3. Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 7

1. Стилістичне використання лексики.

Склад лексики сучасної української мови є стилістично неоднорідним.

Залежно від сфери спілкування, мети висловлювання, мовленнєвого рівня співрозмовника ми обираємо різнорівневі мовні засоби, найбільш придатні для конкретної ситуації.

Залежно від сфери використання прийнято виділяти дві групи слів:

1) Міжстильова лексика.

2) Стилістично маркована лексика.

Остання поділяється, у свою чергу, на книжну (наукову, ділову, газетно-публіцистичну) і розмовну.

До міжстильової (нейтральної) лексики належать слова, не закріплені за яким-небудь стилем. Вони можуть уживатися будь-де: у підручнику чи часопису, у виступі на нараді чи науковій конференції, у художньому творі.

Нейтральні зі стилістичного погляду слова можуть називати: конкретні предмети (стіл, автомобіль, олівець), явища (дощ, вітер), абстрактні поняття (увага, краса), ознаки предметів (надійний,спокійний), дії (розробляти, продавати) тощо.

До книжної лексики входять слова, що вживаються переважно в писемних різновидах літературної мови. Книжні слова мають відтінок офіційності, урочистості. За функціональною ознакою книжна лексика може бути поділена на наукову, офіційно-ділову, газетно-публіцистичну.

У лексичній системі наукового стилю виділяють так звану загаль-нонаукову лексику, уживану у будь-якій науковій галузі: дослідження, гіпотеза, умова, апробація, інтерпретація, дефініція, функція, кількість, класифікація, аналіз, синтез, аргумент, тотожність, систематизація, диференціація тощо. Особливістю лексики наукового стилю є також наявність термінів, тобто слів чи словосполучень, які вживаються для точного позначення спеціальних понять.

Офіційно-ділова лексика переважає в ділових документах. Основними групами такої лексики є назви ділових паперів — заява, інструкція, доповідна, пояснювальна записка, накладна, т. ін., номенклатурні назви (назви установ, службових осіб тощо) — міністерство, генеральна дирекція, генеральний прокурор, директор, інспектор.

Розмовна лексика становить третій стилістичний шар словникового складу української мови. Це слова, що мають знижене (порівняно з нейтральною лексикою) стилістичне забарвлення і використовуються в усних різновидах мови — невимушеній бесіді, побутовій розмові тощо. Розмовні слова надають мові неофіційного звучання, отже, вони є неприпустимими для офіційно-ділового та наукового стилів, але можуть використовуватися в публіцистиці та в художній літературі

2. Прикметник у текстах професійної тематики.

За допомогою прикметників передаються суб’єктивні та об’єктивні оцінки, визначається ступінь якості предмета, приналежність його іншому предметові чи особі, характеризуються властиві предметові чи особі постійні чи тимчасові ознаки

Види прикметників: присвійні, відносні, якісні.

Якісні прикм. позначають смак (гіркий, солодкий); вагу (легкий, важкий), розмір (великий, маленький); фізичні якості (сліпий,глухий), фізичні властивості (міцний, крихкий), зовнішні ознаки (симпатичний, стрункий); вік (старий, молодий), час(давній,новий), внутрішні ознаки(добрий, хоробрий).

Відносні прикм.: 1. передають ознаку предмета та відношення до матеріалу (деревяний,залізний); 2. до місця ,часу, простору(харківський, свільсткий, степовий, вчорашній); 3. До абстрактного поняття (науковий ,реальний, психологічний); 4. До дії (виховний,читальний); 5.до числа та метричних понять( подвійний, літровий)

Присвійні прикметники означають приналежність людині чи тварині: Маріїн, заячий, доньчина).

Якісна оцінка (небезпечний, жорстокий, неврівноважений, грубий, брутальний, обдарований та інш.) може передавати різний рівень експресії, закладений у змістовій палітрі цих слів.

Якісні прикм.за ступенем порівняння :

• Вищий: проста форма утворюється додаванням суфіксів –ш, - іш до кореня або основи прикметника: довгий- довший , сильний- сильніший. Від деяких прикметників проста форма вищого ступеня утворюються за допомогою різний варіантів суфікса – гладкий- гладший,гладкіший; старий-старший,старіший. Складена форма утворюється додаванням до звичайної прикметникової форми слів більш або менш: менш рішучий, більш зручний, але утворення на зразок: більш дохідливіший, менш витриваліши й вважаються ненормативними.

