Звіт про роботу

Звіт повинен включати:

• тему, мету, перелік матеріально-технічного забезпечення необ­хідного для виконання роботи;

• короткі теоретичні відомості;

• опис результатів дослідження;

• заповнення таблиці;

• висновки за результатами виконаної роботи.

Контрольні питання

1. Основні сорти картоплі?

2. Як поділяється картопля за строками дозрівання?

3. Способи висаджування картоплі?

Лабораторна робота №5

Тема: Складання добового раціону та годівля кролів

Мета: Навчитись встановлювати правильні норми годівлі кролів

Після виконання лабораторної роботи студент повинен:

Знати:

• Правила визначення добового раціону

• Види кормів та норми годівлі;

• Прийоми та правила утримання кролів;

Вміти:

• Самостійно проводити відбір якісного корму;

• Вміти правильно підбирати кормовий матеріал;

• Самостійно складати добовий раціон;

Теоретичні відомості

Користуючись спеціальними таблицями норм* середньої поживності кормів, можна підрахувати, скільки і яких кор­мів потрібно дати кролеві в добовому раціоні*, щоб у сумі їх поживність (кормових одиниць і білка) дорівнювала не­обхідній нормі. У раціон для кролів повинні входити різно­манітні корми, що охоче поїдаються ними і добре перетрав­люються.

Основні корми для кролів: зелені, грубі, соковиті та кон­центровані.

Зелені корми мають особливо важливе значення. У сухій речовині молодої трави - 20-25 % білка, 35-50 % вугле­водів, 9-11 % мінеральних речовин.

Молода трава містить найбільшу кількість вітамінів серед усіх інших кормів, що згодовуються кролям. Це однорічні й багаторічні бобові та злакові рослини: житняк, пирій, сто-колос, тимофіївка, суданка, кукурудза. А з бобових - коню­шина, люцерна, буркун, горох, чина та ін.

Не можна згодовувати кролям отруйні рослини: жовтець отруйний, блекоту, дурман, курячу сліпоту, бугилу, чеме­рицю, вороняче око, мох отруйний (мал. 84).

Грубі корми - усі види сіна з багаторічних і однорічних бобових і злакових трав, а також заготовлений гіллячковий корм з берези, липи, дуба та інших дерев.

Соковиті корми - морква, буряки, картопля (краще варе­на), земляна груша (топінамбур), капуста, кормовий буряк, різні види силосу. Кролі охоче поїдають такі бур'яни: кульба­бу, подорожник, осот, полин, деревій, кропиву, лопух тощо.

Концентровані корми містять багато білків, жирів, вуг­леводів. До них належать: зерно вівса, ячменю, дерть та висівки.

Із мінеральних кормів кролям додають у раціон крейду, кухонну сіль і кістяне борошно.

Дорослих кролів годують тричі на день, поширена і дво­разова годівля. Молодняк годують не менше трьох разів на день. У напувалках постійно повинна бути свіжа вода. Для прикладу наводимо добовий раціон кролів (табл. 8).

Кролівник - головна професія на кролефермах. Він пови­нен знати породи кролів, їх характеристики, загальні поло­ження племінної роботи, методи розведення кролів, раціони годівлі, правила утримання та технологію одержання про­дукції кролівництва, також хвороби кролів, способи за­побігання їм і методи лікування тварин. Кролівник має до­держувати правил безпечної праці й особистої гігієни.

Порядок виконання роботи

Ознайомлення з видами кормів і нормами годівлі кролів

1. Розглянь орієнтовні норми для годівлі кролів у таблиці 8.

2. Вибери орієнтовні норми для годівлі кролів, запропоновані викладачем.

3. Запиши орієнтовні норми годівлі кролів у робочий зошит.

Складання раціону

1. Зваж молодого кроля.

2. Визнач кількість кормів (кормових одиниць), потрібних для цього кроля.

3. Користуючись таблицею норм, обчисли скільки і яких кормів потрібно дати кролеві в добовому раціоні, щоб у сумі їх поживність дорівнювала зазначеній.

Для розрахунку кормів користуйся тим набором, який є у домашньому господарстві.

Звіт про роботу

Звіт повинен включати:

• тему, мету, перелік матеріально-технічного забезпечення необ­хідного для виконання роботи;

• короткі теоретичні відомості;

• опис результатів дослідження;

• заповнення таблиці;

• висновки за результатами виконаної роботи.

Контрольні питання

1. Що таке кролівництво?

2. Основні породи кролів які ви знаєте?

