1.4 Проект нової редакції Бойового статуту Сухопутних військ, частини ІІ (батальйон, рота)

У проекті нової редакції Бойового статуту Сухопутних військ, частини ІІ (батальйон, рота) викладаються основні положення щодо підготовки і ведення тактичних дій механізованими, танковими батальйонами і ротами у взаємодії із підрозділами родів військ і забезпечення Сухопутних військ та інших видів Збройних Сил України.

Положення, які містяться в статуті, варто застосовувати творчо, відповідно до обстановки, що склалася. Вони є основою для розробки тактичних прийомів і способів дій у кожному конкретному випадку.

Проект нової редакції Бойового статуту Сухопутних військ, частини ІІ (батальйон, рота) викладений наступним чином.

Розділ перший загальновійськовий бій

1. Основи загальновійськового бою підрозділів

1. Тактичні дії – організовані дії підрозділів, частин і з’єднань під час виконання поставлених завдань.

Основні види тактичних дій: оборона, наступ, пересування, розташування на місці.

2. Основні форми тактичних дій: бій, удар і маневр.

Бій – основна форма тактичних дій військ (сил), узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр військових частин, підрозділів (кораблів, літаків) для відбиття ударів противника, його знищення (розгрому) та виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу.

Бій може бути загальновійськовим, вогневим, повітряним, протиповітряним, морським.

Удар – складовий елемент бойових дій, бою, що полягає в одночасному ураженні угруповань військ, наземних, повітряних, морських та інформаційних об’єктів противника потужною дією на них зброєю або військами. Залежно від сил і засобів, що застосовуються, удари можуть бути - військами (силами), вогневі (ракетні, ракетно-артилерійські, авіаційні) та інформаційні. За масштабом удари військами (силами) можуть бути оперативними або тактичними, а вогневі (за кількістю залучених засобів) – зосереджені, групові, поодинокі, у тому числі високоточні.

Вогонь – ураження противника стрільбою (пуском) з різних видів зброї, яке ведеться з метою нанесення втрат об'єктам та угрупованням військ противника. Він розрізнюється: за тактичними завданнями - на знищення, подавлення, виснаження, руйнування, задимлення (засліплювання), освітлення та інші; за видами зброї – вогонь із стрілецької зброї, танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), артилерії, мінометів, стрільба (пуски) ракетами у звичайному спорядженні, протитанкових ракетних комплексів, зенітних ракетних, зенітних ракетно-артилерійських, зенітних артилерійських комплексів та інші; за способами ведення - прямою, напівпрямою наводкою, із закритих вогневих позицій та інші; за напруженістю стрільби - одиночними пострілами, короткими або довгими чергами, безперервний, кинджальний, біглий, методичний, залповий та інший; за напрямком стрільби – фронтальний, фланговий, перехресний; за способами стрільби – з місця, з ходу, з короткої зупинки, з борту, з розсіюванням по фронту, з розсіюванням в глибину, по площі та інші.

Маневр - організоване пересування військ у ході бою з метою зайняття вигідного положення відносно противника і створення необхідного угруповання сил і засобів на новому напрямку (рубежі, в новому районі), відведення військ із-під ударів противника, а також перенесення або перенацілювання (масування, розподіл) ударів і вогню для найбільш ефективного ураження найважливіших угруповань і об’єктів противника. Тактичний маневр проводиться за рішенням командира з’єднання (частини, підрозділу) в інтересах виконання завдань в бою.

Видами маневру є: охоплення, обхід, відхід і маневр ударами і вогнем.

Охоплення - маневр, який здійснюється підрозділами в ході бою для атаки противника у фланг.

Обхід - більш глибокий маневр, який здійснюється підрозділами для атаки противника з тилу.

Охоплення здійснюється в тісній тактичній і вогневій взаємодії, обхід - у тактичній взаємодії з військами, які наступають із фронту, а іноді і з тактичним повітряним десантом.

Відхід - маневр, який здійснюється підрозділами з метою виходу з-під ударів сил переважаючого противника, виграшу часу та зайняття більш вигідного рубежу (району). Відхід проводиться тільки з дозволу або за наказом старшого командира.

