- •Тема 1 предмет і метод політичної економії
- •1. Предмет політичної економії
- •2. Методи та функції політичної економії
- •3.Економічні закони та категорії
- •4. Виникнення і основні етапи розвитку економічної науки
- •Меркантелізм – перша школа економічної теорії
- •Марксистська економічна теорія
- •Тема 2 економічні потреби і виробничі можливості суспільства економічні інтереси
- •1. Виробничі можливості суспільства і продукт виробництва
- •2. Межа виробничих можливостей
- •3. Економічні потреби суспільства. Закон зростання потреб
- •4. Корисність продукту. Закон спадної граничної корисності
- •5. Економічні інтереси
- •Тема 3 економічна система суспільства
- •2. Економічні відносини та їх структура.
- •3. Типи і еволюція економічних систем.
- •1. Сутність економічної системи
- •3. Типи і еволюція економічних систем Традиційні економічні системи ґрунтуються на звичаях, обрядах тощо, які завжди передавались із покоління до покоління.
- •4. Економічний устрій: суть та роль у житті суспільства
- •Тема 4 відносини власності
- •1. Власність та її економічний зміст
- •2. Структура власності. Різноманіття форм власності у ринковій економіці
- •3. Тенденції розвитку відносин власності в Україні
- •Тема 5. Форми організації суспільного виробництва
- •Форми організації виробництва
- •2. Товар і його властивості. Вартість: альтернативні теорії. Двоїстий характер праці, втіленій у товарі
- •3.Форми вартості
- •Закон вартості і його роль у розвитку товарного виробництва
- •Тема 6 гроші
- •Сутність і функції грошей
- •2. Закони грошового обігу. Інфляція
- •3. Еволюція грошей
- •Тема 7 витрати виробництва та шляхи їх зниження.
- •Сутність, зміст і види витрат виробництва
- •Вартісна структура продукту
- •2. Суть та функції прибутку
- •Тема 8 ринок, суть, функції та умови формування
- •2.Попит і пропозиція
- •Нецінові фактори попиту
- •Пропозиція. Закон пропозиції
- •Рівновага попиту і пропозиції
- •Переваги і недоліки ринкового механізму
- •Конкуренція і монополія
- •Тема 9 класифікація ринків
- •1. Принципи класифікації ринків
- •2. Структура ринку
- •3. Проблеми формування ринків в Україні
- •Тема 10 інфраструктура ринку
- •1. Поняття та основні риси інфраструктури ринку
- •2. Основні підсистеми та елементи інфраструктури сучасного ринку
- •3. Капітал сфери обігу.
- •Тема 11 домогосподарства в системі економічного кругообігу
- •1. Домашнє господарство як суб’єкт ринкових відносин
- •2. Функції домогосподарств
- •3. Доходи та витрати домогосподарств
- •5. Домогосподарства і держава
- •Тема 12 підприємство і підприємництво.
- •Підприємство як суб’єкт ринкової економіки
- •2. Суть підприємництва і умови його існування
- •3. Форми підприємництва
- •Тема 13 капітал і наймана праця
- •Соціально – економічний зміст категорії “капітал”. Альтернативні теорії капіталу
- •Трудові відносини: сутність, структура
- •Заробітна плата: сутність, форми та організація
- •Тема 14 підприємництво в аграрній сфері
- •Сільське господарство та особливості його розвитку. Еволюція власності на землю.
- •2. Земельна рента. Ціна землі
- •3. Становлення акціонерних форм підприємництва
- •Держава створює юридично - інституціональні засади ринкової економіки
- •2. Функції держави в ринковій економіці
- •3.Адміністративні (прямі) та економічні (непрямі) методи регулювання
- •Економічні (непрямі) методи регулювання
- •Тема 16 форми суспільного продукту в процесі відтворення
- •1. Суспільне відтворення: сутність, типи
- •2. Сукупний суспільний продукт
- •3. Система національних рахунків та її основні макроекономічні показники
- •4. Національне багатство: зміст і структура
- •Тема 17 розподіл і перерозподіл національного доходу
- •3. Споживання і заощадження
- •1. Національний дохід і його роль у суспільному відтворення
- •2. Система розподілу доходів
- •3. Споживання і заощадження
- •Тема 18 економічне зростання та його чинники. Економічні цикли план
- •1. Економічне зростання, його зміст і типи.
