Самостійну роботу з підготовки до семінарських занять

Варто починати з вивчення тексту лекції, потім прочитати й законспектувати в зошит для семінарів відповідний матеріал підручника та інших джерел.

Читати треба уважно, усебічно та критично аналізувати прочитане. Зустрівши нове, незрозуміле слово, вираз, необхідно за допомогою словників з’ясувати його зміст.

Список літератури, який додається до семінарських питань, може бути поповнений іншою доступною студенту літературою.

Під час відповіді на семінарському занятті слід старатися викладати свої думки якомога чітко, наводячи формулювання й даючи їм пояснення, по можливості підкріплюючи їх прикладами. Слова, які можуть бути незрозумілими аудиторії, слід пояснювати.

На семінарі, слухаючи доповідача, слід записувати все нове й цікаве, а після виступу з΄ясовувати не зовсім ясні або дискусійні моменти доповіді, задаючи доповідачеві запитання або в ході дискусій, які можуть виникати з цього приводу. Така робота на семінарі теж оцінюється.

Оцінки, що виставляються за роботу на семінарах, а також за виконані домашні завдання, є підставою для модульної атестації й допуску (недопуску) до заліку.

Основні питання тем вносяться до списку питань, які вводяться в залікові білети.

Перелік основних знань та вмінь, що повинні опанувати студенти

Студенти повинні знати:

- основні положення стосовно предмета «Логіка» та його завдання;

- основні етапи розвитку науки «Логіка»;

- основні закони і правила логіки;

- форми логічного мислення (поняття, судження, умовивід) та їх види;

- основи теорії аргументації;

- основні положення про методи індукції та дедукції, метод побудови й підтвердження (спростування) гіпотези.

Студенти повинні вміти:

- орієнтуватися в видах логіки (формальна, діалектична);

- бачити й визначати в тексті (науковому, художньому тощо) форми логічного мислення;

- визначати правильність або хибність логічних побудов, кваліфікувати логічні помилки;

- правильно виконувати логічні операції, передбачені курсом;

- правильно обґрунтовувати та відстоювати свої думки.

Засоби проведення поточного та підсумкового контролю

Поточний контроль – проведення семінарських, практичних занять, усні опитування, контрольні роботи, доповіді, реферати, творчі домашні завдання, відпрацювання академічних заборгованостей тощо.

Модуль-контролі – 1

Підсумковий контроль – Модуль 1.

Модуль-контролі – 1

Підсумковий контроль – Модуль 2. Залік

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ.

За національною шкалою	За 100 бальною шкалою	За шкалою ECTS
Відмінно	90 – 100	A

у випадках, коли студент добре засвоїв усі теми курсу, заглибився в сутність питань, послідовно й правильно відтворює матеріал, може правильно застосовувати свої теоретичні знання на практиці (визначати й обґрунтовувати правильність або помилковість логічних конструкцій, вільно їх будувати на самостійних прикладах).

За національною шкалою	За 100 бальною шкалою	За шкалою ECTS
Добре	83 – 89	B
	75 - 82	С

у випадках, коли студент в основному знає програмний матеріал, але не заглибився в сутність питань, може правильно відповідати на запитання й правильно застосовувати свої знання на практиці

За національною шкалою	За 100 бальною шкалою	За шкалою ECTS
Задовільно	68 – 74	D
	60 - 67	E

у випадках, коли студент в основному знає програмний матеріал, але не заглибився в сутність питань, слабо орієнтується в окремих питаннях, припускається неточностей, з трудом застосовує знання на практиці (з трудом визначає й обґрунтовує правильність або помилковість логічних конструкцій).

За національною шкалою	За 100 бальною шкалою	За шкалою ECTS
Незадовільно з можливістю повторного складання	35 – 59	FX
Незадовільно з обов’язковим повторним вивченням	0 – 34	F

у випадках, коли студент не володіє знаннями щодо значної частини програмного матеріалу, припускається суттєвих помилок, не може виконувати практичну роботу.