- •Методичні вказівки
- •5. Ендогенні геологічні процеси.
- •5.1. Причини виникнення ендогенних процесів.
- •5.2. Тектонічні рухи земної кори
- •5.3. Форми порушеного залягання гірських порід.
- •5.3.1. Складчасті дислокації.
- •5.3.2. Розривні дислокації.
- •5.4. Значення тектонічних умов для будівництва.
- •5.5. Вулканічні явища.
- •5.6. Сейсмічні явища.
- •5.7. Форми і типи рельєфу.
- •5.7.1. Елементи і форми рельєфу
- •6. Основи гідрогеології.
- •6.1. Загальні відомості.
- •6.2. Походження підземних вод.
- •6.3. Види вологи в гірських породах.
- •6.4. Властивості гірських порід по відношенню до води
- •6.5. Фізичні властивості та хімічний склад підземних вод.
- •6.6. Класифікація підземних вод.
- •6.7. Режим ґрунтових вод.
- •6.7.1. Режимні чинники.
- •6.7.2. Спостереження за рівнем підземних вод.
- •6.7.3. Карти ґрунтових вод.
- •6.8. Динаміка підземних вод.
- •6.8.1. Основний закон руху підземних води.
- •6.8.2.Коефіцієнт фільтрації ґрунтів.
- •6.8.3. Напрямок, швидкість і витрати потоку ґрунтових вод.
- •6.8.4. Витрати плоского потоку.
- •6.9. Приплив ґрунтових вод до водозаборів
- •6.9.1. Депресійна вирва і радіус впливу.
- •6.9.2. Приплив ґрунтових вод до водозаборів.
- •6.10. Методи боротьби з ґрунтовними водами при будівництві.
- •6.11. Охорона підземних вод.
- •7. Основи ґрунтознавства
- •7.1. Загальні відомості
- •7.2. Ґрунт як дисперсна система.
- •7.3. Речовинний склад.
- •7.4. Гранулометричний склад ґрунту
- •7.5. Основні фізичні властивості ґрунтів
- •8. Природні геологічні та інженерно-геологічні процеси.
- •Список використаної літератури
- •М іністерство освіти та науки україни
- •Методичні вказівки
5.7. Форми і типи рельєфу.
Внаслідок сукупної дії ендогенних та екзогенних процесів рельєф поверхні Землі зазнає суттєвих змін і перетворень. Наука, що вивчає рельєф земної поверхні, його походження і розвиток, називається геоморфологією.
Рельєф - це сукупність усіх форм земної поверхні: височин, рівнин і заглибин. Ці нерівності на поверхні досить динамічні, знаходяться у стані безперервних змін і перетворень, внаслідок чого знищуються старі і виникають нові форми рельєфу.
Рельєф відіграє величезну роль на Землі у перерозподілі тепла та вологи, поверхневих і підземних вод, відкладів пухких наносів, пересування повітряних мас. Він має великий вплив на розміщення, характер і стійкість промислових та цивільних будівель і споруд, а також гідротехнічних об'єктів, шляхів і т. ін.
5.7.1. Елементи і форми рельєфу
У геоморфології розрізняють елементи і форми рельєфу. До елементів відносять поверхні, лінії і точки, що складають форми рельєфу.
Поверхні бувають горизонтальними, похилими, випуклими, увігнутими і складними.
Лінії є результатом перехрещення поверхонь. Розрізняють такі лінії: вододільну, водозливну, підошовну, брівку. Вододільна лінія поділяє поверхневий стік двох протилежних схилів. Водозливна лінія є результатом перехрещення двох поверхонь схилів і пролягає дном долини, балки, яру. Підошовна (підгірна) лінія обмежує підніжжя схилів різних форм рельєфу. Брівка - це лінія, якою йде різкий перегин схилу, тобто різка зміна його крутизни.
До характерних точок рельєфу відносять вершинні - найвищі на певній ділянці місцевості і донні - найнижчі точки понижень рельєфу.
Форми рельєфу утворюються із різних сполучень елементів. Розрізняють дві групи форм: позитивні - випуклі по відношенню до площини горизонту і негативні - увігнуті. За походженням усі форми поділяються на тектонічні, ерозійні та акумулятивні.
Тектонічні виникають внаслідок рухів земної кори. Це величезні форми, що утворюють загальний вигляд рельєфу Землі (гірські хребти, рівнини, морські западини і т. ін.).
Ерозійні форми пов'язані із руйнівною роботою текучих вод (атмосферних, річкових, підземних) і з часом активно змінюють свої обриси (яри, балки, річкові долини, ущелини).
Акумулятивні форми (річкові тераси, дюни, бархани і т. ін.) є наслідком накопичення продуктів вивітрювання.
До позитивних форм належать різноманітні випуклі геологічні об’єми:
Нагір’я – це широка височина, що складається із системи гірських хребтів і вершин (наприклад, Памір).
Гірський кряж –це невисокий гірський хребет із пологими схилами і плоскою вершиною (приміром, Донецький кряж).
Гірський хребет – являє собою витягнуту височину із відносною висотою понад 200 м, має круті, часто скелясті схили.
Гора - це ізольована височина з крутими схилами. Відносна висота більше 200 м.
Плоскогір'ям вважають високо (за 500 м) підняту над рівнем моря ділянку суходолу з плоскою або хвилястою поверхнею.
Плато – це підвищена рівнина, що підноситься над рівнем моря більш як на 200 м і обмежена добре вираженими, часто стрімкими схилами.
Гряда - вузька, витягнута в довжину височина із крутизною схилів більше 200 і плоскою вершиною.
Увал - видовжена височина із пологими схилами і плоскими вершинними поверхнями.
Пагорб - відокремлена куполоподібна або конічна височина із пологими схилами. Відносна висота менше 200 м.
Курган - штучний пагорб.
Згірок (горб) - ізольована куполоподібна або конічна височина із чіткою лінією підніжжя. Крутизна схилів не перевищує 25°, вершини плоскі.
Конус виносу - невисоке підвищення в гирлі русел; має вигляд зрізаного конуса зі слабко випуклими пологими схилами,
Негативні форми рельєфу створюють увігнуті геологічні утворення:
Котловина - западина значної глибини із крутими схилами.
Впадина - неглибоке зниження з пологими схилами.
Долина – рівна плоска місцевість, що розташована між пагорбами чи горами.
Балка - витягнута заглибина значної довжини; із трьох боків має пологі задерновані, покриті рослинністю схили.
Яр - витягнута заглибина з крутими, інколи прямовисними оголеними схилами; утворилася внаслідок розмиву пухких осадових порід тимчасовими водяними потоками.
Промоїна - невелика (до 0.5м) і неглибока видовжена заглибина, що має з трьох боків круті, непокриті рослинністю схил. Виникає при розмиванні схилів.
Лощина – невелика витягнута улоговина з пологими схилами, покритими рослинністю. Глибина не перевищує кількох метрів.