- •1. Економічне зростання, його зміст і типи
- •2. Теорії і моделі економічного зростання
- •3. Економічні цикли: сутність, види. Економічні кризи
- •Тема 19 зайнятість, відтворення робочої сили та відповідне державне регулювання.
- •Зайнятість населення і регулювання її в сучасних умовах
- •2. Проблеми зайнятості та відтворення робочої сили
- •3. Ринок робочої сили
- •Тема 20 господарський механізм у системі регулювання суспільного виробництва
- •1. Господарський механізм, його сутність та елементи
- •Державне регулювання суспільного відтворення та його форми
- •3. Основні напрями механізму господарювання
- •Тема 21 закономірності та етапи розвитку капіталістичної економічної системи
- •Економічна система капіталізму вільної конкуренції
- •Економічна система капіталізму на вищій стадії його еволюції
- •Тема 22 економічна система сучасного капіталізму
- •Сутність та ознаки змішаної економічної системи
- •Моделі ринкової економіки
- •Соціально-економічний прогрес та історичні перспективи економічної системи змішаного капіталізму
- •3. Методи державного регулювання змішаної економіки
- •Тема 23 соціалістична економічна система та її еволюція
- •1. Система командно-адміністративної економіки, її основні риси
- •2.Необхідність реформи і трансформації планового соціалізму
- •3. Характер перехідної економіки, її основні етапи в Україні.
- •Тема 24 закономірності та особливості розвитку перехідних економік
- •Зміст перехідної економіки,
- •Закономірності її функціонування
- •Моделі перехідної економіки та економічний устрій країн за умов формування соціально орієнтованої економіки
- •3. Роздержавлення і приватизація у постсоціалістичних країнах
- •Тема 25 світове господарство
- •Загальні риси світового господарства
- •2. Світові економічні зв’язки та їх розвиток
- •3. Міжнародна економічна інтеграція
- •2. Міжнародний рух капіталів та його закономірності
- •3. Міжнародні валютно-фінансові відносини
- •Міжнародна міграція робочої сили
- •Тема 27 економічні аспекти глобальних проблем
- •Сутність та класифікація глобальних проблем
- •К ритерії, за якими проблеми відносяться до глобальних
- •Причини виникнення та загострення глобальних проблем
- •Причини глобальних проблем
- •Демографічний вибух
- •Шляхи розв’язання глобальних проблем
Економічна система капіталізму на вищій стадії його еволюції
Організаційною формою розвитку акціонерної капіталістичної власності є акціонерні компанії. Про їх домінуючу роль в економіці сучасного капіталізму свідчить те, що у США, наприклад, близько 90% ВВП на початку ХХІ ст. створюється у межах акціонерних компаній Акціонерний капітал (власність) поділяють на власний та позичений. Власний капітал формується з отриманих від випуску та реалізації акцій та облігацій і резервного капіталу, який утворюється внаслідок відрахувань від прибутку та їх інвестування у виробництво. Власний капітал також може зростати за рахунок наступних випусків акцій. Із прибутку власникам акцій виплачують дивіденди. Але перед цим певна частина прибутку акціонерних компаній спрямовується на сплату податків державі, заробітну плату і премії менеджерам, поповнення резервного фонду тощо. Резервний капітал також використовують для виплати дивідендів у випадку погіршення економічної кон’юнктури.
Акціонерні компанії належать до колективної форми власності. Це зумовлене тим, що вони, по-перше, виникають внаслідок злиття багатьох індивідуальних капіталів в один асоційований капітал. По-друге, на акціонерних підприємствах праця має колективний характер. По-третє, величина прибутків, що розподіляються, залежать від результатів колективної праці, від колективного ухвалення на загальних зборах рішень. По-четверте, власники акцій не можуть претендувати на частку майна компанії, і у випадку продажу акцій вони отримують лише їх вартісний еквівалент.
Акціонерні компанії поділяють на два основні типи: 1) відкриті, акції яких вільно продаються і їх купують усі бажаючі; 2)закриті, акції яких не надходять у вільний продаж, а розподіляються серед засновників.
