Київський національний університет імені тараса шевченка
Реферат
із спеціального курсу
ТЕМА: Репресії проти військових в Україні 1920-1930-х років
ВИКОНАВЕЦЬ: Студентка 2-ї групи 2-го курсу історичного факультету Бущук Д.А.
Київ – 2011
ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………………3
1. Масовий терор проти військових…………………………………………..4 1.1. Розділення кадрових військових ……………………………………………....4 1.2. Причини репресій…………………………………..........................................5 1.3. Операція “Весна”……………………………………………………………...6
2. Репресії в Українському військовому окрузі……………………………..8 2.1. Справа генерала Ольдерогге ……………………………………………….....8 2.2. “Київське повстання”………………………………………………………....9 2.3. Знищення київського офіцерства…………………………………………......10 2.4. Знищення командних кадрів………………………………………………….10 2.4.1. Харків……………………………………………………………...……...11 2.4.2. Чернігів………………………………………………………………...….12 2.4.3. Дніпропетровськ…………………………………………...………………13 2.4.4. Житомир…………………………………………………………………..13 2.4.5. Одеса………………………………………………...……………………14 2.4.6. Зінов’євськ (Кіровоград)……………………………………………………15 2.4.7. Миколаїв…………………………………………………………………..16 2.4.8. Вінниця……………………………………………………………………16 2.4.9. Сталіно (Донецьк)………………………………………………………….17 2.4.10. Полтава і Суми……………………………………………………………17
3. Репресії проти військових кадрів наприкінці 30-х років………………..19 3.1. Масові репресії ……………………………………………………………..19 3.2. Стан кадрів Київського військового округу…………………………………...20 3.3. Кадрові проблеми у Харківському військовому окрузі………………………...24 3.4. Наслідки масових репресій проти військових………………………………....24
Висновок……………………………………………………………………….27
Використана література………………………………………………………29
|
-
Відсутність у вас судимості – не ваша заслуга, а наше недопрацювання...
ВСТУП
20-30-і роки – одні з найстрашніших сторінок в історії України. Було проведено стільки політичних процесів і репресій, що ще довгі роки історики не зможуть відновити всі деталі страшної картини цієї епохи. Ці роки обійшлися країні в мільйони жертв, причому жертвами як правило ставали талановиті люди, технічні фахівці, керівники, вчені, письменники, інтелігенція та військові. Ціна боротьби за “щасливе майбутнє” ставала все вище. Керівництво СРСР прагнуло позбутися від усіх вільно думаючих людей. Проводячи один процес за одним, державні органи фактично обезголовили країну. Відчуваючи близьку біду, деякі радянські діячі бігли закордон.
Сталінський терор не оминув і головну свою опору – військових. Командний склад Збройних Сил, який пройшов через вогонь і кров громадянської війни, був беззавітно відданий партії і Радянській державі. Однак хвороблива підозрілість І.В.Сталіна, підтримувана і розпалювана абсолютно підконтрольними йому каральним органами, повинна була врешті-решт звернутися і на армію.
На тлі значного зміцнення Збройних Сил, посилення могутності і престижу Червоної Армії приховано зріли процеси, безпосередньо пов’язані зі зміцненням режиму особистої влади І.В.Сталіна і розгулом репресій другої половини 30-х років. І.В.Сталін безумовно побоювався того значення і впливу, що набував командний склад армії і флоту в суспільстві, однак спроби його оточення виявити будь-які реальні факти опозиції в Збройних Cилах курсу генерального секретаря ЦК партії або навіть ознаки організованого опору з боку військових аж до середини 30-х років не увінчалися успіхом.
В 1937-1938 рр. терор став всеохоплюючим і масовим. Саме в цей період нищівного удару зазнали військові кадри: були репресовані близько 40 тис. офіцерів Червоної Армії. Серед розстріляних – командуючі військами Київського та Харківського військових округів – Йона Якір та Іван Дубовий, відомі воєначальники Б.Думенко, І.Гаркавий, Є.Ковтюх, І.Федько, В.Примаков, Д.Шмідт та ін. (стратили Й.Якіра — командуючого Київським військовим округом, фізично винищили весь штаб цього округу. Крім того, загинули або потрапили у концтабори сотні інших військових командирів і спеціалістів, що підірвало боєздатність Червоної Армії).
Таким чином, напередодні Другої світової війни “велика чистка” охопила весь Радянський Союз. Судові і позасудові органи (“трійки”) виносили смертні вироки, які одразу ж виконувалися, а рідні репресованих одержували тавро “члена сім’ї ворога народу”. Жертвами сталінської сваволі стали всі категорії населення – інтелігенція, робітники, селяни, військові, духовенство, представники партійного і державного апарату. Репресії завдавали непоправної шкоди всім народам СРСР і поставили під питання саме існування української нації.