- •Лекція 4: Сутність податкового права План лекцій:
- •Поняття податку і податкового права. Предмет податкового права
- •Методи правового регулювання і принципи податкового права
- •Система податкового права. Джерела податкового права
- •Поняття і види податкових норм. Структура податкової норми
- •Поняття і зміст податкових правовідносин
- •Класифікація платників податків. Права та обов’язки платників податків
- •Податкові органи: їх повноваження і структура
- •Види перевірок, що здійснюють податкові органи
Лекція 4: Сутність податкового права План лекцій:
Поняття і предмет податкового права.
Метод правового регулювання і принципи податкового права.
Система податкового права. Джерела податкового права.
Поняття і види податкових норм. Структура податкової норми.
Поняття і зміст податкових правовідносин.
Класифікація платників податків. Права та обов’язки платників податків.
Податкові органи: їх повноваження і структура.
Види перевірок, що здійснюють податкові органи.
Поняття податку і податкового права. Предмет податкового права
Податки – це обов’язкові платежі юридичних осіб усіх форм власності і організаційно-правових форм діяльності і фізичних осіб, які мають джерело доходу, у бюджет на безвідплатно-індивідуальній основі.
Податкам властиві такі риси як обов'язковість платежу, переважно перехід права власності при сплаті податку, індивідуальна безоплатність, регулярність стягнення.
Податки виконують ряд функцій, які випливають з їх економічної природи і які у свою чергу є визначальними при формуванні податкової системи країни1. Функції податків та податкової системи в цілому як фінансової категорії випливають із функцій фінансів — розподільчої і контрольної. Податки безпосередньо пов'язані з розподільчою функцією в частині перерозподілу вартості створеного ВВП між державою і юридичними та фізичними особами. Водночас вони виступають методом централізації ВВП у бюджеті на загальносуспільні потреби, виконуючи таким чином фіскальну функцію.
До функцій податків можна віднести такі:
- фіскальна — ця функція є визначальною для податків і поля гає в тому, що податки виконують своє головне призначення — на поповнення доходної частини бюджету, доходів держави для задоволення потреб суспільства. Податкові надходження мають бути постійними і стабільними. Постійність означає, що податки мають надходити до бюджету не у вигляді разових платежів з невизначеними термінами, а рівномірно протягом бюджетного року в чітко встановлені строки. Стабільність надходжень визначається достатнім рівнем гарантій того, що доходи, передбачені Законом про Державний бюджет на поточний рік, будуть отримані у повному обсязі;
- регулююча — через неї здійснюється регулювання державою виробництва та споживання, у першу чергу шляхом справляння непрямих податків, що є податками на споживання;
- розподільча — її завданням є наповнення доходної частини бюджетної системи країни з метою подальшого розподілу отриманих коштів для здійснення завдань і функцій держави та муніципальних органів;
- стимулююча — ця функція визначає орієнтири для розвитку та розгортання виробничої діяльності. Шляхом запровадження пільг окремим категоріям платників податків або пільгових режимів на певних територіях держава стимулює розвиток певних галузей національної економіки або здійснює політику підтримки певних верств населення;
- контролююча — за її допомогою держава регламентує фінансово-господарську діяльність підприємств та організацій, отримання доходів громадянами, використання ними свого майна та коштів, додержання фінансової дисципліни.
Сукупність правових норм, які регулюють відносини при встановленні і стягненні податків, складають податкове право.
Податкове право є складним фінансово-правовим інститутом, що регулює основи формування доходної частини бюджетної системи країни, тобто регулює лише відносини, що пов'язані з рухом грошових коштів від платників податків та зборів до бюджетів відповідного рівня. Податкове право взаємодіє з усіма інститутами фінансового права. Його норми зумовлені публічністю державних фінансів та регулюють діяльність зі стягування податкових платежів для загальнодержавних та регіональних потреб. Отже, можна сказати, що податкове право — це один з основних інститутів фінансового права.1
Податкове право являє собою сукупність норм, що регулюють суспільні відносини у сфері справляння податків та обов'язкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів, встановлюючи при цьому права, обов'язки та відповідальність сторін.
Інститут податкового права є відокремленим комплексом юридичних норм, що забезпечують цільове регулювання різновиду відносин, пов'язаних з надходженням до бюджетів податків та зборів. Податкове право — відносно самостійний сектор фінансового права і займає автономне становище щодо інших інститутів цієї галузі.
Предметом податкового права є група однорідних суспільних відносин, що визначають надходження грошових коштів від платників до бюджетів у формі податків та зборів.