- •Лабораторна робота№ 1
- •Лабораторна робота№ 2
- •Лабораторна робота№ 3
- •Лабораторна робота№ 4
- •Лабораторна робота№ 5
- •Лабораторна робота№ 6
- •Лабораторна робота№ 7
- •Лабораторна робота№ 8
- •Лабораторна робота№ 9
- •Лабораторна робота№ 10
- •Лабораторна робота№ 11
- •Лабораторна робота№ 12
- •Лабораторна робота№ 13
- •Лабораторна робота№ 14
- •Лабораторна робота№ 15
- •Лабораторна робота№ 16
- •Лабораторна робота№ 17
- •Лабораторна робота№ 18
- •Лабораторна робота№ 19
- •Лабораторна робота№ 20
- •Лабораторна робота№ 21
- •Лабораторна робота№ 22
- •Лабораторна робота№ 23
- •Лабораторна робота№ 24
- •Лабораторна робота№ 25
- •Лабораторна робота№ 26
Лабораторна робота№ 24
Лабораторна робота з дослідження транзисторного ключа проводиться в такій послідовності: зібрати схему на мал. 37;
встановити необхідну напругу живлення на блоці БП і потім підключити схему до гнізд «+15 V», «0», «Um»; встановити на блоці ГС перемикач форми сигналів
в положення і підключити до виходу осцилограф:
підключити на вхід схеми сигнали прямокутної форми амплітудою 3 V, тривалістю 1 mc і замалювати осцилограму вихідної напруги транзисторного ключа (при Uвх = 0 вихідна напруга дорівнює напрузі живлення схеми).
С1 - конденсатор 3300 pF; Rl - резистор 2,2 kΩ; R2 - резистор 1 kQ; R3 - резистор 4,7 kQ; VT1 - транзистор КТ315А; PS1 - осцилограф.
Рис. 37
Лабораторна робота№ 25
Лабораторна робота з дослідження тригера на мікросхемі проводиться в такій послідовності:
зібрати схему на мал. 38;
підключити схему до гнізд «± 5 V», «Um» блоку БП і ГС на вихід схеми-осцилограф;
CI - конденсатор 0,1 μF; R1 – резистор 2,2 kΩ; R2 - резистор 10 kΩ; R3 - резистор 1,5 kΩ; DD1 - мікросхема K155TM2; PS1 - осцилограф.
Рис. 38
подати на вхід схеми сигнал прямокутної форми частотою 1000 Hz і збільшувати напругу вхідного сигналу до появи на виході імпульсів (перемикач «Um» блоку ПГС в положення «х1»);
замалювати осцилограму вихідної напруги і визначити амплітуду Uвих і період проходження імпульсів Т;
обчислити частоту проходження вихідних імпульсів:
Лабораторна робота№ 26
Лабораторна робота з дослідження тригера Шмітта проводиться в такій послідовності: зібрати схему на мал. 39;
встановити необхідну напругу живлення на блоці ПГ, а потім підключити схему до гнізд «+15 V», «0», «Um»;
змінюючи опір резистора R2, домогтися, щоб при відсутності сигналу на вході тригера вихідна напруга була мінімальним (транзистор VT1 закритий, транзистор VT2 - відкритий);
встановити опір резистора R7 мінімальним
подати на вхід схеми від блоку ПГ синусоїдальний сигнал частотою 1000 Hz і збільшувати напругу вхідного сигналу до появи на виході імпульсів (UBX.cp);
потім знизити напругу вхідного сигналу до зникнення імпульсів на виході тригера (Uвx. отп);
перемикач «V» блоку ПГ в положення «х1»;
замалювати осцилограми вихідної напруги при UBX.cp і виміряти параметри вихідних імпульсів (Uвих., tu, T, tф);
С1 - конденсатор 0,1 μF; PS1 - осцилограф; PV1 - прилад комбінований 43101; R1 - резистор 47 kΩ; R2 - резистор перемінний 22 kΩ; R3 - резистор 10 kΩ;. R4, R5 - резистор 8,2 kΩ; R6 - резистор 10 kΩ; R7 - резистор перемінний 2,2 kΩ; R8 - резистор 470 Ω; VT1, VT2 - транзистор КТ315А.
Рис. 39
встановити опір резистора R7 максимальним і визначити UBx.cp., Uвх.отп., Uвих, tu.
замалювати осцилограми вихідної напруги; за даними вимірювань визначити зону спрацьовування тригера: