36. Поняття про композицію. Елементи композиції

Композиція — побудова твору, доцільне поєднання всіх його компонентів у художньо-естетичну цілісність, зумовлену логікою зображеного, представленого читачеві світу, світоглядною позицією, естетичним ідеалом, задумом письменника, каноном, нормами обраного жанру, орієнтацією на адресата.

Композиція виражає взаємини, взаємозв'язок, взаємодію персонажів, сцен, епізодів зображених подій, розділів твору; способів зображення і компонування художнього світу (розповідь, оповідь, опис, портрет, пейзаж, інтер'єр, монолог, діалог, полілог, репліка, ремарка) і кутів зору суб'єктів художнього твору (автора, розповідача, оповідача, персонажів).

37. Композиція багатотемного твору. Розгляд композиції в межах кожної теми

Композиція аналізованого тексту може розглядатися в межах кожної теми. Композиційна структура теми має 2 складники: 1.констатуюча частина (аукціон відбувається); 2. деталізуючи частина (умови, предмет аукціону);Ця композиція тільки частково репрезентує зміст тексту, оскільки текст багатотемний. Фактично текст має кілька різнотемних композиційних структур: Менша кількість композиційних структур є бажаною. На рівні перцепції композиція тексту у межах певної теми буде прийнята за тої умови, якщо тема буде виділена реципієнтом.

41. Логіко-поняттєва структура як основа тематичної змістової структури твору. + 42. Зв’язки логіко-поняттєвої структури: предикативний, логічний ієрархічний, предметно-категоріальний, ситуативний.

Дана структура може бути результатом різних порушень нормативного мовленевого акту, або результатом незграбного втручання редактором в текст. Логіко-поняттєва структура, що лежить в основі тематичної змістової структури і зумовлює її, має такі зв`язки:

1.предикативний зв`язок, що існує між поняттями з яких скл. предикат, як продукт судження людини про щось. Мовно предикат може виражатися від одного речення до системи речень. Предикативним зв`язком можуть бути зв`язані такі компоненти змісту, які виражають: актанти (діючи ролі – предмети, додатки), реляції (причина, допустовість, умова, мета), атрибути ( означення, присудок, обставина способу і міри та ступеня), координати (міста, часу);

2. логічний ієрархічний зв`язок, що виражає співвідношення цілого і частини.

3.предметно-категоріальний зв`язок виражає категоріальне співвідношення між предметами;

4. ситуативний зв`язок, який існує між поняттями, що пов`язані лише ситуацією, - простором і часу. Предикативний зв`язок спричиняє значні тематичні відхилення в тексті. Логіко-понят. перцептивна структура залежить від мовної вправності автора, а також від тематичної структури твору. Чим більш неоднорідний, тим більш ймовірність того, що читач не зможе вловити логічні зв`язки між фразами.

57. Інтенція

Інтенція — це, за середньовічними логічними вченнями, природна здатність інтелекту або волі бути спрямованими на об’єкт. Інтенцією інтелекту, коли він спрямовується на об’єкт, який треба пізнати, є поняття. Вважалося, що інтелектуальна інтенція буває або формальною, або об’єктивною. Під формальною Інтенцією розуміли внутрішній акт, в якому виявляється інтелект, що пізнає або уявляє. Її називали активною дією інтелекту й формальним поняттям. Під об’єктивною інтенцією розуміли те стосовно об’єкта, а отже, зовнішнє, на що вона спрямовується й що називали інтентом або поняттям чи пізнанням. На відміну від формальної інтенції, об’єктивну інтенцію розглядали як пасивну дію інтелекту. Середньовічні логіки розрізняли перші й другі інтенції. Першою об’єктивною Інтенцією вважали об’єкт, пізнаний на підставі перших понять, тобто таких, що репрезентують самі речі такими, якими вони є в дійсності, без спрямування на них акту інтелекту (наприклад, «людина»). Другою об’єктивною інтенцією вважали об’єкт, пізнаний за допомогою других понять, тобто поняття понять, які спрямовуються на річ операціями інтелекту. Наприклад, «об’єкт», «предикат», «предикабільне». Першою формальною інтенцією називали поняття інтелекту, що репрезентує об’єкт, не названий внаслідок дії інтелекту, наприклад поняття «людина». Другою формальною Інтенцією вважали поняття інтелекту, що репрезентує об’єкт, названий внаслідок операції інтелекту у вигляді навиків розуму, наприклад, поняття, що репрезентує об’єкт, предикат, предикабільне. Відповідно до цього розуміння інтенції інтенціональним називали те, що спрямовано з боку розуму.