3. Відповідальність оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності.

Оцінювачі та суб’єкти оціночної діяльності несуть відповідальність за порушення вимог в порядку, встановленому законом. Оцінювачі та суб’єкти оціночної діяльності - суб’єкти господарювання, які несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ’єктивність оцінки майна відповідно до умов договору та закону. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування і оцінювачі, які працюють у їх складі несуть відповідальність відповідно до законів у межах положень посадових інструкцій, що регламентують їх діяльність.Спори, пов’язані з оцінкою майна та майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

Тема 5:Підстави та цілі проведення незалежного оцінювання.

1.Поняття оцінки об’єктів нерухомості.

2.Умови договору на проведення оцінки майна.

1. Поняття оцінки об’єктів нерухомості.

Оцінка об’єктів нерухомості - визначення грошового еквівалента вартості об’єкта нерухомості. Висновок кваліфікаційного фахівця-оцінювача щодо проведення оцінки об’єкта нерухомості та оформлення її звіту-висновок про вартість, але не встановлення її. Вартість встановлює ринок.

Випадки, у яких проведення оцінки обов’язкове:

1.складання шлюбних контрактів або розподіл майна подружжя, що розлучається на вимогу одного з них;

2.викуп у власника об’єкта нерухомості для державної або муніципальної цілі;

3.у разі передачі державної власності в довірче управління;

4.реалізація інвестиційних проектів із залученням бюджетних засобів;

5.продаж об’єктів нерухомості з державної власності у власність суб’єктів України або муніципальних утворень.

Оцінка может бути:

1.ретроспективною(на певну дату у минулому);

2.поточною(використовується в оціночній діяльності);

3.перспективною(оцінка часток власності підприємства або їх вартості до кінця планового періоду будівництва нових підприємств;оцінка проектованих підприємств здійснюється на той період часу, коли підприємство має досягти стабільного положення на ринку).

Оцінка майна,майнових прав-процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності.

Майном, яке може оцінюватися вважаються об’єкти в матеріальній формі, зокрема земельні ділянки, будівлі та споруди, машини, обладнання, транспортні засоби тощо, паї, цінні папери, нематеріальні активи (серед них об’єкти інтелектуальної власності), цілісні майнові комплекси всіх форм власності. Майновими правами, які можуть оцінюватися визначаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності,зокрема права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування ), а також інші специфічні права ( права на проведення діяльності, використання природних ресурсів тощо та права-вимоги).

Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб’єктами оціночної діяльності. Процедуру оцінки майна встановлюють нормативно-правові акти з оцінки майна. У випадку проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадку самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до закону №1 ст.12. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами оцінки можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від оцінки або дати її затвердження замовником.

Проведення незалежної оцінки майна є обов’язковим у випадках його застави, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу або у разі продажу одному покупцю.

Визначення збитків або розміру відшкодування під час вирішення спорів та в інших випадках,визначених законодавством відбувається за згодою сторін. Під час оцінки майна, що здійснюється органами державної влади, зокрема, Фондом державного майна України та органами місцевого самоврядування, встановлюються такі обмеження:

1.не можуть мати виключне право її проведення органи державної влади та органи місцевого самоврядування або оцінювачі, які працюють в органах державної влади та органах місцевого самоврядування , за винятком випадків, передбачених законом;

2.не можуть мати місце будь-які форми виключного права на проведення оцінки майна суб’єктами оціночної діяльності , які створені зазначеними органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Результати оцінки майна, проведеної з порушенням зазначених обмежень визначаються недійсними та підлягають обов’язковому скасуванню. Розроблення нормативно-правових актів з оцінки майна здійснюється на засадах Міжнародних стандартів оцінки. До їх розроблення Фонд державного майна України залучає інші органи державної влади, СОО, найбільш авторитетних оцінювачів, наукові та інші установи.