3. До якого напрямку продукції тваринництва відноситься кролівництво?

Лабораторна робота №7

Тема : Порівняльна характеристика зернових культур та визначення способів їх висівання

Мета: Здобуття практичних навиків по розпізнанню зернових культур та ознайомлення з їх біологічними особливостями.

При підготовці до лабораторної роботи студентам необхідно

Знати:

• Види зернових культур;

• Які зернові культури відносяться до ярих а які до озимих;

• Основні способи висівання;

• Значення та застосування зернових культур;

Вміти:

• Вільно розпізнавати зернові культури;

• Підбирати та визначати способи висівання;

- підбирати засоби механізації;

Інструменти та матеріали : дослідні набори зразків насіння, лупа, письмове приладдя.

Теоретичні відомості.

Рослинництво - це галузь сільського господарства, яка займається вирощуванням сільськогосподарських рослин. Вона забезпечує насе­лення основними продуктами харчування, тваринництво - кормами, легку й текстильну промисловість - сировиною.

Рільництво - одна з найважливіших галузей рослинництва, яка займається системою обробітку ґрунту й технологією вирощування конкурентоспроможних урожаїв сільськогосподарських культур.

У сільському господарстві вирощують різноманітні сільськогос­подарські культури: плодові й овочеві, ягідні й коренеплідні, зернові, бобові та ін.

Великого поширення набуло вирощування таких цінних зернових культур, як пшениця, жито, ячмінь, гречка, кукурудза. Ці та ряд інших культур об'єднані в одну групу, яка має назву родина зла­кових.

Пшениця - основна зернова культура, найважливіший продукт харчування людини, який налічує 19 видів. У флорі України є три види пшениці: м'яка, тверда і дика однозернянка. Як продукт харчу­вання на полях культивують пшеницю тверду, колоски якої, залежно від сорту, з остюками або без них. За терміном висівання розрізняють озиму та ярову пшениці. Озиму пшеницю висівають восени, врожай збирають улітку наступного року. Ярову пшеницю висівають весною, врожай отримують улітку цього ж року.

М'яка пшениця (Tr. aestivum L.) — однорічна озима або яра трав'яниста рослина з мичкуватою кореневою системою, яка проникає у грунт на глибину 1—1, 5 м і більше.

     Тверда пшениця (Tr. durum Best.) представлена у культурі в основному ярими сортами і зовсім мало — озимими. Порівняно з м'якою вона високоросліша, утворює стебла з восковим нальотом, які у верхній частині (ближче до основи колоса) виповнені серцевиною. Листки голі, також покриті восковим нальотом.

Жито - друга за значенням, після пшениці, зернова культура. Випечений із житнього борошна хліб смачний, поживний і висококалорійний. Жито згодовують також тваринам, солому вико­ристовують як підстилку, а також для технічних цілей.

У флорі України є два види жита: посівне і дике. Жито посівне -однорічна трав'яниста рослина. її стебла прямі, голі, голубувато-зеле­ного кольору, заввишки 60 см і вище. Колоски з остюками або без них. Плід - зернівка, квітує у червні. Рослина перехреснозапильна. Вирощується як озима культура. Сіють у кінці серпня - на початку вересня.

Овес посівний.      У виробництві поширений ярий і озимий овес. В Україні вирощують сорти ярого вівса. Коренева система мичкувата, проникає у грунт на трохи меншу глибину (до 1-1,5м), ніж у інших зернових хлібів, але має велику кількість кореневих волосків та високу засвою-вальну здатність.

     Стебло - порожниста соломина, заввишки 80-140 см, завтовшки 4-4,5 мм, поділена на 4-7 міжвузлів. Стеблові вузли голі або опушені, на нижніх помітне антоціанове забарвлення. Листки ланцетно-загострені, зелені або сизі, часто з війчастими краями, без вушок, але з добре розвиненим язичком (у деяких форм вівса він відсутній), нерідко покриті восковим нальотом.

     Суцвіття - різного типу волоть: стиснута або одногрива (гілки притиснуті до осі й спрямовані в один бік), напівстиснута (гілки відходять угору під кутом до осі 30-40°), розлога (гілки спрямовані угору під кутом 60-70°), горизонтальна (гілки відходять під прямим кутом) та поникла (гілки звисають униз).

