- •1.3 Розрахунок обмотки статора з трапецеїдальними напівзакритими пазами
- •Розрахунок обмотки фазного ротора
- •Розрахунок магнітного кола
- •1.6 Розрахунок активних і індуктивних опорів обмоток
- •1.7 Розрахунок режимів холостого ходу і номінального
- •1.8 Розрахунок робочих характеристик електродвигуна з фазним ротором
- •1.9 Розрахунок максимального моменту
- •1.10 Тепловий і вентиляційний розрахунок
- •1.11 Механічний розрахунок валу
1.8 Розрахунок робочих характеристик електродвигуна з фазним ротором
Розрахунок елементів кругової діаграми асинхронного двигуна
Попереднє значення масштабу струму сі, А/мм за (9-301) ci = = 1,298
Приймаємо значення масштабу струму сі, А/мм ci = 1
Діаметр робочого круга Da, мм за (9-301) Da = = 259,74
Масштаб потужності Ср, кВт/мм за (9-302) Cp = m1∙U1∙ci∙ =0,66
Відрізок BC = 2∙ ρ1∙100 = 21,4
Відрізок BE = x’2’∙ = 21,959
Відрізок BF = rк∙ = 20,661
Ковзання s = = 0,029
Розрахунок робочих характеристик асинхронного двигуна
1.9 Розрахунок максимального моменту
Змінна частина коефіцієнту статора λп1пер = ∙k’β1= 0,46
λп1пер при трапецеїдальному
напівзакритому пазі за (9-305)
Складова коефіцієнту провідності λ1пер = λп1пер+ λд1 = 2,606
розсіювання статора λ1пер, що
залежить від насичення за (9-308)
Змінна частина коефіцієнту ротора λп2пер = ∙k’β2 = 0,608
λп2пер при трапецеїдальному
напівзакритому пазі за (9-313)
Складова коефіцієнту провідності λ2пер = λп2пер+ λд2 = 1,754
розсіювання ротора λ2пер, що
залежить від насичення за (9-314)
Індуктивний опір розсіювання двигуна, хпер = + = 0,379
що залежить від насичення хпер, Ом за (9-315)
Індуктивний опір розсіювання xпост = + = 0,467
двигуна, що не залежить від
насичення хпост, Ом за(9-316)
Струм ротора, що відповідає максимальному моментові І’’м2, А за (9-321)
I”м21 = = 188,129
I”м22 = = 51,0173
I”м2 = I”м21- I”м22 = 137,111
Повний опір схеми заміщення zм, Ом zм = U1/ I”м2 = 1,6045
при максимальному моменті за (9-323)
Повний опір схеми заміщення zнеск при zнеск =0.5∙ = 1,13155
нескінченно великому ковзанні за (9-324)
Еквівалентний опір схеми заміщення при Rм = Zнеск+r'1 = 1,21918
максимальному моменті Rм, Ом за (9-325)
Кратність максимального моменту Мmах/мн (за 9-326) Mmax.мн = =1,937
Ковзання при максимальному моменті sм за (9-327) sм = r”2/ Zнеск = 0,07768
Оберти при максимальному моменті nм nм = n1∙(1-sм) = 922,32
1.10 Тепловий і вентиляційний розрахунок
Коефіцієнт m’т при класі ізоляції F за (с. 76) m’т = 1,48
Втрати в обмотці статора при Р’м1 = m1∙ ∙m’т∙r’1 = 2,228 x 103
максимально допустимій температурі
Р*м1, Вт за (9-378)
Умовна внутрішня поверхня Sп1 = π∙D1∙L1 = 150,249 x 103
охолодження активної частини
статора sп1,кв.мм за(9-379)
Умовний периметр трапецеїдального П1 = 2∙hп1+b1+b2 = 85,769
напівзакритого пазу П1, мм за (9-380)
Умовна поверхня охолодження Sип1 = z1∙ П1∙L1 = 7,642 x 105
пазів Sип1, кв.мм за (9-382)
Умовна поверхня охолодження Sл1 = 4∙π∙D1∙Lв1 = 3,163 x 105
лобових частин обмотки Sл1, кв.мм за (9-383)
Умовна поверхня охолодження np = 12
двигунів з охолоджувальними Sмашр= (π∙Dн1+8∙ np∙h’)∙(L1+2∙Lв1)=5,482 x 105
ребрамина станині Sмашр, кв.мм при числі ребер np=12 за (9-385)
Коефіцієнт к для двигуна К = 0,18
із степінню захисту ІР44 і 2р=6 за табл. 9-25
Питомий тепловий потік від втрат в Рп1 = = 0,045
активній частині обмотки і від втрат в
сталі, віднесених до внутрішньої поверхні
охолодження активної частини статора рп1, Вт/кв.мм за (9-386)
Те ж, від втрат в активній частині обмотки, Рип1 = = 0,006
віднесених до поверхні охолодження пазів рип1, Вт/кв.мм за (9-387)
Те ж, від втрат в лобових частинах обмотки, Рл1= = 0,003
віднесених до поверхні охолодження лобових
частинобмотки рл1, Вт/кв.мм за (9-388)
Окружна швидкість ротора v2, м/с за (9-389) v2 = = 15,11
Коефіцієнт α1, Вт/кв.мм’С° за рис. 9-24 (с.190) α1 = 12∙
Перевищення температури внутрішньої Δtп1 = Рп1/ α1 = 37,5
