- •Що містить процес спілкування?
- •У чому полягає роль спілкування для кожної людини і для суспільства в цілому?
- •Назвіть три сторони спілкування. У чому їхня сутність?
- •4. У чому полягає відмінність між лінійною й інтерактивною моделями міжособистісної комунікації?
- •5. У чому полягає специфіка обміну інформацією в процесі спілкування?
- •Які засоби спілкування ви знаєте? Дайте їхню характеристику.
- •7. Що таке вербальна, невербальна та пара вербальна комунікація?
- •Які моделі комутацій Ви знаєте?
- •Який різновид впливу на нашу поведінку ми визначаємо як маніпуляцію?
- •Що таке громадська думка? Чим формується громадська думка?
- •Основні моделі комунікації.
- •Що таке педагогічний такт?
- •Охарактеризуйте рольові позиції в педагогічному спілкуванні.
- •Назвіть і охарактеризуйте стилі педагогічного спілкування.
- •Які психологічні способи впливу в педагогічному спілкуванні ви знаєте? Дайте їхню характеристику.
- •Що впливає на формування іміджу педагога?
- •Шість основних питань для вибору стратегії підготовки до презентації.
- •Види презентаційних виступів.
- •Вступ і закінчення виступу. На що звернути увагу?
- •Які види інформаційних промов Ви знаєте? Чим вони відрізняються?
- •22. Як вибрати спосіб аргументації при підготовці переконливих промов?
- •23. Як здобути довіру і отримати прихильність слухачів?
- •24. Роль компетенції при підготовці до промови.
- •Особливості підготовки іншомовних виступів.
- •Virginia Woolf
4. У чому полягає відмінність між лінійною й інтерактивною моделями міжособистісної комунікації?
Лінійну модель комунікації запропонував 1942 року Г. Лассвел, а 1949 року її вдосконалили К. Шеннон і В. Вівер.
МодельГ. Лассвела мала вигляд:
У цій моделі комунікатор — людина, від якої виходить звернення. Автор стверджував, що для комунікатора головним є переконаність, ясність намірів, симпатичність та стиль комунікації. Отже, люди, які є симпатичними, відзначаються товариськістю, сердечністю в поводженні з іншими людьми, мають привабливу зовнішність, здатні сильніше впливати на інших людей і мати від цього певний зиск.
Звернення — це рекламне послання у вигляді тексту, але воно може бути звуковим, видовищним, навіть мати запах, тобто воно може набирати будь-якої форми.
Засоби комунікації — це засоби масової інформації як давно відомі (радіо, телебачення, газети, журнали), так і порівняно нові (факс, Інтернет тощо).
Одержувач — це людина, до якої спрямовано звернення (покупець, споживач, оптовий чи роздрібний торговець).
Модель Шеннона-Вівера передбачала вплив різних завад, так званих джерел шуму. Ця модель мала такий вигляд:
Автори вважали, що в нормальній обстановці люди бувають неуважні, їм можуть заважати якісь звуки, вони можуть просто недочути, що було сказано. А з іншого боку — половину літер чи слів з рекламного послання можна просто усунути, а людина все одно зрозуміє його зміст. Лаконізм став поширеним прийомом у рекламі товару, що перебуває на стадії зрілості, і виробнику треба тільки час від часу ненав'язливе нагадати про себе. У цьому разі варто заощадити кошти: достатньо кількох слів і покупець зрозуміє, про що мова.
1963 року Г. Малецьке ще більше ускладнив модель Лассвела. Він увів поняття іміджу комунікатора та іміджу одержувача і розглядав їхній взаємовплив, а також вплив іміджу одержувача на канали комунікації та на саме звернення. Він виділив у галузі зворотних зв'язків поняття «тиск та примус», розглядаючи тиск на комунікатора з боку змісту повідомлення та засобів інформації, а останніх, у свою чергу, — також і на одержувача повідомлення. Він виокремлював три рівні аналізу тиску та примусу для одержувача (соціальне оточення, належність до цільової аудиторії та самоімідж), а для комунікатора запровадив додатково ще два рівні (характер впливу засобів інформації та суть команд комунікатора).
Плануючи маркетингові комунікації, служба маркетингу підприємства обов'язково має проаналізувати всі названі чинники: зовнішнє оточення; здатність цільової аудиторії сприйняти рекламне звернення та заходи для її стимулювання, котрі пропонує виробник товару; характер впливу засобів масової інформації на цільову аудиторію та здатність власного торгового персоналу виробника розробити такий план маркетингових комунікацій, який схвально сприймався б покупцями й посередниками та забезпечував зиск самому виробнику.
Інтерактивна модель припускає почерговий взаємовплив партнерів спілкування, що перетворює лінійну схему комунікації на колову, циклічну (внаслідок цього виникає зворотний зв’язок між партнерами).
Якщо лінійно-„передавальна” й інтерактивно-циклічна моделі трактують комунікацію як послідовність адитивно-дискретних актів, що мають початок і кінець, то трансакційна модель трактує комунікацію як процес одночасного відправлення й одержання повідомлень комунікаторами. У кожний момент спілкування партнери одержують повідомлення та впливи від іншої людини, розуміють їх і реагують на повідомлення й поведінку партнера та водночас формують власні думки й почуття, повідомляють про них співрозмовникові й впливають на нього словами, діями і змістом своєї поведінки. Н. Казаринова вказує, що ця модель дозволяє побачити, що дискретний акт комунікації важко відокремити від подій, що йому передують та йдуть за ним, і тому комунікація є процесом, у якому люди формують відносини, взаємодіючи одне з одним.