Джерела, рекомендовані до заняття

Боднарук М.І. Соціальне страхування в Україні: правові аспекти становлення та розвитку.-Чернівці: Рута, 2002.-247с.

Сивак С.М. Організаційно-правові основи недержавного пенсійного забезпечення // Право України.-1989.-№1.-С.119-121.

Сивак С.М. Пенсійне страхування та пенсійна реформа: теоретичні основи // Право України .-1999. .-№10.-С.61-63.

Купрій О. Соціальне страхування на випадок безробіття в Україні: історія становлення, досягнення, проблеми та перспективи // Україна: аспекти праці. - 2003. - № 7. - С. 42-47.

Юрій С.І., Шаварина М.Н., Шаманська Н.В. Соціальне страхування.-К.:Кондор,2004.-464с.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ

Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001р.

Про страхування: Закон України від 7 березня 1996р.// Відомості Верховної Ради України.-1996.-№18.-Ст.78.

Про затвердження переліку професійних захворювань: постанова КМУ від 8 листопада 2000р. // Офіційний вісник.-2000.-№45.-Ст.1940.

Про пенсійне забезпечення: Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (iз змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. -1992. - № 3. - Ст. 10.

Основи законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування: Закон України від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 23. - Ст. 121.

Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України від 23 вересня 1999 року // Урядовий Кур’єр. – 1999. - 17

Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням: Закон України від 18 січня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 14. — Ст. 71.

Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: Закон України від 2 березня 2000р.// Офіційний вісник.-2000.-№13.-Ст.505.

ТЕМА № 11 ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ НА ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ

Семінар – 2 години.

І. РОЗГЛЯД ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ:

1. Загальна характеристика соціального страхування на випадок безробіття.

2. Поняття безробітного та його правовий статус.

3. Страховий стаж за соціальним страхуванням на випадок безробіття та порядок його визначення

4. Допомога по безробіттю. Допомога по частковому безробіттю

5. Одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації безробітними підприємницької діяльності Матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації. Припинення, відкладення виплат матеріального забезпечення та скорочення їх тривалості

6. Допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні. Соціальні послуги за соціальним страхуванням на випадок безробіття.

7. Особливості забезпечення незастрахованих осіб.

ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ У ФОРМІ ОПИТУВАННЯ

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ У ФОРМІ НАПИСАННЯ РЕФЕРАТІВ

Теми рефератів

1. Поняття безробітного та його правовий статус.

2. Допомога по безробіттю та порядок її надання.

1. Одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації безробітни­ми підприємницької діяльності.

2. Умови припинення, відкладення і скорочення тривалості соціальних виплат безробітним.

3. Досвід зарубіжних країн щодо соціального забезпечення безробітних.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ ТЕМИ №11

Джерела, рекомендовані до заняття

1. Боднарук М. І. Соціальне страхування в Україні: правові аспекти становлення та розвитку. — Чернівці: Рута, 2002. — 247 с.;

2. Сивак С. М. Організаційно-правові основи недержавного пенсійного забезпечення // Право України. — 1999. — № 1. — С.119-121.;

3. Сивак С. Пенсійне страхування та пенсійна реформа: теоретичні основи // Право України. — 1999. — № 10. — С. 61-63.;

4. Юрій С. І., Шаварина М. П., Шаманська Н. В. Соціальне страхування. — К.: Кондор, 2004. — 464 с.

5. Купрій О. Соціальне страхування на випадок безробіття в Україні: історія становлення, досягнення, проблеми та перспективи // Україна: аспекти праці. - 2003. - № 7. - С. 42-47.

6. Стичинский Б.А. Проблемы совершенствования правового регулирования социального обеспечения граждан: Автореф. дис. канд. юрид. наук / Укр. юрид. академия. - X., 1992.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ

Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. - Ст. 141.

Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: Закон України від 2 березня 2000 р. // Офіційний вісник України. — 2000. — № 13. — Ст. 503.

Про зайнятість населення: Закон України від 1 березня 1991 р. // Відо­мості Верховної Ради України. — 1991. — № 14. — Ст. 181.

Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності: Затв. на­казом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. № 307.

Порядок надання матеріальної допомоги по безробіттю, одноразової ма­теріальної допомоги безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні, допомоги на поховання у разі смерті безробітного: Затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. № 309.

Порядок надання матеріальної допомоги у період професійної підготов­ки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного: Затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. № 308 (із змін, і доп.).

Положення про порядок надання Фондом загальнообов'язкового держав­ного соціального страхування України на випадок безробіття послуг з профес­ійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації: Затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України від 13 лютого 2001 р. № 53/59.

Порядок надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних: Затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 січня 2001 р. № 1.

ТЕМА №12 ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ З ЗВ’ЯЗКУ З ТИМЧАСОВОЮ ВТРАТОЮ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ТА ВИТРАТАМИ, ЗУМОВЛЕНИМИ ПОХОВАННЯМ

Семінар – 2 години

І. РОЗГЛЯД ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ:

1. Поняття, суб'єкти та об'єкти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

2. Допомога по тимчасовій непрацездатності.

3. Допомога по вагітності та пологах.

4. Допомога при народженні дитини.

5. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

6. Допомога на поховання. Забезпечення оздоровчих заходів.

7. Порядок надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ У ФОРМІ ОПИТУВАННЯ

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ У ФОРМІ НАПИСАННЯ РЕФЕРАТІВ

Теми рефератів

1. Поняття, суб'єкти та об'єкти страхування.

2. Допомога по тимчасовій непрацездатності.

3. Допомога по вагітності та пологах.

4. Допомога при народженні дитини.

5. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

6. Допомога на поховання.

7. Забезпечення оздоровчих заходів.

8. Порядок надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ ТЕМИ №12

Цей вид соціального страхування регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне стра­хування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 р. Ним передбачаються заходи матеріального забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності, вагіт­ності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, а також часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, тощо. Застрахованими особами Закон називає:

1. осіб, які працюють на умовах трудового договору (кон­тракту) на підприємствах, в установах, організаціях неза­лежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульсь­ких установах, інших представництвах нерезидентів, а та­кож обрані на виборні посади в органах державної влади, ор­ганах місцевого самоврядування та в інших органах;

2. членів колективних підприємств, сільськогосподарсь­ких та інших виробничих кооперативів.

Громадяни України, які працюють за межами території нашої держави і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають, можуть доб­ровільно застрахуватися в системі соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та отримува­ти матеріальне забезпечення й соціальні послуги, якщо інше не передбачено міжнародним договором між Україною і країною перебування громадянина.

Так звані самозайняті особи теж мають право добровільно застрахуватися у цьому виді страхування й отримувати ма­теріальне забезпечення та соціальні послуги.

До страхувальників належать передусім роботодавці, а та­кож працівники і особи, які добровільно сплачують внески на цей вид страхування. Роботодавці зобов'язані зареєстру­ватися як страхувальники у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. У разі порушення цієї вимоги до них застосовуються штрафні санкції.

Органом, який забезпечує акумуляцію коштів на цей вид соціального страхування, а також здійснює страхові виплати при настанні страхового випадку, тобто виконує функції - страховика, є Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Розміри платежів до Фонду визначаються Законом Ук­раїни «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язко­вого державного соціального страхування від 11 січня 2001 р.¹ Зокрема, роботодавці перераховують страхові внески у розмірі 2,9 % суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників.

Крім роботодавців, внески на цей вид страхування сплачу­ють і самі застраховані особи із суми отримуваної ними опла­ти праці. Так, наймані працівники, заробітна плата яких є нижчою прожиткового мінімуму, встановленого для працез­датної особи, перераховують 0,5 % від суми заробітної пла­ти, а ті з них, які отримують зарплату понад зазначений міні­мум, — сплачують 1 % .

Для осіб, які беруть участь у загальнообов'язковому дер­жавному соціальному страхуванні на добровільних засадах, страхові внески визначено у розмірі 3,4 % від суми оподатко­ваного доходу (прибутку).

