- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет кораблебудування
- •Перелік використаних скорочень
- •1. Завдання для виконання розрахунково-графічної роботи
- •1.1. Навчальні питання
- •1.2. Організаційно-методичні вказівки
- •1.3. Порядок виконання роботи
- •2. Визначення впливу вражаючих факторів нс
- •2.1. Характеристика небезпечних геологічних процесів
- •2.2. Методика розрахунку вражаючих факторів вибухів.
- •2.3. Оцінка наслідків радіаційного ураження людей
- •Розділ 3. Особливості життєдіяльності при аваріях з викидом небезпечних хімічних речовин
- •3.1. Типологія аварій на хно. Класифікація ое та ато за хімічною небезпекою. Характеристика небезпечних хімічних речовин за дією на людину.
- •3.2. Прогнозування масштабів та наслідків зараження нхр.
- •Порядок нанесення зон зараження на топографічну карту або схему (приклади).
- •3.3. Заходи захисту населення від хімічного ураження та зменшення наслідків аварії на хно.
- •Завдання на контрольну роботу.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет кораблебудування
імені адмірала Макарова
Мармазинський О.А., Савіна О.Ю., Штейн П.В.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання розрахунково–графічної роботи
“Визначення впливу вражаючих факторів НС ”
Миколаїв
2012
УДК 351. 86:614.8
Мармазинський О.А., Савіна О.Ю., Штейн П.В. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи: “Визначення впливу вражаючих факторів НС”. – Миколаїв: НУК, 2012. - с.
Кафедра безпеки життєдіяльності та цивільного захисту
Методичні вказівки є організаційно-методичним документом, що визначає порядок та методику виконання студентами розрахунково-графічної роботи за темою “Визначення впливу вражаючих факторів НС ”.
Вони можуть бути корисні студентами при виконанні в дипломних роботах (проектах) розділу з безпеки життєдіяльності та цивільного захисту, а також керівному та командному складам аварійно-рятувальних служб об'єктів економіки при проведенні відповідних занять.
Методичні вказівки призначено для студентів ВНЗів, що вивчають дисципліну «Безпека життєдіяльності», а також для викладачів цієї дисципліни.
Рецензент: канд. технічних наук, професор Михайлюк В.О.
Видавництво НУК, 2012
Перелік використаних скорочень
АРІНР –аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи
АТО – адміністративна територіальна одиниця
ВВЕР- водо-водяний енергетичний реактор
ВКМ – верхня концентраційна межа
ГПС – газоповітряна суміш
ДОП – довгострокове (оперативне) прогнозування
ЗІЗ – засоби індивідуального захисту
ЗМХЗ – зона можливого хімічного забруднення
ЄСКД – єдина система конструкторської документації
ЄСЦЗ – єдина державна система цивільного захисту
ЛЗР – легко займисті речовини
КТЕБ – комісія з техногенної екологічної безпеки
НКМ – нижня концентраційна межа
НС – надзвичайна ситуація
НХР – небезпечні хімічні речовини
ОЕ – об'єкт економіки
ПЗХЗ – прогнозована зона хімічного забруднення
ПМР – паливо-мастильні речовини
РВР – ремонтні та відбудовні роботи
РГР- розрахунково-графічна робота
РЗ – радіоактивне забруднення
РНО – радіаційно-небезпечний об'єкт
СВСП – ступінь вертикальної стійкості повітря
ТВЕЛ – тепловидільний елемент
ТЕЦ – теплоелектроцентраль
УХ – ударна хвиля
ХНО – хімічно-небезпечний об'єкт
ЦЗ – цивільний захист
ВСТУП
Одним з найголовніших завдань суспільства на сучасному етапі розвитку є забезпечення на підґрунті ризико-орієнтовного підходу прийнятого рівня безпеки надскладної системи “людина-техніка-середовище”. Відповідальність за це в Україні покладено на спеціально уповноважені підрозділи Єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій (ЄСЦЗ). Однак кількість надзвичайних ситуацій (НС) з часом не зменшується. Тому керівники та персонал ОЕ повинні бути підготовлені до вирішення питань стосовно захисту працівників ОЕ та населення від вражаючих факторів НС.
У даних методичних вказівках наведені основи методики визначення впливу вражаючих факторів техногенного і природного походження. Опанування поданого матеріалу сприятиме набуттю студентами передбаченої програмою здатності: аналізувати механізми впливу небезпек на людину, визначати характер взаємодії організму людини з небезпеками середовища існування, вміння обґрунтувати нормативно-організаційні заходи забезпечення безпечної експлуатації технологічного обладнання та попередження виникнення НС.
Рекомендації у даному виданні можуть бути корисними також і відповідним фахівцям при розв’язуванні специфічних питань стосовно моніторингу забезпечення (декларування) безпеки потенційно небезпечних ОЕ.