
- •§ 1. Соціально-політична структура
- •§ 2. Зміни державного ладу
- •Глава III франція
- •§ 1. Третя республіка після Першої світової війни
- •§ 2. Четверта республіка
- •§ 3. П'ята республіка
- •Глава IV німеччина
- •§ 1. Революція у листопаді 1918 року в Німеччині
- •§ 2. Веймарська республіка (1919-1933 рр.)
- •§3. Встановлення нацистської диктатури
- •§ 4. Німеччина після Другої світової війни
- •§ 5. Утворення єдиної німецької держави
- •Глава V італія
- •§ 1. Італія на початку XX століття
- •§2. Встановлення фашистської диктатури
- •§ 3. Італія після Другої світової війни
- •Глава VI японія
- •§ 1. Японія в період між двома світовими війнами
- •§ 2. Японська держава після Другої світової війни
- •Глава VII китай
- •§ 1. Період громадянських революційних війн
- •§ 2. Утворення Китайської Народної Республіки
- •§ 1. Остаточний розпад Британської колоніальної імперії
- •§ 2. Криза Французької колоніальної імперії
- •§ 3. Утворення Республіки Індії
- •§ 1. Джерела права
- •§ 2. Цивільне право
- •§ 3. Трудове і соціальне законодавство
- •§ 4. Кримінальне право
- •§ 3. Державний лад ,****»** ,««»*,,..*,.«*.«*».« 44 § 4. Право античних держав ,,«,««,««,,*.««««,**, 58
§ 4. Підсумки і наслідки буржуазних революцій
зжуазні революції змітали феодальні виробничі відносини, утворювали сприятливі умови для розвитку більш прогресивних для того часу капіталістичних відносин. Від розма- , ху і рішучості революції залежали не тільки її безпосередні кінцеві } результати, а й увесь наступний соціально-економічний і політичний розвиток тієї чи іншої країни.
Французька буржуазна революція 1789-1794 років у цьому відношенні була зразком найрадикальнішого буржуазного перевороту.
Вона сміливо і рішуче вирішила проблеми, що стояли перед нею, завдала нищівного удару по основах феодалізму. Французька революція стала класичним зразком найбільш завершеного буржуазного перевороту.
У своєму розвитку революція 1789-1У94 років пройшла всі стадії і досягла найвищої точки в період якобінської диктатури. Завдяки зусиллям якобінців вона домоглася буржуазно-демократичного вирішення аграрного питання, переходу до більш високого способу виробництва, до вільного селянського землеволодіння.
Велика французька буржуазна революція була народною революцією, її головною рушійною силою виступали селяни та низи міста. Активна участь народних мас .надала їй тієї широчіні і розмаху, якими вона відрізнялася від інших буржуазних революцій. Завдяки цьому французька революція виявилася здатною до найде-мократичнішого вирішення питання переходу від феодалізму до капіталізму, змогла, нехай і «плебейськими методами», розрахуватися з феодальним суспільним ладом і феодальною державою. Вона покінчила з феодалізмом так рішуче, як не зробила цього жодна інша буржуазна революція, і тому стала головною подією XVIII століття.
Французька революція започаткувала період перемоги і закріплення капіталізму в передових країнах Європи; далеко виходила за національні рамки і мала міжнародний характер; дала всьому світові такі підвалини буржуазної демократії, буржуазної свободи, які вже не можна було усунути, відкрила нову епоху в історії людства.
Однак навіть така радикальна революція, як французька, не привела відразу до цілковитої перемоги буржуазних відносин, до остаточної перемоги буржуазного ладу. Наступна історія Франції розкриває суть цієї загальної закономірності всіх буржуазних революцій.
Англійська буржуазна революція, яка розвивалася на основі компромісу між буржуазією і новим дворянством, зумовила тим самим своєрідність буржуазного ладу, що встановився внаслідок її перемоги. Ця революція не була такою сміливою і радикальною, як французька. Тут не було періоду, подібного якобінській диктатурі у Франції, остаточно завдання революції не були розв'язані, а тому революція не була доведена до кінця. В результаті в Англії утворився буржуазний лад з численними пережитками феодальних відносин.
У суспільному ладі це виявилося в тому, що аграрне питання не було вирішене. Секвестр і наступний розпродаж земель корони, зрад-ників-дворян і церкви на початку революції провадилися винятково
198
199
т
Частина трети
Історія держави і права Нового часу
в Інтересах нового дворянства, яке обуржуазилося. Помірний, консервативний характер аграрних перетворень революції дістав прояв і з тому, що акт 1646 року, який скасував «рицарське держання», ленну залежність нового дворянства від корони, надаючи йому буржуазного права власності на землю, зовсім не захищав земельні права основної маси англійського селянства — копігольдсрів. Відмова англійському селянству л буржуазному праві власності на землю мала для нього згубні наслідки. Було створено легальну основу для зігнання селян із землі та експропріації їх як класу. І справді, згодом селянство як клас в Англії повністю зникас. Його місце посідають орендарі і сільськогосподарські робітники.
На основі компромісу вирішувалося і питання про владу, яку буржуазії Англії довелося ділити з феодальними силами.