Акція – це вид цінного папера без встановлення терміну обігу, який засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує право на участь в управлінні товариством, дає право на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Як предмет постійного продажу і купівлі акції мають ціну. Сума, зазначена в акції, - це її номінальна вартість, а фактична ціна (за яку продано акцію) – курс акцій, який перебуває у прямій залежності від розміру виплаченого дивіденду, а отже, величини прибутку, і в оберненій – від рівня позичкового відсотка
Домонополістичний капіталізм, який існував впродовж майже чотирьох століть, на початку ХХ ст. перетворився на монополістичний. Основними економічними ознаками останнього є процес утворення та панування монополій, злиття банківського монополістичного капіталізму з промисловим і утворення фінансового монополістичного капіталу, економічний поділ світу міжнародними монополіями й територіальний поділ світу між великими державами і боротьба за його переділ.
Монополістичний капіталізм виникає внаслідок діалектичного заперечення нижчої стадії, а отже, з утримання монополістичним капіталом позитивних сторін індивідуального капіталу й акціонерної власності, внаслідок чого формується складніша економічна система, в якій поєднуються різні форми власності (у т.ч. капіталу), відповідні форми і методи конкурентної боротьби, неоднакові механізми регулювання економіки, різні за обсягами ланки організованості і планомірності та ін., тому не може існувати повної монополізації економіки. Водночас домінуючими є форми і методи, що виникають на вищій стадії, а тому з’являються нові економічні закони та суперечності. Такими законами є, передусім, породження високим рівнем конкуренції виробництва монополій у різних сферах економіки (або процес монополізації економіки), зрощування банківського та промислового монополістичного капіталу й утворення фінансового монополістичного капіталу.
Монополістичний капітал у політекономічному аспекті – це сукупність відносин економічної власності між монополістичною буржуазією та найманими працівниками, з одного боку, власниками монополістичних та немонополістичних підприємств (які прямо або опосередковано підпорядковані монополіям), з другого боку, у всіх сферах суспільного відтворення, спрямованих на привласнення монопольно високих прибутків.
Монополістичний капітал є суспільною формою розвитку монополій (у т.ч. олігополій). Найважливішими його елементами за сучасних умов є цінні папери, а формою економічної реалізації – привласнення монопольно високих прибутків. Основним джерелом останніх є монополізація особистого фактора капіталістичного виробництва найвищої якості, тобто зосередження на монополістичних підприємствах найманих працівників із найвищим, порівняно з немонополістичними підприємствами, рівнем освіти, кваліфікації, організованості, культури, психологічної стійкості та інших якостей.
Привласненню монопольно високих прибутків сприяють вигідні для великих компаній техніко-економічні відносини з дрібними та середніми компаніями, досконаліші маркетингові дослідження, планомірність та організованість у межах монополізованого сектору та інші чинники.
Теоретичним вираженням монополістичного капіталу у сфері безпосереднього виробництва є певне коло економічних категорій, до якого, з одного боку, входять традиційні поняття та категорії, що розкривають сутність менш розвинених форм капіталу, або наповнених якісно новим монополістичним змістом, а з другого боку, принципово нові категорії, які характеризують появу сутнісно нових сторін, рис та властивостей монополістичного капіталу. До традиційних належать постійний капітал, змінний капітал, процес зростання вартості, товар, вартість та ін., які набувають форм монополістичного товару, монополістичного постійного капіталу тощо. До принципово нових понять та категорій належать монополізація виробництва, монополізація науки, монополізація технологій та ін., а загалом – монополізація продуктивних сил, монопольна додаткова вартість, фінансовий капітал та ін.
До відносин економічної власності, які стимулюють процес реалізації монополістичного капіталу у сфері обігу, належать обмеження принципів плюралізму типів та форм власності (намагання монополізувати їх), застосування механізму “ножиць цін”, фінансові спекуляції з цінними паперами і т. ін.
У сферу розподілу безпосередніми чинниками зростання монополістичного капіталу, зокрема привласнення монопольно високих прибутків, є встановлення монополіями заниженої заробітної плати для найманих працівників (порівняно з вартістю робочої сили), виплата занижених податкових ставок (порівняно із законодавчо встановленими), отримання вигідних державних контрактів та ін.