Порядок акумуляції коштів та реєстрації платників стра­хових внесків регулюється Інструкцією «Про порядок надхо­дження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», затвер­дженою постановою правління Фонду соціального страхуван­ня з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 р.

Страховими випадками при страхуванні у зв'язку з тим­часовою втратою працездатності вважаються:

1. тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на вироб­ництві;

2. вагітність і пологи та необхідність догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку;

3. необхідність догляду за хворим членом сім'ї;

4. карантин, накладений органами санітарно епідеміоло­гічної служби;

5. тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на більш легку, нижчеоплачувану ро­боту;

6. необхідність протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;

7. необхідність санаторно-курортного лікування.

За рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою пра­цездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, здійснюються виплати допомоги у зв'язку з тим­часовою непрацездатністю (в тому числі догляд за хворою дитиною), по вагітності та пологах, при народженні дитини, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також допомоги на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві) і оплата путівок на санаторно-курортне ліку­вання застрахованим особам та членам їхніх сімей.

Джерела, рекомендовані до заняття

1. Боднарук М.І. Соціальне страхування в Україні: правові аспекти становлення та розвитку.-Чернівці: Рута, 2002.-247с.

2. Юрій С.І., Шаварина М.Н., Шаманська Н.В. Соціальне страхування.-К.:Кондор,2004.-464с.

3. Сивак С. М. Організаційно-правові основи недержавного пенсійного забезпечення // Право України. — 1999. — № 1. — С.119-121.

4. Сивак С. Пенсійне страхування та пенсійна реформа: теоретичні основи // Право України. — 1999. — № 10. — С. 61-63.

5. Голенко Е.Н., Ковалев В.И. Право социального обеспечения: Схемы и комментарии. – М: Юриспруденция, 1999.

6. Стичинский Б.А. Проблемы совершенствования правового регулирования социального обеспечения граждан: Автореф. дис. канд. юрид. наук / Укр. юрид. академия. - X., 1992.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № ЗО. — Ст. 141.

2. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням: Закон України від 18 січня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 14. — Ст. 71.

3. КЗпП України. — Ст. 178, 179, 180, 181, 182, 182-1, 185, 186, 186-1.

4. Про відпустки: Закон України від 15 листопада 1996 р. // Відомості Вер­ховної Ради України. — 1997. — № 2. — Ст. 4.

5. Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян: Затв. наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 р. № 455.

6. Інструкція про порядок планування, обліку, видачі путівок на санатор­но-курортне лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей, придбаних за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: Затв. постановою правління Фонду від 24 грудня 2001 р. № 51 (зі змін, і доп.).

7. Положення "Про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими на­ родженням та похованням": Затв. пост, правління Фонду соціального страху­ вання з тимчасової втрати працездатності від 9 липня 2001 р. № 21.

ТЕМА №14 ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ НА ВИРОБНИЦТВІ ТА ПРОФЕСІЙНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ

Семінар – 2 години

І. РОЗГЛЯД ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ:

1. Соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання: поняття, суб'єкти та загальна характеристика.

2. Права та обов'язки застрахованої особи. Обов'язки роботодавців як страхувальників та Фонду соціаль­ного страхування від нещасних випадків.

3. Розслідування нещасних випадків на виробництві: нормативно-правові основи.

4. Порядок встановлення ступеня втрати працездатності потер­пілим на виробництві.

5. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушко­дженням його здоров'я

6. Види страхових виплат. Щомісячні страхові виплати та інші витрати на відшкоду­вання шкоди. Страхові виплати в разі смерті потерпілого. Порядок призначення та надання соціальних виплат і послуг

ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ У ФОРМІ ОПИТУВАННЯ

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ У ФОРМІ НАПИСАННЯ РЕФЕРАТІВ

Теми рефератів

1. Соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профе­сійного захворювання як організаційно-правова форма соціального захисту.

2. Права та обов'язки застрахованої особи, роботодавців і Фонду соціально­го страхування від нещасних випадків.

3. Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.

4. Порядок встановлення ступеня втрати працездатності потерпілим на виробництві.

5. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров'я.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ ТЕМИ №14

Важливим видом соціального страхування є загально­обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, яке встановлене відпо­відним Законом України від 23 вересня 1999 р.¹ Ним перед­бачено відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров'ю застрахованої особи при виконанні нею обов'язків за трудо­вим договором та в інших випадках, шляхом надання потерпілому або іншим особам, які відповідно до закону ма­ють на це право, страхових виплат, а також компенсації додаткових затрат необхідних для відновлення життєдіяль­ності, лікування, а також на соціальну і трудову реабілітацію.

Страхування від нещасного випадку покликане забезпечи­ти проведення профілактичних заходів, спрямованих на усу­нення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, за­побігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застра­хованих, що викликані умовами праці. Крім того, воно по­винно сприяти відновленню здоров'я та працездатності по­терпілих на виробництві від нещасних випадків або про­фесійних захворювань та компенсувати частину втрат на відшкодування матеріальної й моральної шкоди застрахова­ним і членам їхніх сімей.

Застрахованими у цьому виді страхування є особи, які обов'язково підлягають страхуванню, а також ті, які можуть добровільно застрахуватися від нещасних випадків і професійних захворювань та сплачувати при цьому страхові внески.

Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підля­гають:

1. особи, які працюють на умовах трудового договору (кон­тракту);

2. учні та студенти навчальних закладів, клінічні ордина­тори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набува­ють професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;

3. особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудо­вих, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших під­приємствах за спеціальними договорами.

На добровільних засадах за письмовою заявою застрахува­тися від нещасних випадків можуть священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних ор­ганізаціях на виборних посадах, а також самозайняті особи.

Страхувальником за цим Законом є роботодавець або осо­ба, яка добровільно сплачує страхові внески. Усі страхувальники повинні бути зареєстровані у Фонді соціального страху­вання від нещасних випадків.

Законом України «Про страхові тарифи на загально­обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22 лютого 2001 р.¹ при сплаті страхових внесків усі галузі економіки поділені на класи професійного ризику. Залежно від класу професій­ного ризику страховий тариф визначається у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників. Для окремих галузей економіки без зміни класів професій­ного ризику встановлені знижені страхові тарифи. Для бюджетних установ та об'єднань громадян страхові тарифи встановлюються у розмірі 0,2 % від сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників. Для підприємств і організацій, створених громадськими організаціями інвалі­дів, страхові тарифи встановлюються у розмірі 50 % страхо­вих тарифів, визначених за класом професійного ризику. Для фізичних осіб, які використовують найману працю інвалідів, фонд на оплату праці яких перевищує 25 %, стра­хові тарифи знижуються на 50 % .

Добровільно застраховані фізичні особи сплачують внески на страхування від нещасних випадків у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а якщо ця особа є інвалідом, — у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати, встановленої на день сплати страхового внеску в розрахунку на календарний рік. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок визначення страхових тарифів для під­приємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» від 13 вересня 2000 р.² Фонд страхування від нещасних випадків са­мостійно встановлює розмір страхових внесків для страху­вальників на основі встановлених страхових тарифів. Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого належить підприємство. Фонд має право застосовувати знижки за низький рівень травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці чи надбавки за високі рівні травматизму, професійної захво­рюваності та неналежний стан охорони праці. Розмір цих знижок чи надбавок не може перевищувати 50 % страхового тарифу.

Порядок сплати страхових внесків на цей вид страхування регулюється інструкцією «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та про­фесійних захворювань України», затвердженою постановою правління Фонду від 20 квітня 2001 р.¹

Страховиком тут є Фонд соціального страхування від не­щасних випадків.

До страхових випадків належать нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму.

Нещасним випадком вважається обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здо­ров'ю або настала смерть потерпілого. Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначений Кабінетом Міністрів України у постанові від 21 серпня 2001 р.²

Професійним захворюванням є таке захворювання, яке виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших чинників, пов'язаних з роботою. Перелік професійних захворювань затверджений

Кабінетом Міністрів України постановою від 8 листопада 2000 р.¹

Професійне захворювання вважатиметься страховим ви­падком також: у разі його встановлення чи виявлення в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів.

Нещасний випадок або професійне захворювання, які ста­лися внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці самим застрахованим, також визнається страховим випадком. При цьому законодавство не звільняє страховика від виконання зобов'язань перед потерпілим.

У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків здійснює страхові ви­плати та надає соціальні послуги потерпілому або членам йо­го сім'ї.

Страховими виплатами у разі ушкодження здоров'я або смерті потерпілого є відшкодовування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті. Це насамперед:

1. допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

2. одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

3. щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

4. пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

5. пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або про­фесійного захворювання;

6. грошова сума за моральну шкоду за наявності факту за­подіяння цієї шкоди потерпілому;

7. допомоги дитині потерпілого.

8. Фонд страхування від нещасних випадків також надає цілий ряд соціальних послуг, пов'язаних з організацією по­ховання померлого, відшкодуванням вартості ритуальних послуг, догляду медичними сестрами удома, в лікарні або в іншому лікувально-профілактичному закладі та ін.

Джерела, рекомендовані до заняття

1. Боднарук М. І. Соціальне страхування в Україні: правові аспекти становлення та розвитку. — Чернівці: Рута, 2002. — 247 с.

2. Сивак С. М. Організаційно-правові основи недержавного пенсійного забезпечення // Право України. — 1999. — № 1. — С.119-121.

3. Сивак С. Пенсійне страхування та пенсійна реформа: теоретичні основи // Право України. — 1999. — № 10. — С. 61-63.

4. Юрій С. І., Шаварина М. П., Шаманська Н. В. Соціальне страхування. — К.: Кондор, 2004. — 464 с.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ

1. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втра­ту працездатності: Закон України від 23 вересня 1999 p. № 1105-XIV // Відо­мості Верховної Ради України. — 1999. — № 46—47. — Ст. 403.

2. КЗпП України. — Глава XI.

3. Про охорону праці: Закон України (в ред. Закону України від 21 листо­пада 2002 р. № 229-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 2. — Ст. 10.

4. Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страху­вання від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України від 22 лютого 2001 р. № 2272-ІП.

5. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професій­них захворювань і аварій на виробництві: Затв. пост. Кабінету Міністрів Укра­їни від 25 серпня 2004 р. № 1112.

6. Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах: Затв. наказом Міністерства освіти і науки України від 31 серпня 2001 р. № 616.

7. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого ха­рактеру: Затв. пост. Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 р. № 270.

8. Порядок встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступе­ня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно шкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків: Затв. нака­зом Міністерства охорони здоров'я України від 22 листопада 1995 р. № 212.

10. Інструкція про встановлення груп інвалідності: Затв. наказом Міністер­ства охорони здоров'я України від 7 квітня 2004 р. № 183.

11. Положення про забезпечення протезно-ортопедичними виробами та за­собами пересування потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання: Затв. пост, правління Фонду соціального стра­хування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання від 27 березня 2003 р. № 29.

12. Положення про порядок фінансування витрат на необхідний догляд за потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного за­хворювання: Затв. пост, правління Фонду соціального страхування від нещас­ного випадку на виробництві та професійного захворювання від 27 березня 2003 р. № 27.

13. Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання путівками для санаторно-ку­рортного лікування: Затв. пост, правління Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання від 27 бе­резня 2003 р. № ЗО.

14. Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання: Затв. пост. Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 р. № 826.

15. Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від не­щасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричи­нили втрату працездатності: Затв. пост, правління Фонду соціального страху­вання від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання від 14 вересня 2004 р. № 66.

16. Рішення Конституційного Суду № 1-рп/2004 від 27 січня 2004 р. (спра­ва про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування).

ТЕМА №14 СИСТЕМА СТРАХОВОГО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Практичне заняття – 2 години

І. РОЗГЛЯД ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ:

1. Страхове пенсійне забезпечення та його рівні в Україні.

2. Страхові пенсії за законодавством України.