Маневр ударами і вогнем полягає в одночасному або послідовному їх масуванні (зосередженні) вогню по найважливіших об'єктах противника або в розподіленні (розосередженні) для ураження декількох об'єктів, а також у перенацілюванні їх на нові об'єкти.

3. Загальновійськовий бій ведеться об'єднаними зусиллями з'єднань (частин, підрозділів) різних родів військ Сухопутних військ, Військово-повітряних сил, а на приморському напрямку і Військово-морських Сил із застосуванням тільки звичайної зброї або із застосуванням інших засобів ураження.

Характерними рисами сучасного загальновійськового бою є: рішучість, висока напруженість, швидкоплинність і динамічність бойових дій, їх наземно-повітряний характер, одночасний потужний вогневий вплив на всю глибину побудови військ, застосування різноманітних способів ведення бою, швидкий перехід від одних видів дій до інших, складна радіоелектронна обстановка, широке застосування різноманітних сил і засобів видів ЗС, інших військових формувань та правоохоронних органів.

Загальновійськовий бій вимагає від підрозділів, які беруть у ньому участь, безперервного ведення розвідки, вмілого застосування озброєння, військової техніки, засобів захисту та маскування, високої мобільності та організованості, повного напруження всіх моральних і фізичних сил, непохитної волі до перемоги, залізної дисципліни та бойової згуртованості.

Це досягається:

високою бойовою виучкою;

свідомим виконанням особовим складом свого військового обов’язку, стійкістю, хоробрістю, відвагою та готовністю особового складу за будь-яких умов добитися повної перемоги над ворогом;

знанням начальниками своїх підлеглих, особистим спілкуванням з ними, увагою до їх особистих потреб з врахуванням труднощів життя у бойовій обстановці, високою вимогливістю до них; вихованням у підлеглих відданості українському народові.

4. Способи ведення загальновійськового бою - це порядок і прийоми застосування сил і засобів підрозділу для вирішення поставлених завдань. На вибір способу ведення бою впливають умови обстановки, зброя і техніка, яка залучається до виконання бойового завдання.

Основним способом ведення бою з застосуванням звичайної зброї є послідовний чи одночасний розгром угруповань військ противника. При цьому важливе значення будуть мати:

надійне вогневе ураження угруповань противника з одночасним вогневим впливом на його резерви і важливі об'єкти в глибині;

своєчасне зосередження сил і засобів для утримання важливих рубежів (районів, позицій) і нарощування зусиль для розвитку успіху на головному напрямку;

постійна готовність військ до дій в умовах застосування противником зброї масового ураження.

5. Звичайна зброя включає усі вогневі і ударні засоби, які застосовують артилерійські, авіаційні, стрілецькі боєприпаси, ракети, ракето-торпеди, торпеди і глибинні бомби в звичайному спорядженні, боєприпаси об'ємного вибуху, термобаричні, запалювальні боєприпаси і суміші.

Найбільш ефективним видом звичайної зброї є високоточна зброя, до якої належать розвідувально-ударні (розвідувально-вогневі) комплекси, а також інші комплекси (системи) озброєння, які застосовують керовані, самонавідні ракети та боєприпаси, здатні уражати цілі з ймовірністю більшою ніж 0,5.

6. Нетрадиційні (спеціальні та особливі) засоби ураження складають бойові засоби, вражаюча дія яких заснована на використанні властивостей речовин спеціальної дії.

7. Основними видами загальновійськового бою є оборона і наступ. Види тактичних дій класифікуються:

основні - оборона, наступ; забезпечувальні - пересування, розташування військ на місці, розвідка, охорона; спеціальні - демонстративні дії, блокування, деблокування, охорона, локалізація, сковування; допоміжні - підготовка районів бойових дій, створення запасів матеріально-технічних засобів.

