Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
рентабельнысть лекцыя.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
07.05.2019
Размер:
140.03 Кб
Скачать

Лекція

Тема. Аналіз прибутковості та рентабельності підприємства.

При вивченні цієї теми студенти повинні:

  • отримати уявлення про те, які показники використовуються у процесі аналізу та оцінки прибутковості підприємства;

  • опрацювати літературні джерела та оволодіти методикою розрахунку показників прибутковості(рентабельності) підприємства;

  • навчитись проводити обчислення фінансових показників та розуміти їх економічну сутність;

  • вміти застосовувати отримувані результати аналізу для прийняття оптимальних управлінських рішень.

1.Сутність прибутку як економічної категорії. Функції,показники та порядок визначення його.

2. Поняття про рентабельність та її види.

1.Сутність прибутку як економічної категорії. Функції,показники та порядок визначення його.

Прибуток являє собою грошову форму чистого доходу суспільства. Як економічна категорія він відображає сукупність економічних відносин,пов’язаних з утворенням національного доходу і його розподілом. Термін «прибуток» має різне тлумачення у практиці фінансового та економічного аналізу. Його сутність змінювалась,доповнювалась і оновлювалась відповідно до тенденцій розвитку економічної теорії. Таким чином, прибуток — це частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства.

Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного вдосконалення його матеріальної бази і продукції, всіх форм інвестування. Він слугує джерелом сплати податків. З урахуванням значення прибутку вся діяльність підприємства спрямована на його зростання. Тобто прибуток, як економічна категорія відбиває дохід, який створений в процесі матеріального виробництва в процесі підприємницької діяльності.

Функції прибутку:

1) Прибуток характеризує економічний ефект, отриманий в результаті діяльності підприємства, тобто він відбиває фінансовий результат діяльності;

2) Прибуток має стимулюючу функцію, так як він є результатом діяльності підприємства і головним елементом фінансових ресурсів підприємства:

3) Прибуток є одним з джерел формування бюджету держави. Прибуток надходить в бюджет у виді податків для забезпечення виконання державою своїх функцій.

Порядок визначення прибутку:

Чистий доход від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у звітному періоді визначається шляхом зменшення доходу (виторгу) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на суми:

- податку на додаткову вартість;

- акцизного збору;

- інших податків і зборів, включених до складу доходу (виторгу) від реалізації продукції, нарахованих і сплачених (підлягаючій сплаті) відповідно до чинного законодавства;

- інших відрахувань з доходу, включаючи надані знижки, повернення товарів та інші суми, що підлягають відрахуванню з доходу від реалізації продукції.

Дчист= Врп - ПДВ - АЗ - Пі - Ві

де Врп – виторг від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

ПДВ – податок на додаткову вартість;

АЗ – акцизний збір;

Пі – інші податки і збори, включені до складу доходу (виторгу) від реалізації продукції;

Ві – інші відрахування з доходу, включаючи надані знижки, повернення товарів та інші суми, що підлягають відрахуванню з доходу від реалізації продукції.

Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

П вал = В чист- Срп

де В чист – чистий виторг від реалізації продукції;

Срп – собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);

Прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається шляхом збільшення валового прибутку на суму інших операційних доходів і зменшення на суму витрат, зв'язаних з операційною діяльністю, але не включених до складу собівартості реалізованої продукції, у тому числі:

  • адміністративних витрат;

  • витрат на збут;

  • інших операційних витрат.

П опер = П вал - В адм - В зб - В опер ін

де П вал – валовий прибуток;

В адм – адміністративні витрати;

В зб – витрат на збут;

В опер ін – інші операційні витрати

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподатковування визначається шляхом збільшення фінансових результатів від операційної діяльності на величину:

  • доходів від участі в капіталі;

  • інших фінансових доходів;

  • інших доходів і зменшення на суми

  • фінансових витрат;

  • утрат від участі в капіталі;

  • інших витрат.

Фінансовий результат від звичайної діяльності визначається шляхом зменшення фінансового результату від звичайної діяльності до оподатковування на суму податку на прибуток, визначеного відповідно до діючого законодавства.

Чистий прибуток (збиток) визначається як алгебраїчна сума фінансового результату від звичайної діяльності і фінансового результату від надзвичайних подій, скоректованого на суму податку з надзвичайного доходу,

Величина, що залишилась, називається чистим прибутком. З неї виплачуються борги і проценти за довгострокові кредити, а решта поділяється на дві частини:

1) прибуток, що розподіляється між власниками майна (капіталу) підприємства, спрямовується на заохочувальні виплати його персоналу за результатами роботи та інші потреби (внески в благодійні фонди, формування фондів соціального заохочення та матеріального стимулювання);

2) прибуток, що залишається на підприємстві та використовується на інвестиційні потреби (фонд розвитку виробництва) і створення резервного фонду.

