Тема№1.4. План семінару.

1. Поняття припущення.

2. Види припущень. Поняття гіпотези та її види.

3. Поняття передбачення. Види передбачень. Науковий прогноз.

4. Загальні методи складання прогнозів. Метод екстраполяції.

Питання до семінарського заняття.

1. Визначити поняття припущення та з’ясувати його роль у інформаційно-аналітичній діяльності в галузі міжнародних відносин.

2. Види припущень та їх наукове значення у ІАД.

3. Поняття гіпотези та її види з точки зору найбільшої доцільності застосування у ІАД.

4. Поняття та суть передбачення.

5. Види передбачень та умови доцільності їх застосування.

6. Науковий прогнос у міжнародних відносинах.

7. Методи складання прогнозів.

8. Сутність та значення методу екстраполяції.

Література Основна

1. Почепцов Г. Г. Информационно-политические технологии. — М.: Центр, 2003.

2. Плотинский Ю.М. Модели социальных процессов: Учебное пособие. — М., 2001.

3. Семёнов Б.М. Особенности информационно-аналитической работы государственных структур в области внешней политики. — М., 2003.

4. Симонов К.В. Политический анализ. Учебное пособие. — М., 2002.

5. Соловьёв А. И. Политология. Политическая теория, политические технологии. — М., 2000.

Додаткова

6. Анохин А. М. Политическое знание: науковедческий анализ.-М.: ЗНАК, 2001.—98с.

7. Анфилатов В.С., Ємельянов А.А., Кукушкин А.А. Системный анализ в управлении: Учебное пособие. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 368 с.

8. Виноградов В.А. Общественные науки и информация. – М.: Наука, 1978. – 263 с.

9. Городецька О.М. Проблеми протидії комп’ютерній злочинності й захисту інтелектуальної власності в Інтернеті: міжнародний та український досвід// Україна на шляху до європейської спільноти в умовах Помаранчевої революції: Тези міжнар. наук. конф. – К.: 2005. – С.240-245.

10. Ландэ Д.В. Поиск знаний в Internet.Профессиональная работа. – М.: ИД "Вильямс", 2005. – 272 с.

МОДУЛЬ № 2.

ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН.

ТЕМА№2.1.

ПОНЯТТЯ І ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ.

План:

1. Поняття та завдання інформаційно-аналітичних досліджень. Політична аналітика.

2. Стратегіяаналітичної роботи та її головні принципи.

3. Етапи інформаційно аналітичних досліджень.

4. Розробка стратегії інформаційно-аналітичного дослідження.

5. Особливості організації інформаційного моніторингу.

6. Автоматизовані системи інформаційного моніторинга.

7. Структура аналітичних документів.

1. Поняття та завдання інформаційно-аналітичних досліджень.Політична аналітика.

Політична аналітика – це політико-управлінська дисципліна, що інтегрує та синтезує різноманітні методи дослідження, отримання та інтерпретації інформації стосовно об’єкту дослідження для формування контекстно-залежного уявлення про його сутнісні характеристики, що обумовлює вибір технології для прийняття, впровадження та реалізацію результативних рішень в системі влади.

Завдання політичного аналітика полягає у тому, щоб ретельно аналізувати властивості політичної сфери, умови і причини, у яких відбуваються політичні події та зв'язати закономірними зв'язками один з одним, відповідно, середовище, причини, умови і події природними відносинами послідовно та логічно.

Політична аналітика досліджує політичні процеси, у яких проявляються певні закономірності, які можуть допомогти пов'язувати явища між собою. В цілому можна запропонувати наступне бачення політичної аналітики як процесу: аналітик, досліджуючи політику, повинен наблизитися до розкриття абстрактних законів, які лежать в основі незмінних властивостей політичної сфери, використовуючи при цьому додатковий інструментарій (аналітичні схеми, моделі, опис, аналогії процесів, які лежать в основі цих властивостей).Основним напрямом політичної аналітики є інформаційно-аналітична діяльність.

Інформаційно-аналітична діяльність – це особливий напрям інформаційної діяльності, пов'язаний з виявленням, опрацюванням, збереженням та поширенням інформації переважно у сфері управлінської, політичної та економічної діяльності. Проте, для управлінської сфери, політики та економіки, важливим є не стільки своєчасне ознайомлення з первинною інформацією, скільки випереджувальне виявлення проблемних ситуацій і прогноз розвитку подій. Необхідність в отриманні такої інформації зумовлена переходом владних структур до прогностичних форм діяльності з використанням багатоваріантних моделей розвитку подій, що потребує не просто констатації фактів для доведення тієї чи іншої тези, а системного підходу до розв'язання проблеми в цілому на основі поєднання інтелектуальних здібностей людини з функціональними.

Аналіз політичної ситуації через аналіз загальнодоступної політичної інформації є ключовим і необхідним елементом забезпечення ефективності діяльності будь-якого державного органу (включаючи органи місцевого самоврядування).