Ячмінь.      Рід ячменю - Hordeum L. - об'єднує близько 30 видів, серед яких лише один культурний вид - ячмінь посівний (Н. sativum Jessen.) (2n-14), усі інші - багаторічні та однорічні форми дикорослого ячменю з набором хромосом 2n-14, 28, 48. Культурний ячмінь - однорічна яра або озима трав'яниста рослина.  Коренева система - мичкувата, проникає у грунт на глибину до 100 см і в ширину - до 90 см.     Стебло - порожниста циліндрична соломина, заввишки 50-135 см, завтовшки 2,5-4 мм, складається з 5-7 міжвузлів, покрите восковим нальотом, схильне до вилягання.

Порядок виконання

1. Ознайомитись з набором насіннєвого матеріалу різних злакових культур;

2. Визначити назву насіння кожної зернової культури;

3. За допомогою наочного матеріалу та підручників порівняти біологічні особливості зернових культур;

4. Визначити способи та строки висівання;

5. Дані записати у таблицю 1;

6. Підібрати та графічно зобразити спосіб висівання;

7. Висновки та рекомендації.

Таблиця 1

№п/п	Назва культури	Глибина висівання	Спосіб висівання	Сприятлива температура грунту для висівання	Агротехніка догляду
1

Звіт про роботу

Звіт повинен включати:

• тему, мету, перелік матеріально-технічного забезпечення необ­хідного для виконання роботи;

• короткі теоретичні відомості;

• опис результатів дослідження;

• заповнення таблиці;

• висновки за результатами виконаної роботи.

Контрольні питання

1. Що називається рослинництвом?

2. Зернові культури які відносяться до озимих?

3. Що називають зерновою культурою?

4. Які сільськогосподарські культури називаються злаковими?

5. На які напрямки поділяються галузі рослинництва?

Лабораторна робота №8

Тема : Ознайомлення із представниками бджолиної сімї

Мета: Навчитися розпізнавати особини бджолиної сім’ї

При підготовці до лабораторної роботи студентам необхідно

Знати:

• Призначення бджолосімей;

• Продукція бджільництва;

• Призначення окремих особин у бджолосім’ї;

• Способи утримання бджіл;

Вміти:

• Вільно розпізнавати продукти бджільництва;

• Розпізнати бджоли для власної пасіки;

Інструменти та матеріали : письмове приладдя, зразки наочності, альбоми по бджільництву.

Теоретичні відомості.

Бджоли - надзвичайно корисні комахи. По-перше, вони дають мед - смачний і по­живний продукт. По-друге, зі стільників дістають віск, який використовують для виготовлення лаків і фарб, а в електро­технічній промисловості - для захисту проводів від іржавіння та як ізоляційний матеріал. По-третє, ці комахи продукують бджолиний клей, або прополіс, який має

протимікробну дію, сприяє загоюванню ран. До складу прополісу вхо­дять смолисті речовини, віск, пилок тощо. Бджоли використовують прополіс для замащування щілинок у стінках вуликів, а людина - у медицині. Найголовніше - бджоли запилюють рослини.

Бджоли об'єднуються в сім'ю, яка складається з бджоли-матки та робочих бджіл. Крім них, протягом весняно-літ­нього періоду у вулику живуть неробочі комахи - трутні (мал. 200). У бджоли­ному гнізді - тільки одна бджола-матка. Основна її функція - виведення потомства. За один день вона відкладає до 15 000 яєць, з яких виростають молоді бджоли.

Кожна робоча бджола виконує свої функції. Бджола-розвідниця, що зна­йшла корм, сповіщає інших бджіл про його місцезнаходження своїм танком («вісімкою»).

Вартові бджоли інформують про втра­ту бджоли-матки, загрозу від ворогів, захищають сім'ю від шкідників, хижаків, бджіл-нападників. Бджоли-приймачі приймають від бджіл-збирачок нектар та переробляють його у мед.

Трутні - самці бджолиної сім'ї. Вони добре помітні серед робочих бджіл більшими розмірами тіла. Довжина їх становить 15...17 мм, тоді як довжина робочої бджоли 12... 14 мм. Після запліднення маток трутнів виганяють із бджолиної сім'ї.

Продукти бджільництва, різноманітні за складом і властивостями, мають велике значення для людини. Бджоли виробляють мед, віск, прополіс, маточне молочко, пергу, бджолину отруту.

Мед виробляє організм бджоли з нектару рослин. У ньому міститься близько 300 різних вітамінів та інших речовин, корисних для організму людини.

Свою назву мед дістає залежно від виду рослин, з яких зібрано нек­тар. Наприклад: гречаний, квітковий, соняшниковий, липовий, біло-акацієвий та ін.

Виготовляючи мед із нектару, бджоли випаровують воду, пере­мішують його у стільниках, унаслідок чого склад меду змінюється -він стає легкозасвоюваним, густим і придатним для тривалого зберігання. Найбільш придатним (зрілим) вважається той мед, який запечатаний восковими кришечками у комірках (мал. 202). Незапе­чатаний мед має високу вологість та недостатньо перероблений нектар.

Бджолиний віск - це пластична маса жовтого чи білого кольору, яку виробляє бджола і використовує для будування стільників. Віск -цінний продукт, який з давніх-давен має широке господарське вико­ристання.

Нині віск використовують більше ніж у 40 галузях господарства країни для технічних потреб, а також для виготовлення вощини для будування бджолами нових комірок, стільників, які бджоли роблять для зберігання меду, перги, виховання потомства та перебування до­рослих комах.

Перга - зібраний бджолами квітковий пилок рослини, який вони змочують нектаром, складають у комірки стільників, утрамбовують і заливають медом.

Квітковий пилок - також продукт бджільництва. Бджоли утворюють запа­си квіткового пилку, переробленого на пергу. Вони споживають його у неспри­ятливі погодні умови або в перервах між цвітінням рослин, а також під час зи­мівлі до початку наступного медозбору.

Маточне молочко - специфічний корм, який виділяють бджоли для згодо­вування личинок та дорослих маток. Це продукт бджільництва, який містить понад 110 різних речовин. Його застосо­вують для вироблення цінних лікуваль­них препаратів та косметичних засобів. Дуже цінним продуктом бджільни­цтва є прополіс, або бджолиний клей.

Порядок виконання роботи

1. За допомогою наочності розглянути різні види бджіл;

2. Порівняти біологічні особливості бджіл;

3. Вивчити основні породи та розпізнавати їх;

4. Співставити та розпізнати особини бджолосім’ї;

5. Характеристику записати у табличній формі.

№п/п	Порода	Функції особин	Окраса	Особливості розмноження	Характеристика

Звіт про роботу

Звіт повинен включати:

• тему, мету, перелік матеріально-технічного забезпечення необ­хідного для виконання роботи;

• короткі теоретичні відомості;

• заповнення таблиці;

• висновки за результатами виконаної роботи.

Контрольні питання

1. Які породи бджіл ви знаєте?

2. Які функції у вулику виконує бджола-матка?

3. Які продукти бджільництва ви знаєте?

4. Для яких робіт у вулику використовують прополіс?

5. Які типи вуликів використовуються для утримання бджіл?

Лабораторна робота №9

Тема : Розроблення бізнес-плану

Мета: Навчитися розробляти бізнес-план для перспективного ведення власного домашнього господарства

При підготовці до лабораторної роботи студентам необхідно:

Знати:

• Призначення бізнес плану;

• Основі складові бізнес-плану;

• Що таке попит та пропозиція;

• Особливості ведення домашнього господарства;

Інструменти та матеріали : письмове приладдя, зразки наочності.

Теоретичні відомості

Планування являє собою процес наукового обґрунтування цілей, пріоритетів, напрямів економічного розвитку, визначення шляхів і засобів їх досягнення. На практиці воно реалізується у вигляді розробки пла­нів.

План — це документ, що містить систему кількісних і якісних показників та комплекс різноманітних заходів, спрямованих на вирішення соціально-економічних завдань. Відмітною рисою плану є визначеність кількісно і у часі термінів виконання.

Бізнес-план — до­кумент, у якому аналізуються можливості для початку чи розширення бізнесу в будь-якій сфері; наводиться чіткий план того, як менеджмент фірми має намір реалізувати ці можливості. Особлива увага має надава­тися попиту на продукцію, витратам виробництва, ціноутворенню і прибу­тку. Провадиться дослідження внутрішнього і світового ринків, здійсню­ється аналіз еластичності попиту.

У бізнес-плані визначаються перспективи й поточні цілі реа­лізації ідеї, оцінюються сильні й слабкі сторони бізнесу, пода­ються результати аналізу рийку та його особливостей, виклада­ються подробиці функціонування підприємства за цих умов, ви­значаються обсяги фінансових і матеріальних ресурсів для реа­лізації проекту.

У ринковій системі господарювання бізнес-план виконує дві функції:

1) зовнішню — ознайомлення різних представників ділового світу із сутністю та основними аспектами реалізації конкретної підприємницької ідеї;

2) внутрішню (життєво важливу для діяльності самого під­приємства) — опрацювання механізму самоорганізації, тобто ці­лісної, комплексної системи управління реалізацією підприєм­ницького проекту.