8. Основними принципами загальновійськового бою є:

постійна бойова готовність підрозділів;

відповідність бойових завдань підрозділів їх бойовим можливостям;

рішучість, активність і безперервність ведення бою;

організація і підтримання безперервної взаємодії;

раптовість дій та застосування воєнних хитрощів (введення противника в оману);

рішуче зосередження зусиль на головному напрямку та у вирішальний момент;

маневр підрозділами, ударами та вогнем;

всебічне забезпечення бою;

повне напруження моральних і фізичних сил, використання морально-психологічного фактора в інтересах виконання бойового завдання;

тверде та безперервне управління підрозділами;

своєчасне відновлення боєздатності підрозділів;

надійний захист військ.

9. Постійна бойова готовність підрозділів полягає в їх здатності в будь-який час організовано у встановлені терміни вступити в бій та успішно виконати поставлені завдання.

Найважливішими елементами бойової готовності підрозділів є:

знання завдань, які будуть стояти та своєчасне, ще в мирний час, проведення заходів щодо підготовки до їх виконання;

чітке несення бойового чергування;

висока бойова виучка;

підтримання озброєння і військової техніки в готовності до негайного застосування, утримання запасів матеріальних засобів у необхідних розмірах;

постійна готовність до відбиття раптового нападу противника, організоване приведення підрозділів у вищі ступені бойової готовності;

високий морально-психологічний стан, дисципліна і пильність особового складу.

10. Відповідність бойових завдань підрозділів їх бойовим можливостям полягає в детальній оцінці оперативно-тактичної обстановки та їх реальних бойових можливостей з метою визначення найбільш раціональних способів виконання поставлених завдань. Для цього необхідно правильно визначати обсяг бойових завдань у відповідності до бойових можливостей підрозділів.

Даний принцип вимагає від командирів визначення і постановки бойових завдань підрозділам відповідно до їх вогневих і маневрених можливостей і виключає покладання на них завдань, які неможливо виконати. Це досягається: вибором найбільш раціонального варіанта побудови бойового порядку; визначенням способів виконання бойових завдань з урахуванням можливих варіантів дій противника: посиленням і підтримкою підрозділів, що виконують головне завдання; виключенням шаблона при визначенні просторово-тимчасових показників бою.

11. Рішучість, активність і безперервність ведення бою полягає в постійному прагненні до повного розгрому противника, нанесення по ньому могутніх ударів, нав'язуванні своєї волі, зриві його планів і створенні йому невигідних умов, у зухвалих, сміливих та енергійних діях, проведених наполегливо, завзято, вдень і вночі й у будь-яку погоду.

Рішення командира розгромити противника повинне бути твердим і без коливань доведено до кінця. Найсуворішого осуду заслуговує той, хто, боячись відповідальності, виявив бездіяльність і не використовував усіх сил, засобів і можливостей для досягнення успіху в бою.

12. Організація і підтримання безперервної взаємодії є однією з основних умов досягнення успіху в бою. Вона досягається узгодженими діями підрозділів всіх родів військ, підрозділів забезпечення і тилу між собою, а також з вогневим ураженням противника за завданнями, напрямками, рубежами, часом та способами ведення бою в інтересах найбільш успішного виконання бойових завдань загальновійськовими підрозділами.

13. Раптовість дій та застосування військових хитрощів (введення противника в оману) дозволяють застигнути противника зненацька, викликати паніку і паралізувати його наступальний порив і волю до опору, дезорганізувати управління військами й створити сприятливі умови для перемоги над противником навіть, який переважає за силою.

Для досягнення раптовості дій необхідно: зберігати в таємниці замисел бою та підготовку до нього; наносити удар там, де противник його не чекає, або діяти так, щоб він розкрив удар надто пізно для організації ефективної протидії; упереджати противника в діях; стрімко та швидко виконувати поставлені завдання; застосовувати невідомі противнику засоби і способи ведення бою; широко використовувати нічні умови для ведення бойових дій; майстерно здійснювати заходи щодо маскування і протидії розвідці противника; суворо виконувати вимоги щодо прихованого управління підрозділами, безпеки зв'язку та режиму секретності.

