1.4. Підбір лічильника води

Для обліку витрати води будинком необхідно передбачити лічильник. Лічильник підбирають на пропускання максимальної розрахункової витрати.

Згідно з [1, п.11.2], діаметр умовного проходу (калібр) лічильника води слід підбирати за середньогодинною витратою води за період споживання (в нашому випадку - за добу); ця витрата не повинна перевищувати експлуатаційної, що наведена в табл.4 [1].

Середньогодинна витрата води визначається за формулою (9) [1, п.3.9]:

,

де Т - період максимального водоспоживання, Т = 24 год.,

За експлуатаційною витратою [1. табл.4] і, виходячи з того, що діаметр вводу 40 мм (див. табл.1), за табл. 3.1 [3] приймаємо до встановлення крильчастий лічильник води марки ВСКМ-40 (ГОСТ 6019-83) з калібром 40 мм. Його характеристики: експлуатаційна витрата для цього лічильника ⁼ 6,4 м^3.год., максимальна витрата = 16 м^3.год., мінімальна витрата = 0,16 м^3.год. [1, табл. 4].

Втрати напору в крильчастому лічильнику води не повинні перевищувати 2,5 м [1, п.11.3]. їх визначають за формулою (18) [1, п.11.4], м:

м,

де - розрахункова витрата води на вводі в будинок, = 1,505 л/с;

S - питомий гідравлічний опір лічильника, S = 0,5 м/(л/с)² [1, табл. 4],

.

Отже, приймаємо крильчатий водолічильник ВСКМ-40 (клас В).

5. Визначення необхідного напору на вводі в мережу холодного водопостачання

Необхідний напір на вводі в будівлю повинен забезпечити подачу води на необхідну геометричну висоту і вільний напір біля диктуючого водорозбірного приладу. При цьому враховують всі опори на вводі і в мережі у розрахунковому напрямку. Розрахунки виконують за формулою [16, с.461]І

м,

де H_geom, - геометрична висота підйому води, яка визначається як перевищення абсолютної позначки виливного отвору розрахункового (диктуючого) водорозбірного приладу над віссю трубопроводу зовнішньої мережі водопостачання;

Н_f - вільний напір перед диктуючим водорозбірним приладом, значення якого приймають згідно з [1, додаток 2];

∑H_tot,l - сумарні втрати напору в трубопроводах у розрахунковому напрямку, м, які визначають як:

м,

h_prod - втрати напору на зводі в будівлю, м (табл. 1);

h_meter - втрати напору в лічильнику води, м [1. формула 18];

∑H_tot - втрати напору на ділянках трубопроводів по розрахунковому напрямку, м, згідно з формулою (1) за табл.1.

Значення необхідного напору H_r, порівнюють зі значенням гарантійного напору H_g в зовнішній водопровідній мережі, яке вказано в завданні (H_g=49,1 м):

44,96 м < 49,1 м ;

H_r < H_g, тому немає потреби у встановленні підвищувального обладнання.

2. Розрахунок внутрішньої водовідвідної мережі

2.1. Влаштування внутрішньої водовідвідної мережі

Внутрішні каналізаційні пристрої в житлових і громадських будинках складається із приймачів (санітарних приладів), відвідних труб, стояків, випусків і дворової мережі. Санітарно-технічні прилади встановлюють в кухнях, туалетних і ванних кімнатах житлових, громадських і виробничих будинків.

Стічні води з приймачів потрапляють у відвідні труби, а потім у стояки внутрішньої каналізаційної мережі. Стояки прокладаються в середині приміщень, що обігріваються або в монтажних шахтах, блоках і санітарно-технічних кабінах їх виводять через горищне приміщення вище даху.

Внаслідок нагрівання стояків в приміщеннях, що обігріваються, в них утворюється тяга повітря, яка забезпечує вентиляцію внутрішньої і зовнішньої водовідвідної мережі.

Щоб повітря і гази не потрапляли у приміщення, між мережею і санітарними приладами передбачаються водяні затвори. Для огляду і прочистки труб встановлюють ревізії і прочистки.

Стічні води поступають по стояку через випуск у дворову або внутрішньоквартальну водовідвідну мережу. В місці приєднання кожного випуску до дворової або внутрішньоквартальної водовідвідної мережі влаштовують оглядовий колодязь, що призначений для спостереження за роботою внутрішньої мережі і для її прочистки при засмічуванні.