4.10.Регулювання русла водоприймача

Проектом передбачено утворення стійкої берегової полоси на довжині 1,5км де спостерігається розмив лівого берега на довжині 1.0км вниз по течії.

На основі аналізу вихідних матеріалів топографічної та гідрологічної зйомки в процесі розробки даного проекту розглянуто два варіанти кріплення берегу р. Остер.

1 варіант уположення схилу берега за рахунок гідроналиву ( з метою збереження лісу та сінокосу в прибережній зоні ).

2 варіант уположення схилу за його зрізу в мінімально необхідних розмірах до проектного заложення укосу.

Недоліком першого варіанту є радикальне змінення параметрів правого берегу р. Остер при його розширені на величину звуження русла на його лівому березі річки. При цьому затрати на уположення берегів р. Остер в другому варіанті на 437,2 тис.грн. дешевше.

Тому в проекті за основні прийнято другий варіант.

Після проведення уположення берегів передбачено кріплення підводної частини укосу ( нижче будівельного горизонту ) камінного накидного в клітках із залізобетонних балочок на одношаровому фільтрі із щебеню h = 0,3м.

4.10.1. Вихідні дані і розрахункові положення

Відповідно до ДБН В 2.4-1-99 “ Меліоративні системи та споруди “ берегоукріплення віднесено до 3 класу капітальності.

Тому розрахунковими рішеннями є:

1. Максимальний 5% - 144,33м;

2. Будівельний 50% - 137,70;

3. Мінімальний 95% - 136,53м;

4. Максимальний в період весняного льодоходу – 138,20м;

5. Найменший в період льодоставу – 136,93м.

Розрахункові швидкості течії:

1. Найбільша в руслі – 1,92 м/с;

2. Середня в руслі – 0,96 м/с;

3. Найбільша товщина льоду – 0,42см.

Враховуючи інженерно-геологічні умови і виконання робіт по берегоукріпленню, коефіцієнт закладання укосу прийнятий 2,5.

Основними розрахунковими елементами конструкції кріплення є:

• границя кріплення відкосу;

• товщина камінної накидки;

• конструктивні елементи зворотного фільтру.

4.10.2. Основні конструктивні рішення

Проектними заходами передбачено кріплення лівого берега р. Остер довжиною 1км на ділянці 82,3км…83,3км.

Максимальна позначка кріплення посилення кам’яної накидки становить:

119,7+0,7=120,4,

де ↓б.р. – будівельний рівень води;

h – максимальна висота накату хвилі на укіс.

м,

де К – коефіцієнт шорсткості для кам’яної накидки із рваного каменю К = 0,55

h – висота вітрової хвилі, м, для річкових артерій h = 0,5м;

α – кут нахилу уксу, α = 0,5 ( клас капітальності споруди ІІІ ) умови експлуатації нормальні.

- величина, яка приблизно становить 10…15. Приймаємо рівним 15.

h = 2 ∙ 0.55 ∙ 0,5 ∙ tg 0,5 ∙ ³√ 15 = 0,74 ≈ 0,75м;

Найменший розрахунковий діаметр приведеного до шару рваного каменю , що використовують для накидки при укосі m = 2-5 визначаємо за формулою:

м,

А найбільший має наступну залежність:

м,

де c – гідравлічний коефіцієнт опору, с = 0,2;

m - пологість хвилі 1% забезпеченості, m = 7;

h - висота накату хвилі, h ≈ 1,5…2.0м, приймаємо h = 2,0м;

m – коефіцієнт укосу берега річки, m = 2,5;

γ = 8 кН/м³ - питома маса аерованої води в струї, що руйнує укіс берега річки;

γ = 25,5 кН/м³ - питома маса каменю;

Товщину покриття при несортованому камені приймаємо:

Мінімальна позначка кріплення посиленого кам’яного накиду прийнята на 1,5м нижче позначки мінімального горизонту води 95% забезпеченості.

Від посиленого кам'яного накиду до позначки максимального рівня води весняного паводку 5% забезпеченості прийнято кріплення кам'яним накидом 20÷25см діаметром каменю 75÷120мм.

					Проектування осушувально-зволожувальної мережі	Арк
Зм.	Арк.	№ Докум.	Підпис	Дата