Військова хитрість полягає у введенні противника в оману щодо дійсного стану і дій військ. Способи введення противника в оману залежать від обстановки, яка склалася, бойового завдання, яке було поставлено, ступеня готовності підрозділів до рішучих і нешаблонних дій в умовах суворого маскування, а також від стану погоди, пори року і часу доби. Обманні дії повинні бути простими за замислом і виконанням, організовуватися приховано, проводитися переконливо і своєчасно.

14. Рішуче зосередження зусиль на головному напрямку та у вирішальний момент дозволяє успішно протистояти чисельно переважаючим силам противника і домагатися перемоги над ним. На напрямку зосередження основних зусиль батальйону (роти) зосереджується більшість боєздатних підрозділів, найефективніші засоби ураження та вміло використовується маневр ними.

15. Маневр підрозділами, ударами та вогнем дозволяє захоплювати і утримувати ініціативу, зривати замисли противника і успішно вести бій в обстановці, яка постійно змінюється.

Маневр підрозділами (охоплення, обхід, відхід) здійснюється стрімким їх просуванням у глибину бойового порядку противника, у тому числі й десантуванням (повітрям), а також шляхом відведення підрозділів на нові позиції та рубежі (в райони), які розташовані в глибині своїх військ. Маневр повинний бути простий за замислом, проводитися швидко, приховано і раптово для противника. Для його здійснення використовуються результати вогневого ураження противника, відкриті фланги, проміжки, складки місцевості, приховані підступи, аерозолі (дими), а в обороні, крім того, - траншеї і ходи сполучення.

16. Всебічне забезпечення бою полягає в підготовці і здійсненні заходів, які спрямовані на підтримку підрозділів батальйону (роти) у високій бойовій готовності, збереження їх боєздатності і створення їм сприятливих умов для виконання поставлених завдань.

Всебічне забезпечення бою підрозділяється на бойове, морально-психологічне, матеріально-технічне. Воно організується на підставі рішення командира і здійснюється безперервно під час підготовки та в ході бою штабом батальйону, заступниками командира батальйону і командирами підрозділів.

17. Повне напруження моральних і фізичних сил, використання морально-психологічного фактора в інтересах виконання бойового завдання є найважливішими умовами досягнення успіху в бою. Для цього необхідно: глибоко знати і формувати морально-психологічну обстановку у підрозділі через постійне спілкування з підлеглими; розуміти потреби підлеглих, поєднувати високу вимогливість з турботою про забезпечення всім необхідним для життя і бою; підтримувати високий рівень військової дисципліни та здатність протистояти ідеологічному і психологічному впливу противника; постійно удосконалювати морально-психологічне забезпечення і бойову виучку; систематично вивчати морально-психологічний стан противника, здійснювати цілеспрямований психологічний вплив на його війська, активно протидіяти його психологічним диверсіям і пропаганді.

18. Тверде та безперервне управління підрозділами дозволяє найбільше ефективно та повно використовувати їх бойові можливості. Це досягається:

постійним знанням обстановки, своєчасним одноособовим прийняттям командиром рішення та наполегливим проведенням його у життя;

особистою відповідальністю командира за свої рішення, правильне використання підпорядкованих підрозділів та за виконання поставлених завдань;

чіткою організацією і забезпеченням живучості пунктів управління, наявністю стійкого зв'язку з підрозділами.

19. Захист військ спрямований на ослаблення впливу засобів ураження (звичайних, ядерних, хімічних, біологічних, запалювальних, високоточних й інших видів зброї), небезпечних факторів техногенного, радіоелектронного, інформаційного, психологічного, екологічного і іншого характеру, з метою збереження боєздатності підрозділів і створення умов для виконання поставлених завдань.

Основними завданнями захисту військ в бою є:

виключення нанесення ударів і ведення вогню по своїм військам;

виключення раптовості нанесення противником масованих ударів і впливу небезпечних факторів;

зниження ефективності ударів противника засобами ураження, ослаблення впливу небезпечних факторів;

виявлення і ліквідація наслідків ударів противника і впливу небезпечних факторів;

зниження і ліквідація наслідків негативного інформаційно-психологічного впливу противника;

своєчасне відновлення боєздатності підрозділів.

Своєчасне відновлення боєздатності підрозділів включає:

відновлення порушеного управління;

виявлення втрат і уточнення завдань підрозділам, що зберегли боєздатність;

висування в безпечні райони підрозділів, які втратили боєздатність;

поповнення підрозділів особовим складом, озброєнням, військовою технікою та іншими матеріальними засобами;

відновлення морально-психологічного стану особового складу.

В першу чергу відновлюється боєздатність підрозділів, які продовжують виконувати бойові завдання.

20. Механізований і танковий батальйони є основними загальновійськовими тактичними підрозділами, а механізована і танкова роти - тактичними підрозділами Сухопутних військ. Вони призначаються для виконання тактичних завдань, як самостійно, так і у взаємодії з підрозділами інших родів військ і підрозділами забезпечення та тилу, підрозділами інших військових формувань або можуть бути придані їм при вирішенні спеціальних завдань.

Механізований (танковий) батальйон (рота) застосовуються для виконання наступних завдань:

в обороні - утримання важливих районів, рубежів і позицій, відбиття наступу противника і нанесення ураження його наступаючим військам;

у наступі – прорив оборони противника, розгром (знищення) підрозділів, що обороняються, захват важливих районів, рубежів і об'єктів, форсування водних перешкод, переслідування противника, який відходить, ведення зустрічних боїв, здійснення рейдових дій.

Механізований (танковий) батальйон (рота) може виділятися для дій в тактичному повітряному десанті механізованої (танкової) бригади (полку).

Застосування механізованого (танкового) батальйону (роти), виділеного в оперативне підпорядкування іншим військовим формуванням здійснюється відповідно до їх основного призначення, тактикою дій і бойовими можливостями.

Для забезпечення дій батальйону (роти) створюються розвідувальні органи і органи охорони та інші тимчасові формування.

21. Батальйон (рота) в залежності від обстановки діє в похідному, передбойовому і бойовому порядках.

Похідний порядок - шикування підрозділів для пересування в колонах. Він повинен забезпечувати: високу швидкість руху; швидке розгортання в передбойовий та бойовий порядки; найменшу уразливість від ударів усіма видами зброї противника; підтримання стійкого управління підрозділами.

Передбойовий порядок - шикування підрозділів для пересування в колонах, розчленованих по фронту і в глибину. Він повинен забезпечувати: швидке розгортання в бойовий порядок; високі темпи просування з подоланням бар’єрних рубежів, загороджень, зон зараження, районів руйнувань, пожеж і затоплень; найменшу уразливість від ударів усіма видами зброї противника, підтримання стійкого управління підрозділами.

Бойовий порядок - шикування підрозділів для ведення бою. Він повинен відповідати поставленому завданню, замислу бою та забезпечувати: успішне ведення бою як із застосуванням тільки, як правило, звичайної зброї, так і в умовах застосування противником ядерної зброї та інших засобів ураження; найбільш повне використання бойових можливостей підрозділів; своєчасне зосередження зусиль на вибраному напрямку (в районі); надійне ураження противника на всю глибину його бойового порядку; швидке використання результатів вогневого ураження противника і вигідних умов місцевості; нарощування зусиль в ході бою і здійснення маневру; можливість відбиття ударів противника з повітря, знищення його повітряних десантів і диверсійно-розвідувальних груп; найменшу уразливість підрозділів від ударів усіх видів зброї; підтримку безперервної взаємодії і зручність управління підрозділами.

22. Бойовий порядок батальйону (роти) складається з підрозділів першого ешелону, другого ешелону, резерву (в роті - другий ешелон або резерв створюється тільки в обороні), артилерії безпосереднього підпорядкування, підрозділів забезпечення і тилу, вогневих засобів і підрозділів посилення, які залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону (роти).

В залежності від обстановки і завдання в бойовий порядок батальйону (роти) можуть входити бронегрупа і вогневі засідки.

23. З метою більшої самостійності при веденні загальновійськового бою механізованим і танковим батальйонам (ротам) можуть бути придані або виділені для підтримки підрозділи інших родів військ і забезпечення.

Придані підрозділи цілком підпорядковуються загальновійськовому командиру і виконують поставлені ним завдання.

