Метод єдиної різниці

Метод єдиної різниці — це умовивід про причину явища, яке ґрунтується на порівнянні випадку, коли явище, котре вивчається, настає із випадком, коли це явище не настає. Якщо випадок, у котрому досліджуване явище настає і випадок, у якому воно не настає, в усьому схожі й різні тільки в одній обставині, то ця обставина, наявна в першому випадку і відсутня у другому, і є причиною явища, що вивчається. У вигляді схеми метод єдиної різниці записується так:

Випадки Обставини Явище, яке спостерігається 1 АВС а 2 ВС -

Отже, обставина А є причиною явища а.

Прикладом умовиводу за методом різниці може бути ви­сновок про вплив сонячного світла на забарвлення листя рослин. - Порівнюючи рослини» схожі за всіх обставин і різні тільки за тим, що одна з них росте на сонячному світлі, а друга в темряві, помічають, що та, котра зростає на осонні, має зелене забарвлення, а та, що позбавлена сонячного світла, зе­леного забарвлення не має. На цій підставі за методом різниці роблять висновок, що причиною зеленого забарвлення листя рослин є сонячне світло.

Сполучений метод схожості і різниці

Це сполучення методу схожості і методу різниці. Схема сполученого методу схожості і різниці така:

Випадки Обставини, що Явище, котре

спостерігаються досліджується

1 ряд випадків 1 АВС а

2 АDЕ а

II ряд випадків 1 ВС

2 D —

Отже, обставина А є причина явища а.

Загальне правило сполученого методу схожості і різниці формується так: якщо два чи більше випадків виникнення досліджуваного явища мають загальним лише одну обста­вину, сі два чи більше випадків не виникнення цього явища мають загальним тільки відсутність тієї ж обставини, то ця обставина і є причиною явища, що вивчається.

Прикладом висновку про причини явища за сполученим методом схожості і різниці є такий. Експерт проводить кілька пострілів із пістолета ТТІК-10375 на різній відстані, з різно­го положення, в різні об'єкти. Кулі при цьому щоразу діста­ють чимало різноманітних деформацій і слідів. Зіставляючи сліди, що лишилися на кулях, експерт виявляє слід а, котрий має місце на всіх кулях. Роблячи потім постріли із іншого пістолета тієї ж системи в ті ж об'єкти, на тій же відстані і в тім же положенні, експерт встановлює, що слід а на вистрі­ляних із цього пістолета кулях відсутній. На цій підставі за сполученим методом схожості і різниці робиться висновок про те, що наявний на кулях слід а причинно пов'язаний з особливостями каналу ствола пістолета ТТІК-10375.

Сполучений метод схожості і різниці дає висновок імові­рніший, ніж висновок за кожним із цих методів окремо, тому в судовій експертизі для встановлення причинного зв'язку між явищами до цього методу вдаються досить часто.

Метод супутніх змін

Сутність методів супутніх змін полягає ось у чому. При­пустімо, нам необхідно визначити причину явища а» котре спостерігається за обставин АВС. Якщо виявиться, що що­разу слідом за зміною обставини А за незмінністю всіх інших обставин (ВС) змінюється також і явище а, котре вивчаєть­ся, то можна дійти висновку, що явище а перебуває в при­чинному зв'язку з обставиною А Схема методу супутніх змін:

A1BC a1

A2BC a2

A3BC a3

За методом супутніх змін доводиться, наприклад, поло­ження про те, що тертя є причиною сповільнення руху. По­рівнюючи ряд випадків руху тіл, ми помічаємо, що чим більше тертя, тим більше уповільнення і, навпаки, чим мен­ше тертя, тим менше сповільнення руху. Звідси робиться висновок, що уповільнення руху перебуває у причинному зв'язку з тертям.

Метод супутніх змін застосовується тоді, коли виучуване явище (о) не може бути цілком відокремлене від передуючої обставини (А). Так, під час вивчення припливів і відпливів морів аж ніяк не можна ізолюватися від Місяця, так само як не можна відокремити рух від тертя. Тому, вивчаючи подібні явища, користуються* не методом розрізнення, а методом су­путніх змін.