Розділ 7. Проектування територій кормових угідь.

На практиці використання кормових угідь характеризується різноманітними формами:

• природні пасовища та сінокоси;

• покращені пасовища та сінокоси;

• культурні довголітні пасовища та сінокоси.

Кормові угіддя в залежності від способу регулювання водного режиму поділяються на: богарні, зрошені і осушені.

Проектні рішення по улаштуванню території кормових угідь та ефективність їх виконання визначається наявністю якісних матеріалів геоботанічних обстежень, які містять відомість про тип пасовищ та сінокосів, їх продуктивність.

В кормових сівозмінах переважають культури на зелений корм та інші, переважно рядкового посіву. Тому, роботи що виконують поперек поля, не виконують зовсім або виконують лише в незначному обсязі.

У відповідності з цим поля проектують, враховуючи їх невеликі площі, по можливості у формі видовженого прямокутника і трапеції з відношенням сторін 1 : 2 – 1 : 3. розміщують їх поперек ухилів.

Якщо на полях передбачається випас тварин, то потрібно забезпечити зручний доступ до них з ферми, які прокладаються по можливості найкоротшим шляхом, без крутих поворотів і сполучення їх з дорогами.

При складних умовах розміщення полів допускають значні відхилення їх площ від середньої величини, щоб уникнути незручних дорізів, особливо у грунтозахисних сівохмінах, поля, які знаходяться на схилах між ярами та береговими промоїнами.

СВК „Надія” при наявності всього 200 голів великої рогатої худоби, поділ на гурти не проводять. Всі ділянки пасовища використовуються одним гуртом. Розбивка на загони чергування при випасі розроблена. Конвеєр зеленої маси функціонує протягом 7 місяців – період випасання. Організація літніх таборів не практикується.

Загальна площа пасовища ___31.7__ га. Проектується поліпшення пасовища: корінне – через 5 років, поверхневе – через 2 роки.

Джерело водопостачання – свердловина на господарському дворі. Відстань від пасовища не перевищує 1,5 км.

Запроектовано скотопрогін шириною 20 м. Скотопрогін проходить по польовій дорозі через землі, де немає скотомогильників, заболочених місць, пісків, ярів, крутих схилів, магістральних доріг.

Площа сіножаті не збільшувалось і не зменшувалось. Ділянки сіножаті сконцентровані в одному масиві.

Проектом передбачено виконання таких заходів для поліпшення сіножаті:

1. очищення чагарників та зрізання купин через кожні 3 роки;

2. внесення добрив та підсів трави через кожні 3 роки.

Розділ 8. Проектування багаторічних насаджень

При розробці проекту внутрігосподарського землеустрою вирішуються наступні питання будови багаторічних пльових насаджень та виноградників:

• вибір ділянки;

• розміщення захисних лісосмуг;

• розміщення доріг;

• розміщення джерела водопостачання;

• розміщення господарських центрів.

Будова території всередині ділянок садів і виноградників відбувається по відповідним робочим проектам.

Вибір ділянок під сади та виноградники відбувається на основі державних замовлень на закупівлю плодів, ягід та винограду з урахуванням потреб конкретних культур до земельної ділянки (особливості грунтового покриву, глибина залягання грунтових вод, ухили, зволоження та освітлення, захищеність від шкідливих вітрів).

Сади та виноградники слід розміщувати поблизу населених пунктів, доріг з покращенним грунтовим покриттям та пунктом збуту або переробки продукції.

Якщо сад проектується поблизу міст, промислових центрів і пунктів переробки, структура насаджень може бути наступною: насінницькі – 60 – 70%, кісткові – 20 – 25%, ягідні – 10 – 15%. В інших умовах під насінницькі бажано відводити 80% площі і більше, під ягідні – до 5%.

Більше всього під сади підходять суглинкові та супіщані грунти, під виноградники – піщані та щебенисті. Непридатні грунти з ознаками оглеєння, а також з близьким заляганням вапняку.

На ділянках під багаторічними насадженнями грунтові води повинні залягати не ближче ніж 2 м від поверхні, а засолення – не більше 5 м. Лімітує вибір ділянки та глибина залягання гірських порід. Так, для кількості культур вона повинна складати не менше 1,5м від поверхні, під насінницькі – 2,5м.

Під сади інтенсивного типу бажано відводити рівнинні ділянки, на яких можливо побудувати зрошувальну систему. Кісткові породи слід розміщувати на схилах. Ягоди винограду на таких ділянках краще забарвлюються, мають гармонійне поєднання цукру та кислоти.

Створення багаторічних насаджень допускається на схилах до 25°, при цьому ділянки крутизною 5 - 12° освоюють шляхом підйому плантажу поперек ухилу, а підвищеної крутизни (12 - 25°) терасуються.

В південних районах під сади більш підходять схили північної та північно – західної експозиції.

Ділянки під багаторічні насадження повинні мати правильну форму, по можливості прямокутну. Це дає змогу більш раціонально провести внутрішню будову території.

Захисні лісосмуги проектують по зовнішньому краю масиву. Рукомендуюча ширина їх 5 – 10м.

До початку робіт землеустрою на території СВК „Надія” була ділянка під сад площею ______8,6___ га.

Вирішено збільшити площу саду до 12 га в цілому, за рахунок земель ріллі на півдні від існуючого саду, яка за природними умовами цілком придатна для трансформування рілля в сад. Грунти придатні для вирощування садів, ерозія відсутня, рельєф рівнинний, ухил до 3°,допустима глибина залягання кристальних порід та грунтових вод, територія безпосередньо прилягає до населеного пункту.

Форма проектної ділянки – чотирикутник, з одного боку прилягає північною стороною до існуючої ділянки саду. Проектується насадження яблунь та груш і літніх сортів. Вздовж межі саду проектується захисна лісосмуга з трьох рядів дерев та п’яти рядів чагарників, зрошування саду не практикується.

Насів, приміщення для охорони та збереження інвентарю і тари використовують існуючі, які знаходяться в належному стані.

До багаторічних насаджень належать штучні багаторічні насадження незалежно від їх віку:

• плодово – ягідні насадження усіх видів (дерева та чагарники);

• озеленювальні та декоративні насадження на вулицях, площах, у парках, садах, скверах, на території установ і в дворах житлових будинків;

• живоплоти;

• снігозахисні та полезахисні смуги;

• насадження по зміцненню пісків і берегів річок;

• яро – балкові насадження;

• штучні насадження ботанічних садів та інших науково – дослідних установ і учбових закладів для наукових цілей;

• інші штучні багаторічні насадження.

Одним із основних напрямів сільськогосподарських підприємств є закладдення, вирощування і експлуатація плодово – ягідних багаторічних насаджень, до яких, зокрема, належать:

• насіннячкові (яблуня, груша, айва);

• кісточкові (слива, вишня, абрикоса, персик тощо);

• виноградники (столові та кишмишові сорти, на шпалерах);

• ягідники (полуниця, малина, смородина, агрус, чорноплідна горобина тощо);

• хміль;

• горіхоплідні (грецький горіх, фундук, мигдаль, фісташки тощо);

• цитрусові та субтропічні культури;

• плантації чаю.

Найпоширенішим видом діяльності сільськогосподарських підприємств України є виробнича діяльність із закладення і вирощування плодово – ягідних насаджень, виноградників, а також з переробки їх продукції.