Підтримуючі підрозділи залишаються в підпорядкуванні старшого командира (начальника) та виконують поставлені ним завдання, а також завдання, які поставлені командиром підрозділу, що підтримується в межах виділеного ресурсу (наряду) сил.

Механізованому (танковому) батальйону може бути приданий артилерійський дивізіон або батарея, підрозділ протитанкових засобів, зенітний підрозділ, а також підрозділи інженерних військ і військ радіаційного, хімічного і біологічного захисту. Механізованому батальйону можуть бути придані танкові, а танковому батальйону - механізовані підрозділи.

Механізованій роті можуть бути придані артилерійська (мінометна) батарея, протитанковий, гранатометний, інженерно-саперний підрозділи, а в обороні і при наступі в особливих умовах - і зенітний підрозділ.

Батальйон (роту) в бою, крім того, може підтримувати артилерійський дивізіон (батарея).

24. Артилерійські підрозділи є основним засобом вогневого ураження противника.

Артилерійські підрозділи, які придані або підтримують батальйон (роту) під час вогневого ураження противника можуть самостійно застосовувати наступні види вогню: вогонь по окремій цілі, зосереджений вогонь, одинарний нерухомий та рухомий загороджувальний вогонь.

Артилерійські підрозділи призначені для ураження засобів ядерного і хімічного нападу, наземних елементів розвідувально-ударних комплексів і інших систем високоточної зброї, артилерії, танків, бойових машин піхоти, протитанкових і інших вогневих засобів, живої сили, основних угруповань військ, авіації в місцях її базування, вертольотів на площадках підскоку, засобів і об'єктів протиповітряної оборони, пунктів управління, радіоелектронних засобів, тилових і інших важливих об'єктів противника на всю глибину його оперативної побудови, зруйнування фортифікаційних споруджень противника, дистанційного мінування і залистування місцевості, світлового забезпечення, постановки аерозольних (димових) завіс і виконання інших завдань, а на приморських напрямках для знищення його бойових кораблів.

Вони включають підрозділи гаубичної, гарматної, реактивної, протитанкової артилерії, мінометів, протитанкових керованих комплексів, артилерійської розвідки, управління і забезпечення.

25. Підрозділи протиповітряної оборони (зенітні ракетні, зенітні ракетно-артилерійські, зенітні артилерійські) є одним з основних засобів ураження повітряного противника і призначені для своєчасного виявлення засобів повітряного нападу та оповіщення про них підрозділів, що прикриваються, знищення літаків, вертольотів, крилатих ракет, безпілотних літальних апаратів, авіаційних елементів розвідувально-ударних (вогневих) комплексів та інших засобів ураження в повітрі, боротьби з повітряними десантами та аеромобільними військами противника в польоті.

26. Підрозділи армійської авіації являються багатоцільовим високо маневреним родом військ, одним із основних засобів вогневого ураження противника в бою. Вони призначені для авіаційної підтримки загальновійськових підрозділів, підвищення їх мобільності, забезпечення бойових дій, знищення повітряних цілей.

Основними завданнями підрозділів армійської авіації є:

вогневі - знищення танків, бойових машин піхоти, бронетранспортерів та інших броньованих об’єктів противника, нанесення групових ударів по заданих об'єктах; забезпечення прольоту тактичних повітряних десантів і підтримка їх бойових дій; знищення десантно-диверсійних груп; знищення малошвидкістних повітряних цілей; авіаційний супровід підрозділів і транспортних колон на марші; блокування району дій розвідувально-повітряної розвідки противника; підтримка підрозділів, які здійснюють рейдові дії.

розвідувальні – повітряна інженерна розвідка місцевості; повітряна радіаційна, хімічна і біологічна розвідка місцевості; спостереження за полем бою;

транспортно-десантні - десантування тактичних повітряних десантів; висадка (евакуація) розвідувальних підрозділів; забезпечення маневру в ході бою; доставка підрозділам, які діють у тилу противника, озброєння боєприпасів і інших матеріальних засобів; перевезення підрозділів і вантажів по повітрю та евакуація поранених;

спеціальні - коректування вогню артилерії; забезпечення управління і зв'язку, постановка мінних загороджень і димових завіс; радіоелектронне ураження засобів управління військами і зброєю противника, забезпечення психологічної боротьби та інші завдання.

До складу армійської авіації входять частини, підрозділи вертольотів (бойових, транспортно-бойових, транспортно-десантних, спеціального призначення).

27. Розвідувальні підрозділи призначені для добування відомостей про противника та місцевість, а також для виконання спеціальних завдань. До них відносяться підрозділи спеціального призначення, військової, радіоелектронної, артилерійської, інженерної, радіаційної, хімічної і біологічної розвідки.

28. Інженерні підрозділи призначені для вирішення завдань інженерного забезпечення бою, а також для завдання втрат противнику застосуванням інженерних боєприпасів. До них відносяться: інженерно-розвідувальні, інженерно-саперні, інженерних загороджень, керованого мінування, інженерно-позиційні, інженерно-технічні, понтонно-мостові, переправочно-десантні, інженерно-дорожні, розгородження, розмінування, польового водопостачання, інженерно-ремонтні підрозділи та інженерні склади.

29. Підрозділи військ радіаційного, хімічного і біологічного захисту призначені для вирішення завдань радіаційного, хімічного і біологічного захисту військ. До них відносяться підрозділи радіаційного, хімічного і біологічного захисту, аерозольної протидії, засічки ядерних вибухів, радіаційної, хімічної і біологічної розвідки.

30. Підрозділи зв'язку призначені для розгортання й експлуатації вузлів зв'язку пунктів управління та забезпечення управління військами у всіх видах їх бойової діяльності. На них покладаються також завдання щодо розгортання та експлуатації систем і засобів автоматизації на пунктах управління та проведення організаційних і технічних заходів щодо забезпечення безпеки зв'язку.

31. Підрозділи радіоелектронної боротьби призначені для виконання завдань щодо дезорганізації управління військами та зброєю противника шляхом радіоелектронного подавлення засобів зв'язку, радіолокації, радіонавігації, радіоуправління і оптико-електронних засобів. Вони вирішують завдання радіоелектронної розвідки противника, протидії його технічним засобам розвідки та здійснюють комплексний технічний контроль.

32. Підрозділи матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) батальйону – це виконавча система матеріально-технічного забезпечення: особовий склад; запаси озброєння і військової техніки, ракет, боєприпасів, пально-мастильних матеріалів, продовольства, речового, військово-технічного, ветеринарного майна та інших видів матеріальних засобів, а також засоби: для їх зберігання, транспортування і проведення завантажувально-розвантажувальних робіт; для підготовки до використання ракет і боєприпасів; технічної і тилової розвідки, евакуації, комплексного технічного обслуговування і ремонту озброєння і військової техніки та ін.

Підрозділи матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) за належністю та обсягом завдань, які виконуються поділяються на бригадні, полкові, батальйонні.

До підрозділів МТЗ батальйону належать: підрозділи технічного і тилового забезпечення.

33. Підрозділи технічного забезпечення батальйону (ремонтний взвод, відділення технічного обслуговування) призначені для зберігання і підготовки до бойового застосування (використання за призначенням) ОВТ; для технічної розвідки, евакуації, поточного ремонту і повернення до строю пошкоджених (несправних) зразків озброєння і військової техніки), а також надання кваліфікованої допомоги екіпажам (обслугам), механікам-водіям (водіям) у проведені комплексного технічного обслуговування озброєнню і військовій техніці.

34. Підрозділ тилового забезпечення батальйону (взвод матеріального забезпечення батальйону з запасами матеріальних засобів ) призначений для забезпечення підрозділів батальйону ракетами, боєприпасами, пально-мастильними матеріалами, речовим майном, продовольством та іншими необхідними матеріально-технічними засобами, а також забезпечення особового складу гарячою їжею.

35. Підрозділ медичного забезпечення призначені для розшуку, вивозу (виносу) з полю бою поранених або надання пораненим і хворим першої (фельдшерської) медичної допомоги і підготовки їх до подальшої евакуації.