поверхні активної частини статора над
температурою повітря всередині машини Δtn1, гр.С за (9-390)
Еквівалентний коефіцієнт теплопровідності λекв =
в пазі λекв, Вт/мм*гр. за (с. 191)
Еквівалентний коефіцієнт теплопровідності λ’екв =150 x 10-5
внутрішньої ізоляції котушки λ*екв, Вт/мм*гр.С за рис.9-26
Перепад температури в ізоляції пазу і Δtи.п1= Рип1∙ = 9,463
котушок з круглих провідників Δtи.п1, гр.С за (9-391)
Перевищення температури зовнішньої Δtл1 = Рл1/ α1 = 25
поверхні лобових частин обмотки над
температурою повітря всередині машини Δtn1, гр.С за (9-393)
Перепад температури в ізоляції лобових Δtи.л1 = Рл1∙ = 4,73
частин котушок з круглих
провідників Δtи.л1, гр.С за (9-494)
Середнє перевищення температури обмотки над температурою повітря
всередині двигуна Δt*1, гр.С за (9-396)
Δt'1 = (Δtп1+Δtип1)∙ ∙ = 39,1
Втрати в обмотці ротора при максимально Р’м2 = m1∙ ∙m’т∙r”2 = 1334
допустимій температурі Р*м2, Вт за (9-401)
Втрати в двигуні з захистом ІР44, що передаються повітрю
всередині двигуна Р*сум, Вт за (9-397)
Р’сум = K∙ = 3155,056
Коефіцієнт αв, Вт/(кв.мм*гр.С) при αв = 2,1
v2 = 15,11м/с за рис. 9-25 (с. 191)
Середнє перевищення температури повітря Δtв = = 27,4
всередині двигуна Δtв, гр.С над температурою
зовнішньго повітря з охолоджувальними ребрами за (9-399)
Середнє перевищення температури обмотки Δt1 = Δt’1+ Δtв =66,5
Δt1, гр.С над температурою зовнішньго повітря за (9-400)
Умовна зовнішня поверхня охолодження Sп2 = π∙Dн2∙L2 = 149627,28
активної частини ротора Sп2, кв.мм за (9-402)
Умовний периметр поперечного перерізу П2 = 2∙(hп2+bп2) = 88,1
напіввідкритого пазу П2, мм за (9-403)
Умовна поверхня охолодження Sи.п2 = z2∙П2∙L2 = 523314
пазів Sи.п2, кв.мм за (9-404)
Умовна поверхня охолодження лобових Sл2 = 4∙π∙ Dн2∙Lв2 =306280,69
частин обмотки Sл2, кв.мм за (9-405)
Питомий тепловий потік від втрат в рп2 = =0,0055
активній частині обмотки ротора рп2, Вт/кв.мм,
віднесених до її зовнішньої поверхні охолодження за (9-406)
Те ж, віднесених до поверхні охолодження ри.п2= =0,0015
пазів ри.п2, Вт/кв.мм за (9-407)
Те ж, від втрат в лобових частинах обмотки рл2 = =0,00268
ротора рл2, Вт/кв.мм, віднесених до поверхні
охолодження її лобових частин за (9-408)
Коефіцієнт тепловіддачі поверхні α2= 38
ротора α2, (Вт/кв.мм*гр.С) за рис. 9-27 (с. 193)
Перевищення температури зовнішньої Δtп2 = =14,47
поверхні активної частини ротора Δtп2,
гр.С над температурою повітря всередині машини за (9-409)
Перепад температури в ізоляції Δtи.п2 = Pип2× = 7
провідників і пазів Δtи.п2, гр.С за (9-410)
Перевищення температури зовнішньої Δtл2= = 7,05
поверхні лобових частин обмотки Δtл2, гр.С
над температурою повітря всередині двигуна за (9-411)
Одностороння товщина ізоляції bi.л2= 0,15
котушок ротора в лобовій частині
bi.л2, мм за дод. 22 (с. 398)
Перепад температури в ізоляції Δtи.л2 = Pл2× = 2,68
провідників і котушок лобових
частин обмотки Δtи.л2, гр.С за (9-412)
Середнє перевищення температури обмотки над температурою повітря
всередині двигуна Δt’2, гр.С за (9-413)
Δt`2=( Δtп2+ Δtіп2) ( Δtл2+ Δtіл2)× = 16,979
Те ж, над температурою зовнішнього Δt2= Δt`2+ tв = 44,4
повітря Δt2, гр.С за (9-414)
Вентиляційний розрахунок
Відстань від низу корпусу машини Н1=8
до опорної поверхні лап Н1, мм за рис. 1-3 (с. 23)
Діаметр корпусу за (1-27) Dкорп = 2 = 434
Коефіцієнт К2 зміни тепловіддачі по К2 =2,2 =4,583
довжині корпуса машини залежно від
діаметра і частоти обертання ротора n1 за (5-43)
Необхідна витрата повітря Vв, куб.м/c Vв = =0,48
при степені захисту ІР44 і способом
охолодження ІС0141 за (5-42)
Витрата повітря вентилятора V*в, куб.м/c V`в = 0,6× =0,49
за (5-44), причому існує умова: V*в> Vв, як правило.
Зовнішній діаметр вентилятора Dвен, мм за (с.55) Dвен = 0.85×Dкорп = 369
Ширина лопатки Lл, мм за (с.55) Lл=56,4
Число лопаток Nл при частоті обертання Nл=1,25× =9,4625
n1=1000 об/хв за (с.55)
Приймаємо ціле число Nл Nл =10