5.2. Принципи організації виробництва

Як наука і практика логістика має на меті підвищення організо­ваності виробничих систем, тому вона тісно взаємодіє з організаці­єю виробництва як наукою про проектування, створення та розви­ток виробничих систем. Принципи та закономірності організації виробництва є базою для вирішення логістичних проблем.

Зараз в теорії організації виробництва можна виділити дві групи закономірностей: закономірності організації виробничих систем і закономірності організації виробничих процесів.

Великим досягненням у теорії організації виробництва можна вважати з'ясування та опис того, як проявляються принципи^ орга­нізації високоефективних, ритмічних виробничих процесів. Йдеть­ся про такі принципи:

1. впорядкованого руху предметів праці у виробництві;

2. неперервності руху виробничих процесів;

3. ритму виробничого циклу виконання замовлення;

1. календарної синхронізації тривалості технологічних опе­ рацій;

Розглянемо їх більш детально.

1. Принцип впорядкованого руху предметів праці у вироб­ ництві.

Формулювання принципу: без попередньої організації руху предметів праці у типових міжцехових і внутрішньоцехових техно­логічних маршрутах взагалі неможливе планування процесу вироб­ництва.

Упорядкування руху деталей у виробництві може бути досягну­то такими способами:

• стандартизація та типізація міжцехових і внутрішньоцехових технологічних маршрутів;

• проектування типової схеми руху предметів праці на вироб­ ництві;

• раціональна впорядкованість запуску деталей на виробництві.

2. Принцип неперервності руху виробничого процесу.

Виробничий процес відбувається в часі та просторі. Час прохо­дження виробничого процесу характеризується тривалістю вироб­ничого циклу, часом простою робочих місць і часом залежування предметів праці на виробництві.

Просторове проходження виробничого процесу характеризуєть­ся виробничою структурою, структурою наявних ресурсів, послідо­вністю та структурою трудових затрат, необхідних для виготовлен­ня продукції при виконанні виробничої програми підприємства.

89

Мінімізація витрат виробництва від сумарного часу простоїв робочих місць і від сумарного часу міжопераційного залежування предметів праці характеризує рівень організованості та ефективно­сті руху виробництва.

3. Принцип ритму виробничого циклу виготовлення виробу. Принцип ритму виробничого циклу виготовлення виробу — це

об'єктивно існуюча сукупність суттєвих причинно-наслідкових зв'язків між параметрами виробничої програми підприємства (тоб­то змістом, строками, пріоритетами, пропорціями об'єктів вироб­ництва та їх структурною трудомісткістю), з одного боку, та струк­турою елементів виробництва, які використовуються у виробництві, — з іншого.

Ритм виробничого циклу виготовлення виробу є закономірним поєднанням процесів розгортання та згортання виготовлення ком­плектів заготовок, деталей, комплектуючих одиниць виробу за ста­діями та виробничими дільницями, а в кожному виробничому під­розділі — це закономірна зміна обсягу та складу виконуваних робіт над кожним комплектом предметів праці даного виробу щодо ви­робничого циклу виготовлення комплекту деталей в даному під­розділі. При цьому зміна тривалості циклу виконання робіт не змі­нює внутрішніх пропорцій розподілу обсягу та складу цих робіт.

Розрізняють три можливих методи моделювання ритму вироб­ничого циклу виготовлення виробу:

1. статистичний;

2. статичний;

3. динамічний.