Падіння протекторату посилило прагнення буржуазії і нового дворянства повернутися до традиційних для Англії форм управління, а тому прискорило оформлення їх союзу з феодальним дворянством. Англійська буржуазія і джентрі були більш схильні до компромісу зі своїми супротивниками, ніж до їх_радикального усунення. Все це проявилося у реставрації Стюартів у 1660 році. Реставрація монархії призвела до відновлення палати лордів, таємної ради, Англіканської Церкви, а також старої виборчої системи. Однак внутрішня і зовнішня політика Стюартів і особливо прагнення Якова II відновити в Англії абсолютизм і католицтво., викликали гостре незадоволення не тільки буржуазії, а й земельної аристократії.
Результатом цього конфлікту став переворот 1688 року, коли на англійський престол був запрошений парламентом Вільгельм III Оранський, чоловік дочки Якова II — Марії. Переворот 1688 року, який дістав назву «славної революції», був виявом компромісу між буржуазією і земельною аристократією.
Буржуазна революція у Північній Америці звільнила американський народ від колоніального гніту, скасувала феодальні пережитки і нашарування, створила сприятливі умови для зміцнення і розвитку буржуазних відносин. Війна за незалежність у Північній Америці була визвольною і революційною. Вона стала важливим етапом у загальній боротьбі буржуазії проти феодалізму, винятковою подією в соціальному прогресі людства.
Американська революція, у ході якої вперше виникла ідея єдиної демократичної республіки, де була проголошена перша декларація прав людини, стала зразком для Інших країн, особливо для Латинсь-
200
Виникнення буржуазної
Розділ 1
кої Америки. Дуже сильний вплив ідей та організаційних форм американської революції зазнала Франція. Так, якобінці у своїй Декларації прав людини І громадянина 1793 року відтворили ночожсння Декларації незалежності СІНА про право народу на повстання, прообразом революційних комітетів якобінської диктатури були комітети безпеки періоду війни за незатежність.
Разом з тим, щоб дати правильну оцінку буржуазній революції в Північній Америці, необхідно враховувати, що вона повинна була розв'язати два завдання: політичне і соціально-економічне.
Перше з них — політичне — було розв'язане повністю. Перемога в тривалій і тяжкій війні за незалежність звільнила американців від колоніального гноблення. Замість колишніх тринадцяти англійських колоній виникла незалежна буржуазна держава, встановилася республіканська форма правління. Декларація незалежності проголосила, а Статті конфедерації і Конституція 1787 року юридичне оформили утворення нової суверенної держави — Сполучених Штатів Америки. , "
Однак соціально-економічне завдання в цій революції до кінця не було розв'язане, і тому утворилося буржуазне суспільство з пережитками докапіталістичних форм експлуатації. Якщо з феодально-абсолютистською спадщиною було покінчено раз і назавжди, то про-блема плантаційного рабства залишилася непорушною, що робило американську революцію незавершеною з погляду повної перемоги буржуазного суспільного ладу.
У Німеччині буржуазна революція 1848-1849 років зазнала поразки. Тому ні економічні, ні політичні завдання революції не були розв'язані. Економічний результат цієї поразки — збереження великого поміщицького землеволодіння, що зуміло пристосуватися до буржуазного розвитку Німеччини, надовго зберегти свої напівфео-
Проголошення природних і невід'ємних прав людини
і Країна Сполучені Штати Францій Фоанцін Щ
і І Законо-1 давчий акт Декларація незалежності США 4 липня 1776р. Декларація прав людини і громадянина 26 серпня 1789р. Якобінська Щ конституція Ш 24 червня 1793р. Ш
І ] Права і людини : :-:.-^: '. ••-:-:',:•*> •;*: їй "к- їй '> Життя Свобода Прагнення до щастя Свобода Власність Безпека Опір гнобленню Рівність н Свобода Н Безпека В Власність Ш
201
Частина третя
Історія держави і права _____Нового часу______
дальні риси. Таким чином, перемога нових буржуазних відносин у сільському господарстві Німеччини була не результатом революційного повалення феодалізму, а наслідком дуже повільного, болісного для селянства переростання кріпосництва в кабалу і капіталістичну експлуатацію на землях поміщиків-юнкерів. Такий «прусський шлях» розвитку капіталізму в сільському господарстві характеризувався тим, що кріпосницьке поміщицьке господарство повільно переростало в буржуазне, засуджуючи селянство на злидні і зубожіння.
Необхідною умовою розвитку капіталізму в Німеччині стало об'єднання країни. Об'єктивно можливими були два шляхи. Перший, за який настійно боролася передова частина німецького робітничого класу, — революційна боротьба народних мас з метою об'єднання країни в межах єдиної демократичної республіки. Прикладом такого шляху була революція 1848-1849 років. Але її поразка зробила цей шлях неможливим. Переміг другий шлях — контрреволюційний, шлях династичних воєн з метою об'єднання Німеччини під головуванням якоїсь монархічної держави.
Порівняння результатів буржуазних революцій в Англії, Франції, Німеччині і Північній Америці дає змогу зробити деякі висновки.
Характер революції, її розмах і рішучість визначали своєрідність і особливості не тільки наступного розвитку капіталізму, а й самого становлення буржуазної державності, шляхи і форми, в яких відбувався цей процес. Там, де революція набувала радикального характеру, де буржуазії вдавалося повністю захопити владу, утверджувався республіканський устрій. У країнах, де буржуазія діяла і боролася на умовах компромісу з тими чи іншими феодальними силами, де буржуазії не вдалося зовсім усунути феодальний клас від влади, виникала конституційна монархія.
Розділ II
РОЗВИТОК БУРЖУАЗНОЇ
ДЕРЖАВИ ДО ПОЧАТКУ
XX СТОЛІТТЯ
Глава І АНГЛІЯ