Лекція № __

Тема 4.1. Облік основних засобів та інших необоротних матеріальних активів

1. Економічний зміст і характеристика необоротних матеріальних активів

2. Класифікація та оцінка необоротних активів

3. Характеристика первинних документів та реєстрів для обліку необоротних активів

Ключові терміни та поняття:

Основні засоби, нематеріальні активи, об’єкт основних засобів, первісна вартість, переоцінена вартість, ліквідаційна вартість, амортизація, знос.

Література:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби : Наказ Міністерства фінансів України від № 92 від 27.04.2000 р. 87 - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ligazakon.ua

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 Нематеріальні активи : Наказ Міністерства фінансів України від № 242 від 18.10.1999 р. 87 - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ligazakon.ua

3. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, до­кументів і розрахунків : Наказ Міністерства фінансів України від 11.08.94 №69 -[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0202-94

Контрольні питання:

1. Розкрити поняття необоротних активів

2. Що належить до складу необоротних активів?

3. Дати визначення поняттю основним засобам

4. Назвати групи нематеріальних активів.

5. Дати характеристику необоротним активам

6. Розкрити оцінку основних засобів

7. З яких витрат складається первісна вартість об’єкта основних засобів?

8. Які документи оформляються при надходженні основних засобів на підприємство?

9. Які документи використовуються для обліку нематеріальних активів?

10. Що таке амортизація?

11. Як часто нараховується амортизація на об’єкти основних засобів?

1. Економічний зміст і характеристика необоротних матеріальних активів

Необоротні матеріальні активи і насамперед основні засоби є матеріальною осно­вою (базою) будь-якої підприємницької діяльності. Без основних засобів (власних або орендованих) не може відбуватися жодного господарського процесу.

В економічній теорії під основними засобами розуміють засоби праці, які вико­ристовуються (експлуатуються) впродовж тривалого часу, при цьому зберігаючи свою первісну фізичну форму, і переносять свою вартість на вироблений продукт частинами, протягом декількох виробничих циклів внаслідок фізичного та мораль­ного зносу. Засоби праці — це те, за допомогою чого працівник діє на предмет праці з метою одержання результату. В бухгалтерському обліку засоби праці виділенні в окремий об'єкт обліку, який одержав назву «основні засоби підприємства».

Основні засоби — це грошові кошти, інвестовані в основні фонди виробничого і невиробничого призначення. В момент придбання основних фондів і прийняття їх на баланс підприємства величина основних засобів збігається з вартістю основних фон­дів. У подальшому, під час використання основних фондів у виробничому процесі, їхня вартість роздвоюється: одна її частина дорівнює зносу, переноситься на готову продукцію, а друга відображає залишкову вартість діючих основних фондів. При цьо­му в бухгалтерському обліку використовується термін «основні засоби», а для цілей оподаткування — термін «основні фонди».

Економічна сутність основних засобів визначається в Положенні бухгалтерсько­го обліку 7 «Основні засоби» (далі — П(С)БО 7). Сутність основних фондів визна­чається в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі — Закон про оподаткування прибутку).

П(С)БО 7 визначає основні засоби як матеріальні активи, які підприємство утри­мує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і надання послуг, надання в оренду іншим особам або для адміністративних цілей та які, як очі­кується, використовуватимуться протягом більше ніж одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Згідно зі ст. 8 Закону про оподаткування прибутку, основні фонди — це матері­альні цінності вартістю більше ніж 2500 грн за одиницю, які використовуються в гос­подарській діяльності платника податку протягом періоду, що перевищує 365 кален­дарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з матеріальним і фізичним зносом.

Для визначення об'єкта основних засобів П(С)БО 7 не передбачає використання цінового критерію. Практично єдиним об'єднуючим критерієм між вітчизняними за­конодавством і П(С)БО є термін використання — більше одного року.

Таким чином, для віднесення матеріального об'єкта до основних засобів і осно­вних фондів він повинен відповідати таким критеріям:

1. бути активом;

2. використовуватися для строго визначених цілей;

3. мати термін використання (експлуатації) більше ніж 365 днів.

Вартісний фактор при віднесенні цінностей до основних засобів не беруться до уваги. Згідно з П(С)БО 7, право встановлення вартісного критерію для розмежуван­ня об'єктів між основними засобами й іншими необоротними матеріальними актива­ми надається підприємствам. І дуже важливо, щоб цей момент одержав відображення в обліковій політиці підприємства.

Для визначення об'єкта основних засобів П(С)БО 7 не передбачає використання цінового критерію. Практично єдиним об'єднуючим критерієм між вітчизняними за­конодавством і П(С)БО є термін використання — більше одного року.

Таким чином, для віднесення матеріального об'єкта до основних засобів і осно­вних фондів він повинен відповідати таким критеріям:

4. бути активом;

5. використовуватися для строго визначених цілей;

6. мати термін використання (експлуатації) більше ніж 365 днів.