3. Загальні умови пенсійного забезпечення за солідарною пенсійною системою.

3.1. Пенсії за віком.

3.2. Умови призначення та виплати пенсії в разі інвалідності.

3.3. Пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

3.4. Порядок призначення та виплати пенсії у солідарній пенсійній системі.

4. Загальні умови призначення пенсій у накопичувальній пенсійній системі.

5. Загальні умови призначення пенсій у недержавній пенсійній системі.

ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ У ФОРМІ ТЕСТУВАННЯ.

1. За чинним законодавством стаж буває:

а) страховий;

б) чорнобильський;

в) безперервний;

г) специфічний.

2. Від тривалості трудового стажу залежить:

а) розмір допомоги інвалідам з дитинства;

б) розмір допомоги в разі тимчасової непрацездатності;

в) розмір соціальної пенсії;

г) розмір внесків до фонду соціального страхування.

3. Стаж — це сумарна тривалість трудової та іншої суспільно корисної діяльності, виокремлена із загального стажу за її змістом або за умовами праці, в тому числі й кліматичними. Так визначається:

а) загальний трудовий стаж;

б) спеціальний трудовий стаж;

в) вислуга років;

г) вислуга державної служби.

3. Страховий стаж має значення для:

а) призначення пенсії;

б) призначення надбавки до пенсії;

в) надання деяких видів допомоги;

г) усі наведені варіанти.

4. Чи включається до трудового стажу індивідуальна трудова діяльність?

а) так;

б) ні;

в) так, за умови сплати внесків до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування;

г) так, за умови роботи за цивільно-правовим договором.

5. Пенсійна система в Україні може бути охарактеризована як:

а) однорівнева;

б) дворівнева;

в) трирівнева.

6. Чи правильне твердження, що пенсійним законодавством передбачено пенсії за вислугу років?

а) так;

б) ні.

7. Основна умова для призначення пенсії за віком:

а) досягнення відповідного віку;

б) наявність професійного захворювання;

в) втрата годувальника;

г) наявність загального стажу роботи.

8. Роботи, визначені Списком № 1, — це:

а) підземні роботи;

б) тяжкі роботи;

в) шкідливі роботи.

9. За рахунок коштів Накопичувального фонду здійснюються такі пенсійні виплати:

а) довічна пенсія подружжя;

б) пенсія з інвалідності;

в) пенсія в разі втрати годувальника;

г) усі відповіді правильні.

10. Платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є:

а) працівники;

б) роботодавці;

в) усі відповіді правильні.

11. До стажу, необхідного для призначення допомоги в разі тимчасової непрацездатності, включається час навчання у вищому навчальному закладі:

а) так;

б) ні.

12. Особи похилого віку є суб’єктами правовідносин із соціального забезпечення:

а) так;

б) ні.

13. Для призначення пенсії має значення:

а) страховий стаж;

б) трудовий стаж;

в) обидві відповіді правильні.

14. Пенсії за віком призначаються:

а) чоловікам після досягнення 60 років, жінкам – 55 років та за наявності страхового стажу не менше ніж 5 років;

б) чоловікам після досягнення 65 років, жінкам – 60 років та за наявності страхового стажу не менше ніж 10 років;

в) чоловікам після досягнення 60 років, жінкам – 55 років та за наявності страхового стажу не менше ніж 25 років для чоловіків і 20 – для жінок.

15. Вкажіть неправильну відповідь. Організаційно-правовими формами соціального забезпечення є:

а) обов’язкове пенсійне страхування;

б) адресна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям;

в) забезпечення працівників і службовців за рахунок прямих асигнувань з Державного бюджету України;

г) забезпечення за рахунок коштів соціальних фондів підприємств та приватних добровільних внесків громадян.

ІІ1. Задачі.

Задача 1

Інвалід зору II групи з дитинства Т. Т. Климов з 18 років став до роботи. Через рік він звернувся із заявою про призначення йому пенсії з інвалідності.

Чи має право на пенсію з інвалідності Т. Т. Климов? На яких умовах йому може бути призначена пенсія?