- •2Соціологія як наука. Об’єкт та предмет соціології.
- •3.Сновні функції соціології.
- •Передумови появи соціології як самостійної науки.
- •6.Соціальна структура суспільства, її складові.
- •7.Сутність, спільність та відмінність понять “людина”, “індивід”, “особистість”.
- •Об’єкт та предмет соціології культури.
- •Структурні елементи та форми вияву культури.
- •8.Норми та цінності як структурні елементи культури.
- •30.Конфлікт як соціальне явище.
- •31.Структура соціального конфлікту.
- •32. Основні стадії розвитку соціального конфлікту і методи його розв’язання.
- •31.Типологія конфліктів.
- •Основні шляхи та механізми розв’язання конфліктів.
- •47. Об’єкт та предмет економічної соціології, її місце у загальній системі соціологічного знання.
- •Економіка як соціальний інститут, його функції.
- •Сутність соціального механізму економічного розвитку.
- •39.Предмет соціології праці та управління, його складові.
- •Особливості соціально-трудових відносин, їх класифікація.
- •Соціологічна сутність категорій “зміст праці” та “характер праці”.
- •Основні види соціальних процесів у трудовій сфері.
- •Праця як соціальний процес, її види.
- •2)Міра поведінки люд.,засіб її самореалізації, самоствердження як особистості.
- •Соціальні функції праці.
- •Ставлення до праці, його об’єктивні та суб’єктивні чинники та показники.
- •Цінності праці. Види ціннісної орієнтації у сфері праці.
- •Механізм мотивації до праці.
- •40. Співвідношення понять “управління” та “керівництво”. Методи та стилі керівництва.
- •12.Програма соціологічного дослідження, її структура.
- •Соціологічне опитування, його різновиди.
- •Запитання в анкетуванні, порядок їх формування і види.
- •15.Анкетування, структура анкети.
- •Вимоги до анкетера.
47. Об’єкт та предмет економічної соціології, її місце у загальній системі соціологічного знання.
Предметом економічної соціології є:
• закономірності взаємодії економічної і соціальної сфери суспільного життя;
• соціальний механізм взаємозв'язку економічного і соціального розвитку:
• соціально-економічні відносини;
• розвиток економіки як соціального процесу тощо
До емпіричних об'єктів належать соціальні аспекти економічних інститутів:
ринок, гроші, підприємства, власність, а також соціальні аспекти різних економічних систем, соціальних груп, політичних інститутів, як учасників економічного життя суспільства та ін.
Предметом дослідження є міжгрупові відносини, поведінка, конфлікти у ринковій економіці, соціальні функції і процеси. У загальному вигляді економічну соціологію спочатку визначали як науку про взаємозв'язки економічної та неекономічної сфер суспільного життя. До економічної сфери відносили виробництво, розподіл, облік, споживання, а до неекономічної— політику, культуру, етнос і стратифікацію.
*Дослідження економічної соціології спрямовувалися на:
• поведінку споживачів товарів;
• соціальні ролі у дефіцитній економіці;
• поведінку і стимулювання діяльності господарських керівників;
• ставлення до економічних реформ;
• вплив соціальних та культурних чинників на розвиток економіки;
• систему цінностей людей.
Виникнення економічної соціології пов'язується із зростанням ролі людського фактора у розвитку суспільства, як колективного суб'єкта суспільного життя, що має соціальну, демографічну, економічну і політичну структуру та функції, що забезпечують розвиток суспільства.
На розвиток економічної соціології суттєво вплинув науково-технічний прогрес, який проявляється у широкому спектрі тенденцій, зокрема у зростанні технічної озброєності і спеціалізації суспільної праці, що зумовлює зміну ролі людини у системі «природа-суспільство». Підвищення технічної озброєності праці дозволило людині приводити у дію все більшу масу технічних засобів, енергетичних потужностей, сировини і матеріалів. Набуває більшого значення інтенсифікація виробництва, економне витрачання матеріальних ресурсів, вдосконалення технології тощо.
Важливим фактором соціально-економічного розвитку суспільства є зростання рівня освіти і культури. Сучасна молодь вступає у трудове життя з вищим рівнем загальної і професійної підготовки. Освічені, культурні і кваліфіковані працівники значно активніші у праці і житті.
Водночас виникли різні особисті стратегії поведінки у праці і одержанні доходів. Одні прагнуть одержувати максимально високі доходи будь-яким чином. Інші задовольняються одержанням фіктивних доходів при мінімальних затратах праці. Більшість працівників обирає стратегію цінностей, критеріями яких є доход та вільний від роботи час.
Економіка як соціальний інститут, його функції.
Економіка — це багатоаспектний соц інститут, що становить базу існувння та життєдіяльності сусп, де здійснюється матер в-во, розподіл, обмін, споживання матер благ і послуг, необхідних для життя і діяльності людини і сусп. Ек як соц інститут – це сталий комплекс правил, принципів, норм ек поведінки, за допомогою яких організовується практична взаємодія індивідів і здійснюється адаптація сусп до умов існування. Ек поведінці притаманна рац, ретельний обрахунок доходів і витрат. Для забезп свого фун-ня соц інст ек-ці потрібі передумови: технології в-ва, які передбачають поділ праці, функцій і обов’язків, приміщення, засоби в-ва, транспорт, фін засоби і ресурси – люди. Форми поєднання цих складових в-дають типові сусп устрою (приміт, агр, індус)
Економіка як соціальний інститут виконує ряд функцій, спрямованих на забезпечення, функціонування та розвиток виробництва, розподіл, обмін, споживання. Економічні відносини визначають положення соціальних груп, закріплюють їх глибинні соціальні зв”язки, визначають характер взаємодії.
Отже, дуже важливу роль виконує механізм економіки як складна взаємодія її внутрішніх спонукальних мотивів і чинників, що впливає на поведінку (соціально-економічне становище соціальних спільностей, різні соціальні інститути, культура та інше), активність суб'єкта, виступає способом функціонування економіки.
Соціальний механізм забезпечує виконання економікою як соціальним інститутом таких функцій:
1) підтримка і розвиток суспільного поділу праці;
2) стимулювання, тобто забезпечення посилення стимулів до праці, економічної (матеріальної) зацікавленості у праці;
3) інтеграційна функція, що виражається у забезпеченні єдності інтересів працюючих та їхньому соціальному партнерстві;
4) інноваційна функція, яка забезпечує оновлення форм та організації виробництва, систем стимулювання.
5) теоретично-пізнавальна — дослідження соціально-економічних закономірностей економічного життя;
6) прогнозуюча — визначення тенденцій розвитку соціально-економічного життя;
7) управлінська — забезпечення системи управління економічною сферою у відповідності з розвитком соціальної сфери суспільного життя;
8) соціальна — забезпечення економічної соціалізації працівників
Усі функції економіки як соціального інституту взаємопов'язані та взаємодіють, вони спрямовані на забезпечення функціонування й розвиток виробництва, розподілу, обміну та споживання. Для реалізації цих функцій дуже важливими є підготовка і правильний розподіл висококваліфікованих кадрів, здатних розробляти науково обгрунтовані соціально-економічні програми та забезпечувати їх реалізацію.