За ринкової системи господарювання бізнес-план — це акти­вний робочий інструмент управління, відправний пункт усієї планової й виконавчої діяльності підприємства; це документ, який визначає оптимальні за часом ризиковані шляхи реалізації підприємницького проекту; це комплексний документ, який ві­дображає всі основні аспекти підприємницького проекту; у ньому розглядається широке коло проблем, які можуть виникнути у підприємця, і визначаються способи розв'язання цих проблем.

Бізнес-план має кілька цілей. Він є:

• інструментом для залучення зовнішнього капіталу;

• основним інструментом комунікації між підприємцем і майбутніми постачальниками, продавцями та працівниками;

• способом моделювання системи управління майбутнім біз­несом;

• способом попереднього визначення перешкод та запобіган­ня виникненню проблем;

• способом розпитку особистих управлінських якостей під­приємця;

• можливістю перевірити реальність підприємницької іде'і ще до її практичної реалізації.

Всі ці й інші питання необхідно ретельно опрацювати. Бізнес-план класифікується за такими основними ознаками:

1) сферою бізнесу (виробництво, торгівля, надання послуг, по­середництво тощо);

2) характером продукту бізнесу (традиційний, новий, вироб­ничо-технічний, споживчого призначення та ін.).

Резюме — один із важливих розділів плану, в якому пояснюється мета виробництва, обґрунтовуються новизна запропонованої до виробництва продукції, її відмінність від продукції конкурентів, привабливість для потенційних покупців. Тут же наводяться розрахунки обсягу продажу, виторгу, витрат на виробництво, валового прибутку, рентабельності, термінів повер­нення кредитів.

Товар (послуга) — розділ, у якому наводиться опис продукту або послуг, вказуються споживчі властивості товару, його істотні відмінності від товарів-конкурентів, ступінь захисту патентами або авторськими свідоцтвами, дається наочне зображення товару, а також прогноз ціни і тих витрат, необхідні для виробництва.

Конкуренція — розділ, у якому визначаються головні конкуренти — ви­робники аналогічної продукції, оцінюється обсяг їхнього продажу, доходи, Перспективи запровадження нових моделей, рівень якості та дизайн ос­новної продукції.

План виробництва — дуже важливий розділ, у якому на основі розрахунків викладено заходи, що забезпечують можливість реально виробляти необхідну Кількість товарів у конкретні терміни і потрібної якості. В ньому зазначається також, на якій матеріально-технічній базі відбуватиметься виготовлення Продукції, визначаються постачальники сировини, матеріалів, комплектую­чих виробів, умови постачання, ціна, обсяги, якість. Розрахунки робляться на З—5-річну перспективу. Передбачається також контроль якості продукції, дається оцінка можливих витрат виробництва та їхніх змін у перспективі.

Організаційний план — це викладена система управління підприємством (фірмою). В ньому розглядають цільові функції організації управління, зокрема реалізацію прийнятих рішень, зміст робіт усіх підрозділів, кваліфі­каційні вимоги до спеціалістів та інших працівників, розмір їхньої заробіт­ної плати тощо.

Юридичний план визначає правовий статус підприємства (фірми), юри­дичні основи власності, оформлення основних документів, що регулюють відносини з фізичними та юридичними особами.

Оцінка ризику і страхування — на основі чинних законодавчих актів передбачається захист інтересів підприємства (фірми) від можливих ризикових ситуацій, які можуть виникнути у процесі виробництва та реаліза­ції продукції, а також мінімізація можливих втрат. Передбачається також програма страхування від ризиків.

Фінансовий план у ціновому вираженні узагальнює результати прий­нятих рішень за попередніми розділами плану. Він містить:

прогноз обсягів реалізації, який дає уявлення про ринок і строки реалі­зації продукції на ньому;

баланс грошових витрат і надходжень, головне завдання якого поля­гає в тому, щоб контролювати синхронність надходження грошей від реа­лізації продукції та їх витрат;

таблицю доходів і витрат, до якої включено: доходи від продажу том . рів, витрати виробництва, сумарний прибуток від продажу, загальновиробничі витрати, чистий прибуток;

зведений баланс активів і пасивів підприємства (фірми) складається на початок і кінець першого року функціонування виробництва. Він є осі новою для комерційних банків, які оцінюють надійність фінансування даного виробництва.

Стратегія фінансування — розділ бізнес-плану, який визначає на перспективу величини і джерела повернення коштів і термін отримання доходів інвесторами, тобто термін повної окупності.