• Найвищий: проста форма утвор.додаванням префікса най- до форми вищого ступеня: найсильніший, найглибший, складна форма підсилюється додаванням часток що-, як- до простої форми найвищого ступеня: щонайсильніший, якнайкращий.

Не утворюють ступенів порівняння і ті якісні прикметники, які:

• Виражають назви абсолюинмх ознак, що не аідлягають кількісному вимірові: босий, голий, сліпий, заміжжя, жонатий, німий, лисий

• Означають назви мастей тварин: буланий,вороний,гнідий

• Означають назви кольорів за подібністю: вишневий,салатовий, шоколадний, цегляний

• Мають суфікси: -уват(-юват), -ав(-яв), -езн, -елезн, -ущ(-ющ), а також префікс пре- і вказують на більший або менший вияв ознаки в предметі без зіставлення його з іншим, напрю, білявий, зеленкуватий, багатющий, довжелезний, здоровенний,пречудовий, ультрамодний ,надшвидкісний. Форми білявіший, чорнявіший- ненормативні

• Виражають суб’єктивну оцінку якості за допомогою суфіксів –еньк, -есеньк, -ісіньк , -усіньк (-юсіньк): чистесенький, дрібнесеньки,тонюсінький

• Складаються з кількох основ: чорно-білий, темно-синій, білобокий, дзвінкоголосий, швидконогий;

• Віддієслівного походження з префіксом НЕ-: незламаний,непохитний, неподільний, невигойний, невмирущий;

• Мають суфікси –анн (- янн), -енні означають дуже велику міру вияву ознаки: невблаганний, невпізнанний, непримиренний, нескінченний, зозулястий, попелястий, чалий.

Слід пам’ятати, що ступеньовані форми прикметників можна вживати лише в такому контексті, зі змісту якого зрозуміло, що з чим порівнюється, за наявністю однієї й тієї ж ознаки, наприклад: Найнебезпечнішою ( у порівнянні з чим?) формою заманюваня підліткві до вживання наркотичних речовин була організація «клубів», у яких підступна сировина спочатку потрапляла в руки молоді безоплатно; Найбільш небезпечною ( у порівнянні з чим?) формою втягування молоді в наркобізнес стали нові форми організації їх відпочинку- неправильні, бо невідомо, що з чим порівнюється. Слід: небезпечною формою…; Дуже небезпечною… .

Форма вищого ступеня постає і в результаті зіставлення не з одним предметом, із сукупністю предметів. У таком випадку вона набуває видільного значення за змістом наближається до найвищого ступеня. Однак такого значення набуває лише обмежена кількість слів, хоч і дуже поширених: кращий, гірший, нижчий, молодший, тсраший, тощо.: кращий студент, молодший в групі, вищий у шерензі, нижчий у рядку.

Форми вищого ступеня можуть і не мати значеннія прямого порівняння, тобто об’єкт порівняння при них м.б. відсутнім. Якщо форми з прямим порівнянням виконують функцію присудка (саме ця функція утверджує їх порівняльне значення, бо вказує на змінну ознаку), то форми з прихованим порівнянням виконують функцію узгодженого означення ( бо означення вказує на незмінну ознаку) напр..: Надійка була спокійніша за сестру. Є вище мірило його дій- помста.

У таких випадках порівняння є, але воно приховане. Найчастіше такі форми входять до складу нерозкладуваних словосполучень, які можуть виступати в ролі терміна: вища математика, вища освіта, нижчий сорт, старший науковий співробітник, молодший лейтенант.

У тексті прикметники часто виступають у ролі іменної частини складеного присудка,напр..: Злочинець був небезпечний і Злочинець був небезпечним. Різниця в цих конструкціях полягає у значеннях. Присудок у формі називного відмінка вказує на постійну ознаку, а орудному- на тимчасову.

Типовими помилками щодо вживання прикметникових форм пов’язані:

• З утворенням форм ступені порівняння від відносних прикметників: найдемократичніша держава, найкримінальніше середовище

• З творенням плеонастичних форм, які залишилися нормативними в рос.мові: самий небезпечний, самий відважний

• Творення безприйменникових порівняльних конструкцій: масштаби значніші наших, замість масштаби значніші за наші

• Сплутування форм споріднених прикметників, що різняться за значенням: Слабим місцем діяльності судів є неуважний розгляд справ неповнолітніх. Замість: Слабким місцем або ще краще: Суди пріділяють недостатньо уваги розглядові справ неповнолітніх