Сьогодні підприємства дістали певну самостійність у формуванні власних фондів. Якщо раніше існували нормативи відрахувань по фондах, то тепер підприємства можуть розпоряджатися прибутком на власний розсуд, вилучати з нього такі суми по різних фондах, які вони вважають за потрібне.

На прибуток як економічний показник впливає багато факторів. їх можна поділити на зовнішні та внутрішні.

До зовнішніх належать фактори, що не залежать від розвитку підприємства:

• інфляційні процеси;

• законодавство;

• політика;

• науково-технічний та соціальний розвиток регіону;

• політика оподаткування та ін.

До внутрішніх факторів належать ті, що залежать від діяльності окремо взятого підприємства. Вони можуть впливати на формування прибутку як безпосередньо, так і опосередковано. Ступінь впливу безпосередніх факторів обчислюється простим арифметичним способом. До них належать такі:

• обсяги продукції, що випускається;

• собівартість виробництва;

• ціна продукції, що реалізується;

• найменування (асортимент) продукції, що випускається.

Ступінь впливу опосередкованих факторів обчислюється за допомогою регресійно-кореляційної залежності. До таких факторів належать:

• післяпродажний сервіс;

• збільшення або зниження зносу основних виробничих фондів;

• реклама;

• співвідношення між власним та позиковим капіталом та ін.

Фінансові результати діяльності підприємства оцінюється цілим набором показників, де вихідними категоріями є доходи, витрати, прибутки, збитки. Саме вони закладаються в основу всіх подальших розрахунків і всі інші показники можна вважати похідними.

У звіті про фінансові результати

виокремлюютьчистий дохід, валовий прибуток та прибутки видами діяльності.

При аналізі результативності часто використовуються західні терміни, що пояснюється здебільшого звучною абревіатурою, тому має сенс розглядати показники результативності,

звертаючись до оригінальних термінів в їх англійському звучанні (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Основні показники доходів.витратта

прибутків.

Акронім

Повне найменування

Переклад

Джерела інформацї

Доходи

GR

Gross Revenue

Виручка

Ф.2. р.010

NS

Net Sales

Чистий дохід

Ф.2 р.035

GP

Gross Profit

Валовий прибуток

Ф.2 р.050

OP

Operating Profit

Операційний прибуток

Ф.2 р.100

EBT

Earnings before Tax

Прибуток до оподаткування

Ф.2 р.170

NI

Net Income

Чистий прибуток

Ф.2 р.220

Витрати

COGS

Cost of Goods Sold

Собівартість реалізованої

Ф.2 р.040

SG&A

Sales, General and Administrative Costs

Витрати на збут та адмі-

ністративні витрати

Ф.2 р.070,

р.080

T

Tax

Податок на прибуток

Ф.2 р. 180

I

Interest

Відсотки

Ф.2 р.140

D&A

Depreciation and

Amortization

Амортизація матеріальних активів та амортизація нематеріальних активів

Ф.5 р.080 гр.10 + р.260 гр.10

Для розрахунків фінансових коефіцієнтів виокремлюють: прибуток до сплати відсотків, податків та амортизації (EBITDA — Earnings before Interest, Tax, Depreciation and Amortization); прибуток до сплати відсотків та податків (EBIT — Earnings before Interest and Tax); прибуток до сплати податків (EBT — Earnings before Tax); чистий прибуток (NI — Net Income) (табл. 1.2). Значення показників EBITDA, EBIT, EBT розраховуються на підставі показника чистого прибутку. Тобто ці показники враховують не тільки операційний, а й не- операційний прибуток.

Таблиця 1.2

Загальна схема розрахунку основних

прибутків підприємства

Показник

Алгоритм розрахунку

Джерела інформації

Чистий дохід (NS)

GR — Повернення (Return) — знижки (Discounts)

Ф.2 р.010 - р. 015 - р. 020 -

- р. 030

Валовий прибуток

(GP)

NS — COGS

Ф.2 р.035 - р.040

Операційний при-

буток (OP)

GP – SG&A – Інші операційні витрати (Other Operating Expenses)

Ф.2 р.050 - р.070 - р.080 -

- р.090

Чистий прибуток

(NI)

EBT Т

Ф.2 р.170 - р.180

Прибуток до опо-

даткування (EBT)

NI/(1t)

Прибуток до спла- ти відсотків та по- датків (EBIT)

EBT + І

або

NI/(1t) + I

Ф.2 р.170  р.140

або

Ф.2 р.220 Ф.2р.140

1 t

Прибуток до спла- ти відсотків, пода- тків та амортизації (EBITDA)

EBIT + D&A

або

NI/(1t) + I +D&A

Ф.2 р.170  р.140  р.260

або

Ф.2 р.220 Ф.2р.140

1 t

 (Ф.5р.080гр.10 

 р.260гр.10)

2. Поняття про рентабельність та її види.

Прибуток показує абсолютний ефект діяльності підприємства без урахування використаних при цьому ресурсів, тому його слід доповнювати показником рентабельності. Ступень прибутковості підприємства і характеризує рентабельність.

Рентабельність – це якісний, вартісний показник, що характеризує рівень віддачі витрат або ступень використання ресурсів, що є в наявності, в процесі виробництва і реалізації продукції.

Фірма рентабельна, якщо суми виторгу достатньо не тільки для сплати витрат на виробництво, але і для утворення прибутку. Таким чином, рентабельність характеризує ефективність роботи підприємства, дає уявлення про спроможність підприємства збільшувати свій капітал.

Залежно від мети аналізу діяльності підприємства розрізняють:

1) Рентабельність продукції – характеризує вигідність виробництва продукції, яка випускається або реалізується підприємством; цій показник використовується при внутрішньогосподарських аналітичних розрахунках, при контролі прибутковості, при впровадженні нових видів продукції.

Rзаг = ПБ \S заг

де ПБ — балансовий прибуток;

SЗАГ — загальна виробнича собівартість

2) Загальний рівень рентабельності (виробництва): цей показник характеризує прибутковість підприємства відносно до всіх ресурсів, які є в розпорядженні підприємства

R заг = ПБ \ (Совф +С ноз)

Такий рівень рентабельності показує, скільки прибутку приходиться на 1 грн вкладеного капіталу.

3) Рентабельність виробничих фондів називається рентабельністю виробництва, що не зовсім вдало, оскільки у формуванні прибутку беруть участь всі види діяльності підприємства, що і не були пов'язані з його основними виробничими фондами:

R овф = ПБ \ С овф *100

4) Рентабельність сукупних активів характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства:

R ак= Пб \САК

де САК — середня сума активів балансу підприємства.

5) Рентабельність власного {акціонерного} капіталу показує ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів:

Rп= ПБ \СВ.К *100

ПБ — чистий прибуток підприємства за вирахуванням оплати відсотків за кредит;

СВ.К. — сума власного капіталу.

Величину власного капіталу беруть за даними балансу. Вона дорівнює сумі активів за вирахуванням всіх боргових зобов'язань. Цей показник цікавить передусім акціонерів, оскільки він визначає верхню межу дивідендів.

6) У багато номенклатурному виробництві поряд з рентабельністю всієї продукції визначається також рентабельність окремих її різновидів. Рентабельність певного виробу

Ri = (Ці - Si )\Si *100

У фінансовому аналізі використовують різні показники рентабельності. Усі вони відносні й показують, скільки одиниць прибутку (ба­лансового, чистого, операційного, оподаткованого тощо) отримують на одиницю реалізованої продукції (активів, виробничих фондів, власного капіталу тощо).

Інакше кажучи, при визначенні показників рентабельності в чи­сельнику завжди буде прибуток. Сукупність показників рентабель­ності всебічно відбиває ефективність виробничої (операційної), інвес­тиційної та фінансової діяльності підприємства і відповідає інтересам учасників економічного процесу.

Основні показники рентабельності, розрахову­ють за вихідними даними фінансової звітності, а саме: за формами № 1 "Баланс" і № 2 "Звіт про фінансові результати"

На рівень показників рентабельності, які, по суті, є узагальнюючи­ми, впливає багато чинників, що відбивають різні аспекти діяльності підприємства. Певна річ, позитивні чинники сприяють підвищенню рентабельності. Завдання фінансового аналітика — кількісно оцінити вплив кожного чинника на рентабельність, тобто оцінити саме його внесок. Регулюючи розмір чинників з урахуванням їх взаємозв'язку, можна досягти бажаного рівня рентабельності.

Рентабельність – це відносний показник який показує співвідношення прибутку до витрат підприємства.

R = х 100%

Рентабельність – це рівень прибутковості який вимірюється у відсотках (%). Це один з головних показників фінансової діяльності підприємства.

Отже, визначаючи показники рентабельності, в чисельнику завжди матимемо прибуток. Найчастіше використовуються такі види прибутку: валовий прибуток, прибуток до сплати відсотків та податків, прибуток до оподаткування, чистий прибуток.

Залежно від того, з чим порівнюється обраний показник прибутку, вітчизняний фінансовий аналіз розрізняє три групи коефіцієнтів рентабельності:

1) витратні;

2) дохідні;

3) ресурсні.