36.Запровадження неПу

Причини: 1)Глибока соціально-економічна і політична криза влади. 2)Масові повстання в сільській місцевості 3)Злам ідеї соціалізму і комунізму шляхом ліквідації ринкових відносин 4)Намагання утримати владу. Мета:Ліквідація загрози нової громадянської війни ; Рятування більшовицького режиму ; Покращення еконо становища країни,що знаходилась в міжнародній ізоляції. Особливості: НЕП було запроваджено пізніше ніж в інших радянських республіках. ; Упровадження непу супроводжувалося боротьбою із селянським повстанським рухом ; Податки на селян були вищими ніж в інших радянських республіках.Наслідки:Швидке відновлення СГ,промисловості,транспорту ; Відновлення і розвиток торгівлі ; Зростання кількості міського населення ; Підвищення рівня життя населення і продуктивності праці ; Поява «нової буржуазії» ; Прискорення розшарування селянства ; Періодичні економ кризи ; Зростання безробітності .

37. Зовнішня політика кр

Київська Русь, як одна з наймогутніших держав ранньосередньовічної Європи, мала великий вплив на міжнародної арені.

• Князь Олег у 907 і 911 рр. провів успішні походи

на Візантію, уклавши вигідні торгівельні угоди.

• Князь Ігор у 915 р. уклав мир із печенігами; у 941 і 944 роках здій-

снив два похода на Візантію.

• Княгиня Ольга у 957 р. здійснила дипломатичну подорож до столи-

ці Візантії Константинополя, де прийняла християнство; у 959 році

вислала своє посольство до німецького імператора Оттона І.

• Князь Святослав розгромив Хазарський каганат і Волзьку Болгарію;

у 968 і 970 рр. здійснив походи проти Візантії і Болгарії, намагаю-

чись заволодіти землями по Дунаю.

• Князь Володимир Великий вів успішну боротьбу проти печенігів, захистивши південні рубежі Київської Русі.

• Князь Ярослав Мудрий у 1036 р. остаточно розгромив печенігів під

Києвом; встановив династичні зв’язки з Візантією, Францією, Ні-

меччиною, Польщею, Угорщиною, Швецією, Норвегією.

• Князь Володимир Мономах за своє правління здійснив 83 походи

проти половців.

Успішно відбиваючи напади кочовиків, Київська Русь захищала Візан тію і західноєвропейські країни. Політичні, торгівельні, культурні зв’язки Русі з країнами Заходу і Сходу сприяли підвищенню її міжнародного авторитету.

38.Революція 1905-1907рр. Її розвиток на Україні.

Основні революційні події, що мали місце в Укр.., відбулися в 1905р.- в період розвитку.

Червень- збройне повстання на ринку ”Потьомкіна”.

Жовтень – загальний політичний страйк, який змусив царя Миколу 2 піти на поступки і видати маніфест 17 жовтня, проголосивши громадські свободи.

Листопад – повстання моряків Севастополятна чолі з лейтенантом Шмідтом.

Грудень – збройне повстання робітників Горлівки, Харкова, Катеренослава, Олександрівська( після їх придушення революція пішла на спад)

В Укр. Революція носиоа і нац. Визвольний характер. Нац. Рух в період революції мав значні здобутки:1)після Маніфеста 17 жовтня з*явилась легальна УКР.преса.

2)виникла культурно-освітня організація “Просвіта”. 3) відкривалися укр. Школи, здійснювалися спроби викладання укр.мовою в унивекрситетах.

39.Внутрішня і Зовнішня політика Директорії. Директорія(14 листопад 1918р.)- створена укр. Соц. Партіями. Мета- знищення гетьманського режими і відновлення УНР. Після повалення влади Скоропадського Директорія набула Диктаторських форм.У Внутрішній політиці уряд проголосив :* Поновлення УНР але без влади Укр Центр Ради; * Проведення аграрної реформи,ліквідація приватної власності на землю ;*Запровадження держ контролю над виробництвомі розподілом продукції; * Поновлення 8 год роб день.; * Право на діяльність профспілок і проведення срайків; * Поновлення чинності закону УНР про національну-персональну автономію.Новий уряд – Рада міністрів.Трудовий конгрес-законодавчий орган. У Зовнішній політиці :уряд Директорії орієнтувався на країни Антанти .Але Антанта відмовилася визнавати Директорію і вимагала реорганізувати її, вивести зі складу С.Петлюру, а на томість обіцяли надати допомогу у боротьбюі з більшовиками .у 1919-1920рр опинилася у трикутнику смерті – На пн..-війська більшовиків;на пд..-війська Антанти і генерала Денікіна;на зх.- польська армія. Директорія не змогла захистити УНР, бо не мала боєздатної армії.У рядах керівників не було єдності в поглядах на перспективу національно-державної розбудови.Змаганняза авторитет між різними політичними партіями послабили авторитетДиректорії.Затягувалося проведення аграрної реформи.Як наслідок-масові селянські виступи.Психологічний аспект поразки – відсутність у селян загальнонаціональних інтересів.Вони виявили інертність у справах захисту власної держави.