- •Дніпропетровський національний університет
- •Темплан 2008, поз. 10 Навчальне видання
- •Антени нвч Посібник до вивчення курсу "Антенно-фідерні пристрої"
- •Список скорочень
- •1. Загальні відомості про антени. Параметри та характеристики антен Призначення антен
- •Класифікація параметрів та характеристик антен
- •Діаграма спрямованості антени
- •Поляризаційні властивості антен
- •Опір випромінювання антени
- •Вхідний опір антени
- •Коефіцієнт корисної дії антени
- •Коефіцієнт спрямованої дії та коефіцієнт підсилювання антени
- •Електрична міцність і висотність антени
- •Діюча довжина й ефективна площа антени
- •Діапазонні властивості антен
- •Шумова температура антени
- •Контрольні запитання
- •Завдання до теми
- •2. Методика антенних вимірювань Класифікація антенних полігонів
- •Малі закриті полігони
- •Методика зняття діаграми спрямованості
- •Розрахунок дальньої зони
- •Контрольні запитання
- •Завдання до теми
- •3. Відкриті кінці хвилеводів Особливості відкритих кінців хвилеводів як випромінювачів
- •Відкриті кінці круглих хвилеводів
- •Відбиття від відкритого кінця плоского хвилеводу
- •Відкритий кінець прямокутного хвилеводу
- •Контрольні запитання
- •Завдання до теми
- •4. Рупорні антени Класифікація рупорних антен
- •Контрольні запитання
- •З авдання до теми
- •5. Лінзові антени Класифікація лінзових антен
- •Сповільнюючі лінзи
- •Прискорюючі лінзи
- •Розподіл амплітуди на неопроміненій поверхні
- •Контрольні запитання
- •Завдання до теми
- •6. Дзеркальні параболічні антени Конструкція та характеристики параболічних антен
- •Профіль дзеркала
- •Спрямовуючі властивості параболоїда обертання
- •Оптимальні параметри параболічної антени
- •Засоби зменшення випромінювання кромок дзеркала
- •Керування напрямком випромінювання дзеркальної антени шляхом винесення опромінювача з фокуса
- •Опромінювачі дзеркальних антен
- •Контрольні запитання
- •Завдання до теми
- •Список рекомендованої літератури
Розрахунок дальньої зони
Дальня зона – це область, кожна точка якої віддалена від будь-якого елемента антенної системи на відстань, набагато більшу як за довжину хвилі λ, так і за розмір антенної системи L.
Згідно з рис.2.3
, (2.1)
де r - відстань від точки 0, обраної початком координат, до точки спостереження М; ρn - відстань від початку координат до n-го випромінювача; θn - кут між радіусами-векторами ρn і r.
·5
2· n · rn
·1 ρn M
4· Φn ·6
3· r
·N
Рис. 2.3. Спосіб визначення дальньої зони
За умови, що відстань від антени ρn < r, і (2.1) можна розкласти в ряд за зростаючими степенями ρn / r :
.
Через різницю ходу (rn – r) виникає зсув фаз Δψ полів, що надходять у точку М від джерел, розташованих у точках n і 0. Він дорівнює
.
Радіусом дальньої зони RД називається така відстань, за якої можна вважати, що
.
Радіус дальньої зони повинен задовольняти нерівність
, (2.2)
де L = 2ρn max – найбільший розмір антенної системи.
Формула (2.2) слушна, якщо вважати, що похибка у визначенні напруженості поля не перевищує 1%. Ця умова рівносильна припущенню про паралельність променів, що з'єднують будь-яку точку антенної системи з точкою М у дальній зоні.
Такі міркування щодо визначення RД = Rmin слушні за умови, що вимірювання проводиться із використанням допоміжної неспрямованої антени. Вони також слушні, якщо лінійний розмір допоміжної антени Lдоп значно менший, ніж лінійний розмір досліджуваної антени Lдосл і навпаки. У таких випадках у формулу (2.2) підставляють розмір більшої антени. Якщо допоміжна антена та досліджувана мають приблизно однакові розміри, то слід визначити похибки у вимірюваннях параметрів окремо для кожної антени й потім додати їх.
На рис.2.4. зображена досліджувана антена АВ і на відстані r від неї допоміжна антена А'В'. Кут, під яким видно антену А'В' з центра антени АВ, дорівнює
.
Цей кут повинен бути значно меншим за ширину головної пелюстки ДС досліджуваної антени, тобто β << 2θ0.
Якщо вважати максимально допустимим значенням
,
одержуємо вираз для Rmin:
. (2.3)
Для гостроспрямованих антен
. (2.4)
Підставляючи (2.4) у (2.3), маємо
. (2.5)
Формула (2.5) застосовується, якщо отримане з її допомогою значення Rmin більше, ніж отримане за формулою (2.2).
А
А'
β
Lдосл r Lдоп
В'
В
Рис. 2.4. Спосіб визначення Rmin
Якщо обидві антени слабоспрямовані, то вимірювання слід проводити у хвильовій зоні антени. На практиці це означає, що
Rmin = λ , при L<λ/2,
Rmin = 2Lm , при λ/2<L≤λ,
де Lm - найбільший лінійний розмір антени. При L > λ слушна формула (2.4) або (2.2).
Схема вимірювальної установки
Для вимірювання характеристик антен використовується панорамний вимірювач коефіцієнтів стоячої хвилі та послаблення типу Р2, до складу якого входять індикатор Я2Р-67 і генератор коливальної частоти ГКЧ-61 з відповідним обладнанням. Стандартна схема вимірювальної установки наведена на рис.2.5.
Калібрування вимірювальної установки проводиться згідно з технічною документацією.