У сфері споживання факторами зміцнення монополістичного капіталу, передусім, привласнення монопольно високих прибутків, є нав’язування нової моди, стимулів життя для широкого кола споживачів, створення моделей їхньої поведінки в цій сфері, вивчення поведінки споживачів, стимулювання споживачів та інші.
Політичний аспект монополістичного характеризує процес перетворення монополістичного капіталу на політичну владу, взаємодії монополістичної власності та влади монополій, взаємопереходу між ними.
Наступною якісно новою суспільною формою розвитку монополістичного капіталу є фінансово-монополістичний капітал.
Фінансово-монополістичний капітал означає процес зрощування монополій та інших крупних фінансово-кредитних інститутів із нефінансовими монополіями (промисловими, торговельними, транспортними та ін.), у процесі якого посилюється контроль наймогутніших банків над промисловістю, торгівлею, сільським господарством та іншими сферами економіки. Ця форма капіталу є, в основному, тотожною до фінансового капіталу.
Персоніфікатором процесу формування та розвитку фінансового капіталу є фінансова олігархія. Остання є верхівкою економічно панівного класу, яка зосередила у своїх руках більшу частину національного багатства, контроль за власністю, а отже, законодавчу, політичну та ідеологічну владу. У США, зокрема, майже 1,5 млн. мільйонерів, однак до фінансової олігархії наприкінці 80-х років належало приблизно 400 осіб, а капітал кожного з них становив понад 160 млн. доларів. Організаційно-економічна форма існування фінансової олігархії – гігантські фінансові групи, в яких відбувається зрощування крупного банківського, промислового капіталів, торговельних монополій та інших видів монополій без їхнього організаційного об’єднання в одну монополію на основі посилення фінансових зв’язків, особистої угоди керівництва, спільності інтересів крупних акціонерів та ін.
Основні методи економічного панування фінансової олігархії – “система участі”, особиста угода, підкуп вищих чиновників державного апарату, політичних діячів через фінансування виробничих компаній, надання у майбутньому високооплачуваних посад, корупція та ін. Фінансова олігархія привласнює основну частину монопольного прибутку.
Наступною формою еволюції капіталу на вищій стадії капіталізму є державно-монополістичний капіталізм. Останній притаманний вищому і останньому ступеню вищої стадії капіталізму – державно-монополістичному ступеню в межах національних економічних систем. Суспільною формою цього ступеня є державно-монополістичний капітал. Останній означає процес поєднання і зрощування державного капіталу з монополістичним, у процесі якого відбувається їх діалектична взаємодія (взаємообумовленість, взаємопроникнення, взаємозаперечення) і формується та розвивається якісно нова форма капіталу, насамперед, в інтересах державно-фінансової олігархії. Причинами виникнення та розвитку державно-монополістичного капіталу є переростання продуктивними силами меж монополістичної (у т.ч. колективної монополістичної – олігополістичної) власності, перехід суперечності між цими сторонами суспільного способу виробництва в конфлікт, дія законів концентрації та монополізації виробництва, одержавлення економіки та ін.
Розвиток та функціонування державно-монополістичного капіталу здійснюється в усіх сферах суспільного відтворення (безпосередньому виробництві, обміні та споживанні), внаслідок чого він перетворюється на домінуючу підсистему виробничих відносин капіталізму на вищій стадії його еволюції.
Ширші можливості у розвитку основної продуктивної сили виявляються у величезних витратах, які здійснює держава на розвиток освіти (так, у розвинених країнах світу у ВНЗ можуть навчатись до 80% випускників середньої школи); зростання частки чоловіків віком 25 і більше років з вищою освітою (4-річний коледж і вище); у збільшенні витрат держави та крупних компаній на підвищення кваліфікації робочої сили, покращення здоров’я працівників, охорону навколишнього середовища тощо.
У межах державно-монополістичного капіталу розвиток державного та монополістичного капіталу, попри їх зрощування, здійснюється відносно самостійно. Це зумовлено дією законів монополізації та одержавлення економіки, діалектичним характером взаємодії двох форм капіталу в процесі їх зрощування, посиленням ролі загально - національних інтересів у еволюції економічної системи, організованістю осіб найманої праці та іншими чинниками, що теоретично виражається в нових економічних категоріях у кожній зі сфер суспільного відтворення.