- •Кафедра регіональної економіки
- •Змістовий модуль 1 – „Основи охорони праці”
- •Змістовий модуль 2 – „Безпека життєдіяльності”
- •Змістовий модуль 3 – „Цивільний захист”
- •II. Типові завдання (питання), що виносяться на іспит
- •3.1. Поточний контроль знань студентів
- •3.1.1. Мета поточного контролю
- •3.1.2. Форми поточного контролю
- •3.1.3. Оцінювання результатів поточного контролю. Об’єкти поточного контролю
- •3.1.4. Оцінювання активності роботи студента протягом семестру
- •Регламент поточного оцінювання знань студентів денної форми навчання під час вивчення навчального матеріалу змістового модуля 1 дисципліни «Безпека життєдіяльності»
- •Регламент поточного оцінювання знань студентів денної форми навчання під час вивчення навчального матеріалу змістових модулів 2 і 3 дисципліни «Безпека життєдіяльності»
- •Регламент поточного оцінювання знань студентів вечірньої форми навчання під час вивчення навчального матеріалу змістового модуля 1 дисципліни «Безпека життєдіяльності»
- •Регламент поточного оцінювання знань студентів вечірньої форми навчання під час вивчення навчального матеріалу змістових модулів 2 і 3 дисципліни «Безпека життєдіяльності»
- •3.2. Приклади типових індивідуальних навчальних завдань Змістовий модуль 1
- •Змістові модулі 2, 3
- •3.2.1. Зміст першого варіанту індивідуального навчального завдання
- •Тема 2. Заняття 14. Виявлення та оцінка радіоактивної обстановки на об’єкті господарювання.
- •Приклад прогнозування радіаційної обстановки на об’єкті
- •Порядок прогнозування
- •3.2.2. Зміст другого варіанту індивідуальної контрольної роботи
- •Тема 2. Заняття 15. Виявлення та оцінка хімічної обстановки на об’єкті господарювання.
- •Порядок прогнозування
- •Порядок прогнозування
- •Порядок прогнозування
- •Порядок нанесення даних на схему (карту).
- •Узагальнення даних виявлення та оцінки радіаційної і хімічної обстановки, порядок роботи штабу і служб цз
- •3.3.3. Приклад розрахункового завдання для самостійного опрацювання за вибором
- •Тема 2. Заняття 16. Виявлення та оцінка інженерної обстановки на об’єкті господарювання.
- •4. Карта самостійної роботи студента з дисципліни «Безпека життєдіяльності» під час вивчення навчального матеріалу змістових модулів 1, 2 і 3 для студентів всіх спеціальностей
- •4.1. Денна форма навчання
- •4.2. Вечірня форма навчання
- •4.3. Заочна форма навчання
- •V. Підсумковий контроль знань студентів
- •5.1. Порядок проведення іспиту
- •5.2. Структура екзаменаційного білету
- •5.3. Загальна підсумкова оцінка з дисципліни
- •5.4. Зразок екзаменаційного білета
- •Екзаменаційний білет № 1
- •Екзаменаційний білет № 1
- •VI. Рекомендована література: Література змістовного модуля, 1 "Основи охорони праці" Основна література
- •Додаткова література
- •Література змістовних модулів, 2,3 "Безпека життєдіяльності" та "Цивільний захист" Основна література
- •Додаткова література
Порядок прогнозування
З урахуванням лісового масиву розрахунок глибини розповсюдження забрудненого повітря виконується так:
2 км забруднене повітря розповсюджується без перешкоди;
коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження з урахуванням лісового масиву становить 1,7, а населеного пункту - 3 [10] );
величина глибини розповсюдження забрудненого повітря, на яку вона зменшується завдяки впливу 3 км лісу складає:
Гл = 3 км *1,7 |
= |
5,1 км; |
відстань, на яку зменшується глибина розповсюдження зараженого повітря завдяки впливу населеного пункту глибиною 4 км, складе:
Г= 4 км * 3 |
= |
12 км. |
Таким чином, загальна глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря становитиме:
82,2 км -5,1 км -12 км = 65,1 км.
Приклад 4. В наслідок аварії на хімічно небезпечному об’єкті (ХНО) на місцевості розлилось 10 тонн хлору. Швидкість вітру на висоті 1 м - 2 м/с, ступінь вертикальної стійкості повітря - інверсія. Температура повітря +200С. Напрямок вітру - 1350 (південно-східний). Здійснити аварійне прогнозування хімічної обстановки.
Порядок прогнозування
З урахуванням того, що для швидкості вітру 2 м/с, кут = 900 [10] ), а глибина розповсюдження хмари хлору дорівнює 11,3 км [10] ):
Sзмхз = 8,72 * 10-3 * 11,32 * 90 = 100,21 кв. км.
Sпрог.= 0,081*11,32* 40,2 = 13,648 кв. км.
Термін дії джерела забруднення для хлору дорівнює 1,12 години [10] ).
Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення буде [10]:
Шпзхз = 0,3*11,30,6 = 1,29 км.
Порядок нанесення даних на схему (карту).
Для метеоумов: – швидкість вітру 2 м/с, напрямок вітру – західний.
Для метеоумов: швидкість вітру до 1 м/с. Напрямок вітру північно-західний.
СТИСЛА ХАРАКТЕРИСТИКА
небезпечної хімічної речовини - ХЛОР
Ступінь токсичності – 2
Основні властивості: зеленувато-жовтий газ з характерним запахом, важчий за повітря, розчинний у воді, при викиді в атмосферу утворює дим.
Накопичується у низьких ділянках місцевості, підвалах, тунелях тощо.
Вибухо- та пожеженебезпечність: не горючий. Ємності можуть вибухати у разі нагрівання.
Небезпека для людини: можливий смертельний наслідок при зараженні органів дихання. Пара хлору діє на слизову оболонку та шкіру, що викликає опіки дихальних шляхів, шкіри та очей.
У разі ураження спостерігається різкий за грудний біль, сухий кашель, блювота, порушення координації, задуха, різь в очах, сльозотеча.
Ступінь захисту: ізолюючий протигаз, фільтруючий протигаз марки В, захисний одяг.
Дегазація: місце розливу залити водою, вапняним молоком, розчином соди або каустику. Для попередження глибини розповсюдження використовують постановку водяних завіс за допомогою пожежних машин та мотопомп.
Заходи першої допомоги :
а) до лікарняна: винести на свіже повітря, дати скраплений кисень. При відсутності дихання зробити штучне дихання методом "рот у рот". Слизову та шкіру промивати 2% розчином соди не менше 15 хвилин.
б) лікарська : в очі преднізолонова мазь, від кашлю – в середину кодеїн 0,015 або діопін 0,02. При задишці – підшкіряно 0,1% розчин атропіну 1 мл, 1% розчин димедролу 1 мл, знеболюючі засоби. Сечогінні засоби – внутривенно 2% розчин лазикса – 2–4 мл.
ГОСПІТАЛІЗАЦІЯ