2. Фінансове планування та витребування відкриття асигнувань

Фінансове планування , як елемент фінансового забезпечення - це

правильне визначення потреби та своєчасне складання проектів кошторисів, у межах доведених забезпечувальним фінансовим органом до військової частини обсягів видатків на наступний бюджетний рік; своєчасне витребування та уточнення потреби в коштах у забезпечувального фінансового органу та служб забезпечення; здійснення попереднього та поточного контролю фінансового планування щодо доцільності запланованих видатків; забезпечення своєчасного, планового, законного та ефективного використання коштів та матеріальних засобів.

Витребування відкриття асигнувань, як елемент фінансового забезпечення – це планомірне фінансове забезпечення потреб військової частини досягається складанням реальних фінансово-планових документів та контролем за їх виконанням.

З метою своєчасного та повного отримання коштів, відповідно до затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету та плану спеціального фонду, протягом поточного місяця військова частина здійснює аналіз стану виконання кошторису, уточнює потребу в коштах на наступний місяць та до 20 числа кожного місяця подає заявки та розрахунки заявленої потреби в коштах:

до забезпечувального фінансового органу за статтями, які знаходяться у віданні фінансової служби;

до служб забезпечення органів військового управління за статтями, які знаходяться у їх відданні.

 Складовою формування оборонного бюджету держави є фінансове планування, що входить в бюджетний процес України. Одночасно, фінансове планування є одним з елементів фінансового забезпечення військових частин і сприяє не тільки визначенню фінансових джерел, а й напрямків ефективного використання, розподілу та перерозподілу оборонних коштів.

Фінансове планування - це діяльність по формуванню, розподілу й використанню цільових централізованих і децентралізованих грошових фондів, які спрямовуються на задоволення потреб Збройних Сил України.

Фінансове планування є одним з важливих напрямів фінансової діяльності Збройних Сил України, в якому приймають участь всі ланки фінансово-економічної служби Збройних Сил України від окремої військової частини до Департаменту фінансів МО України.

За допомогою фінансового планування визначаються джерела фінансових ресурсів та напрямки їх ефективного використання, виявляються додаткові фінансові джерела, більш ефективно використовуються існуючі, створюються необхідні матеріальні та фінансові резерви.

Перед фінансовим плануванням ставляться наступні завдання:

• правильне визначення потреби в коштах для забезпечення бойової готовності військ, виконання планів бойової, гуманітарної і мобілізаційної підготовки особового складу, забезпечення господарських і культурно-побутових потреб, утримання озброєння, бойової техніки та майна, задоволення особового складу належними грошовими видами забезпечення;

• своєчасне витребування коштів від забезпечувального фінансового органу;

• забезпечення планового, по-господарськи доцільного і економного використання одержаних коштів.

Потреба в коштах розраховується на бюджетний рік окремо за кожним кодом програмної і економічної класифікацій видатків та за статтями витрат кошторису МО України.

Підставами для проведення фінансового планування є:

• накази та директиви Міністра оборони України, директиви начальника Генерального штабу МО України, накази та директиви командувачів видів Збройних Сил (оперативних командувань), вказівки та роз’яснення забезпечувальних фінансових органів;

• чисельність особового складу військ згідно їх штатів та штатних розписів (дані використовуються для визначення потреб в коштах для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та заробітної плати працівникам);

• норми на витрати коштів і матеріального забезпечення;

• річні плани: план бойової підготовки військ (планування потреб в коштах на утримання та обладнання об’єктів бойової та фізичної підготовки), господарські плани, план економічної роботи (заходи по економії матеріальних засобів та коштів);

• ступінь забезпеченості військової частини матеріальними ресурсами;

• дані про витрачання коштів за минулий рік, а також відомості про забезпечення військ майном та матеріалами.

Відповідальність за планове та своєчасне планування коштів несуть командир військової частини, начальник фінансового органу і відповідні посадові особи по окремим кошторисним підрозділам.

На практиці виділяють наступні етапи фінансового планування у військовій частині:

організаційний (початок квітня);

визначення потреби в коштах на наступний рік, складання фінансово-планових документів та їх подання до забезпечуючого фінансового органу (до 3 травня);

витребування коштів в рахунок призначень (протягом року);

уточнення потреби в коштах (обов’язково на початку листопада, при необхідності - протягом року).

Таким чином, визначення потреби в коштах, складання фінансово-планових документів витрат є лише початком процесу планування. Планомірне фінансове забезпечення потреб військової частини досягається складанням реальних фінансово-планових документів та контролем за їх виконанням.

Сьогодні на практиці склалася система фінансового планування. Разом з тим, з метою підвищення ефективності використання асигнувань на оборону потрібно подальше удосконалювання форм і методів фінансово-планової роботи.

Одним з напрямків удосконалення фінансового планування у військовій частині є підвищення реальності й економічної обґрунтованості витребуваних бюджетних грошових сум, більш тісний зв’язок фінансового планування з планами матеріально-технічного постачання. Завдання полягає в тому, щоб відкинути формалізм у складанні розрахунків потреби в коштах, щоб розрахунки (форми № 1/фс, 1а/фс) дійсно служили підставою для начальників служб для планового надходження та витрачання коштів, а начальнику фінансово-економічної служби - для контролю за виконанням річних кошторисів.

Удосконалювання фінансового планування вимагає підвищення рівня механізації обробки фінансово-планових документів, скорочення службового листування.

Висновок по другому питанню

Поліпшенню якості фінансового планування і фінансування повинно сприяти поглиблення економічного аналізу проведених витрат, постійне вивчення й облік внутрішніх резервів і можливостей військового господарства. Виконання задач по удосконаленню фінансового планування і фінансування значною мірою залежить від підвищення загальноекономічної і фінансової підготовки кадрів фінансових ро6ітників.