- •Будівельного призначення
- •Основи та фундаменти споруд
- •Державні будівельні норми україни
- •Основи та фундаменти споруд. Введено вперше зі скасуванням
- •1 Сфера застосування
- •2 Загальні положення
- •3 Інженерно-геологічні та сейсмонебезпечні умови
- •4 Інженерні вишукування
- •5 Класифікація основ і фундаментів за принципами проектування
- •6 Принципи проектування котлованів для влаштування фундаментів і заглиблених споруд
- •7 Проектування основ і фундаментів
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Навантаження і впливи
- •7.3 Нормативні і розрахункові характеристики ґрунтів
- •7.4 Підземні води
- •7.5 Глибина закладання фундаментів
- •7.6 Розрахунок фундаментів за деформаціями основ
- •7.7 Визначення розрахункового опору основи
- •7.8 Визначення кренів окремих фундаментів і споруд
- •7.9 Граничні сумісні деформації основ, фундаментів і споруд
- •7.10 Розрахунок фундаментів за несучою здатністю основ
- •7.11 Критерії визначення розмірів підошви фундаментів
- •8 Розрахунки фундаментів за конструктивними особливостями та умовами взаємодії з основою
- •8.1 Фундаменти малозаглиблені та мідного закладання
- •8.2 Фундаменти заглиблені
- •8.3 Фундаменти глибокого закладання
- •8.4 Розрахунки системи "основа - фундамент - споруда"
- •9 Вимоги до проектування основ і фундаментів на грунтах з особливими властивостями
- •9.1 Проектування на просідаючих грунтах
- •9.2 Проектування на набрякливих грунтах
- •9.3 Проектування на водонасичених біогенних грунтах і мулах
- •9.4 Проектування на елювіальних грунтах
- •9.5 Проектування на засолених грунтах
- •9.6 Проектування на насипних та намивних грунтах
- •9.7 Проектування на здимальних грунтах
- •10 Вимоги до проектування основ і фундаментів на територіях з особливими умовами
- •10.1 Проектування на територіях із підземними виробками
- •10.2 Проектування у сейсмічних районах
- •10.3 Проектування на закарстованих територіях
- •10.4 Проектування на зсувонебезпечних територіях
- •10.5 Проектування на підтоплюваних територіях
- •11 Проектування основ і фундаментів при особливих впливах, умовах, навантаженнях
- •11.1 Проектування в зоні динамічних впливів
- •11.2 Проектування при вирівнюванні деформованих будівель і усуненні кренів
- •11.3 Проектування в умовах щільної забудови
- •11.4 Проектування при реконструкції (підсилення, поглиблення, зміни)
- •12 Проектування підземних і заглиблених споруд
- •13 Проектування підпірних стін
- •14 Вимоги до проектування основ і фундаментів будівель та споруд різних конструктивних типів
- •15 Проектування інженерної підготовки основ (покращення, ущільнення, закріплення)
- •16 Проектування водозахисту основ і фундаментів
- •17 Особливості проектування заходів охорони основ і фундаментів пам'яток
- •18 Екологічні вимоги при проектуванні основ і фундаментів (нове будівництво, реконструкція, посилення, відновлення)
- •19 Геотехнічний моніторинг
- •20 Вимоги до консервації (розконсервації) основ і фундаментів об'єктів незавершеного будівництва
- •21 Науково-технічний супровід (нтс)
- •Додаток а
- •Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах
- •Додаток б
- •Основні терміни та визначення
- •Додаток в
- •Нормативні значення характеристик міцності і деформативності ґрунтів
- •Додаток г
- •Розрахунок глибини закладання фундаментів
- •Додаток д
- •Розрахунок фундаментів за деформаціями основ обчислення осідання
- •Розрахунок крену фундаменту
- •Обчислення просідань грунтів основи
- •Обчислення деформацій основ, що складені набрякливими грунтами
- •Обчислення суфозійного осідання засолених грунтів
- •Визначення осідань за межами лінійної залежності між напруженнями і деформаціями в грунті
- •Розрахункові моделі ґрунтової основи
- •Додаток е
- •Розрахунковий опір грунтів основи
- •Визначення розрахункового опору за розрахунком
- •Додаток ж
- •Вертикальна складова граничного опору основи
- •Додаток и
- •Граничні осідання і крени споруди з основою
- •Додаток к
- •Заходи щодо зменшення деформацій основ фундаметів і впливу їх на споруди
- •Додаток л
- •Основні літерні позначення
- •Додаток м
- •Бібліографія
19 Геотехнічний моніторинг
19.1 Геотехнічний моніторинг (додаток Б) проводять з метою забезпечення збереження експлуатаційних якостей споруди, що будується, реконструюється або зберігається, основи, прилеглої території, оточуючої забудови, комунікацій і навколишнього природного середовища.
19.2 Основні завдання моніторингу - проведення нагляду і своєчасне виявлення відхилень від проекту при будівництві або реконструкції об'єктів (фундаментів, ФПЧ) та їх основ, фіксація перевищення критеріїв безпеки, встановлення ступеня їх (відхилень) небезпеки, розроблення заходів щодо попередження і усунення негативних наслідків будівництва, проведення нагляду і забезпечення заходів збереження оточуючої забудови, території, природного середовища, що знаходяться у зоні ризику від впливу будівництва, впровадження контролю за виконанням рішень.
19.3 Геотехнічний моніторинг слід проводити при будівництві, реконструкції, роботах із збереження споруд: І рівня відповідальності - в усіх випадках, II рівня відповідальності - в складних інженерно-геологічних умовах, на ділянках щільної забудови, в зоні впливу нового будівництва або реконструкції, в обгрунтованих випадках за спеціальним завданням замовника (інвестора).
19.4 Визначення необхідності організації моніторингу слід проводити на стадії розробки концепції будівництва чи проектування.
19.5 Геомоніторинг повинен проводитись на стадії проектування, будівництва (реконструкції) та експлуатації (не менше року після завершення будівництва).
З урахуванням особливостей і рівня відповідальності об'єкта на стадії проектування чи експлуатації геомоніторинг може не проводитись.
19.6 Геомоніторинг на стадії будівництва та експлуатації за функціональним призначенням повинен містити візуально-інструментальні натурні спостереження і обстеження (у т.ч. геодезичний контроль) споруд, основ, територій, гідрогеологічну та екологічну систему спостережень, аналітичний аналіз.
19.7 В необхідних випадках на стадії проектування проводять комп'ютерний моніторинг системи "споруда - основа". Комп'ютерний геомоніторинг включає розробку геомоделі основи, складання розрахункової схеми комп'ютерної моделі системи "споруда - основа", проведення варіантів розрахунків і їх числового аналізу з виявлення найбільш несприятливих впливів чи навантажень.
Комп'ютерний геомоніторинг дозволяє передбачити виникнення найбільш несприятливого стану споруд і основ та вжити заходів із їх недопущення.
Комп'ютерний геомоніторинг проводять для споруд: унікальних, з особливими чи новими конструктивними та об'ємно-планувальними рішеннями, деформованих та тих, що реконструюються зі зміною конструктивної схеми у складних інженерно-геологічних умовах.
19.8 Натурні спостереження проводять у відповідності з вимогами нормативних документів з питань обстежень (додаток А). Спостереження проводять за станом основ, фундаментів, споруди в цілому, а також прилеглої території і оточуючої забудови.
19.9 Гідрогеологічні спостереження включають систему нагляду за станом грунтів, рівнем і складом підземних вод, розвитком деформацій земної поверхні (осідання, ерозія, зсуви тощо), станом температурного, електричного та інших фізичних полів.
19.10 Екологічні спостереження включають нагляд за змінами навколишнього природного середовища та виникненням додаткових впливів на споруду і основу (вібрація, шум, динамічні впливи, загазованість, поява газу у підвальних приміщеннях тощо). Екологічний моніторинг слід проводити згідно з ДБН А.2.1-1.
19.11 Аналітична робота включає: аналіз і оцінку результатів спостережень, розрахунки і прогноз деформацій основ та фундаментів згідно з розділом 7 (розрахунки напружено-деформованого стану масиву грунту і змін гідрогеологічного режиму), розроблення рекомендацій щодо заходів попередження або усунення негативних впливів, коригування (за необхідності) проектних рішень (конструкції, конструктивно-планувальні рішення, методи і порядок виконання робіт), розроблення технічних рішень захисних та протиаварійних заходів.
19.12 На стадії проектування повинні бути передбачені, а на початку будівництва виконані роботи з встановлення системи нагляду, закладання марок та станцій нагляду, проведення вимірювань та реєстрації результатів.
При проектуванні повинні бути закладені вимоги про можливість коригування проекту і процесу будівництва за даними моніторингу.
19.13 У необхідних випадках моніторинг додатково може включати: обґрунтування необхідності додаткових інженерно-геологічних вишукувань та їх складу і об'єму; вимоги до допустимих граничних (середніх і нерівномірних) деформацій у залежності від технічного стану споруд; розрахунки діючих навантажень та несучої здатності і деформативності; аналіз проектних рішень фундаментів і підземних частин будівель або підземних споруд; аналіз технічної документації реконструкції об'єкта (надбудова, заглиблення, підсилення фундаментів, укріплення основ). Моніторинг при проектуванні збереження пам'яток повинен проводитись згідно з розділом 17.
19.14 У разі виникнення на ділянці будівництва чи прилеглій території на стадії будівництва чи експлуатації об'єкта деформацій або інших небезпечних явищ, не передбачених проектом, необхідно негайно повідомити замовника, генпідрядника та проектну організацію для вжиття заходів щодо припинення і подальшого запобігання негативним явищам.