- •3. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні
- •5. Поняття публічного управління
- •6. Виникнення та розвиток адміністративного права
- •7. Характеристика та основні положення Закону України «Про звернення громадян»
- •8. Адміністративне право як галузь публічного права
- •13. Види суб’єктів адміністративного права
- •14. Фізична особа як суб’єкт адміністративного права
- •16. Види управління
- •18. Поняття органу виконавчої влади.
- •23. Принципи публічного управління.
- •24. Державне управління та державна виконавча влада: співвіднощення понять.
- •26. Принципи адміністративного права
- •28. Склад Кабінету Міністрів України
- •33. Види орагнів виконавчої влади.
- •1. Від обсягу і характеру компетенції: — загальної компетенції (кму, Рада міністрів арк, місцеві державні
- •34. Система орагнів виконавчої влади.
- •35. Співвідношення державного управління та державного регулювання.
- •38. Джерела адміністративного права. Кодекс України про адміністративні правопорушення
- •40. Місце адміністративного права в системі права України.
- •41. Адміністративне право України як наука
- •42. Характеристика та основні положення Закону «Про громадські об’єднання»
- •43. Адміністративне право як навчальна дисципліна
- •47. Співвідношення публічного управління та державного управління.
- •48. Структура адміністративно-правових відносин.
- •50. Співвідношення адміністративно-правового статусу та правосуб'єктності
- •51. Характеристика та основні положення закону України «Про національне антикорупційне бюро України»
- •52. Кабінет Міністрів України як вищий орган в системі органів виконавчої влади
- •53. Акти Кабінету Міністрів України
- •54. Адміністративно-правовий статус органів державного регулювання
- •55. Державні колегіальні органи як субєкти адміністративного права
- •58. Характеристика та основні положення Закону України "Про звернення громадян".
- •65. Адміністративно – правовий статус Національного Банку Укр.
- •66. Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом
23. Принципи публічного управління.
Принципи державного управління доцільно розділити на дві групи: загальні та спеціальні. Загальні принципи базуються на положеннях Конституції України, законів України. Спеціальні принципи враховують організаційні аспекти діяльності органів державного управління.
Загальні принципи:
-Демократизм. Демократичний характер держави грунтується на визнанні народу джерелом влади. Народ може здійснювати владу чи безпосередньо (референдум), чи опосередковано (через обраних депутатів представницьких органів влади). Демократизм як принцип державного управління проявляється в тому, що державні управлінські рішення спрямовано на задоволення інтересів усіх чи більшості громадян держави. Це - одна з основних характеристик демократизму державного управління, оскільки події останніх років в Україні свідчать про реальну можливість народу впливати на формування влади, водночас обрана влада (що є цілком об'єктивним) не в змозі покращити життя та відповідати намаганням усіх людей одразу. Саме тому державне управління здійснюється на підставі передвиборних гасел, підтриманих більшістю народу, і саме в інтересах цієї більшості влада в подальшому і здійснює державноуправлінські функції. Діяти одночасно в інтересах усіх і кожного у принципі досить важко, тому що різні люди можуть мати різні погляди з приводу того, що є позитивним або негативним у тій чи іншій загальнодержавній проблемі. Також необхідно зазначити, що демократизм як принцип державного управління свідчить про намагання держави залучати громадян (громадські організації) до прийняття важливих загальнодержавних рішень. Як приклад можна навести численні консультативно-дорадчі органи при вищих посадових особах держави, або проведення у серпні 2006 р. загальнонаціонального «круглого столу» з ініціативи Президента України, де обговорювалась кризова ситуація в управлінні державою, результатом чого стало підписання 3 серпня 2006 р. Універсалу національної єдності. Широкі права місцевого самоврядування, багатопартійна система - ці та інші аспекти в цілому характеризують демократизм як принцип державного управління.
- Законність як принцип державного управління - це правовий режим, відповідно до якого органи державної влади та посадові особи здійснюють свої повноваження на підставі Конституції та законів України. Статті 6 та 8 Конституції визначають, що органи законодавчої, виконавчої та судової гілок влади здійснюють свої повноваження в установлених Конституцією межах і відповідно до законів України. В державі визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
- Гласність - вільний доступ громадян до інформації про діяльність органів державного управління. Реалізація на практиці вказаного принципу державного управління означає реальну можливість громадян знати про те, яким чином у державі готуються та приймаються управлінські рішення. Проявами принципу гласності є:
а) відкритість і прозорість державних органів (посадових осіб) у здійсненні їхніх повноважень;
б) суттєва роль засобів масової інформації в оприлюдненні державних управлінських рішень;
в) кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена (ст. 50 Конституції України).
Спеціальні принципи:
- Галузевий. Державне управління базується на органічному поєднанні однорідних за характером діяльності об'єктів управління у сфері однієї галузі (наприклад транспорт, освіта, медицина, національна безпека тощо). Система вказаної галузі характеризується наявністю провідного (центрального) органу виконавчої влади та підпорядкованих йому державних органів, підприємств, організацій. Саме виходячи з галузевого принципу державного управління в Україні станом на початок 2007 р. діють 19 міністерств, які здійснюють державне управління у відповідній сфері суспільного життя
- Міжгалузевий (функціональний) Зі створенням спеціального органу державного управління йому можуть бути передані деякі повноваження з керівництва підприємствами, установами та організаціями незалежно від галузевої природи.
- Територіальний Полягає у тому, що органи державного управління здійснюють діяльність на чітко визначеній території Коли йдеться про Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади (міністерства, державні комітети, центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом)
— Поєднання централізації та децентралізації — розумне співвідношення централізації владних повноважень із делегуванням їх на місцевий рівень. Залежно від сфери, в якій здійснюється управління (економіка, національна безпека), ступінь проявів буде різний.
- Поєднання єдиноначальності й колегіальності – вказаний принцип державного управління зводиться до використання переваг як єдиноначальності (оперативність, персональна відповідальність), так і колегіальності (можливість залучення фахівців, виваженість рішення). Єдиноначальність характеризується наділенням значними службовими повноваженнями у поєднанні з персональною відповідальністю керівника органу державної влади за результати роботи керованого ним органу. Колегіальність же зводиться до необхідності розумного використання переваг колективного обговорення прийняття рішення, коли фахівці з тих чи інших питань залучаються до процесу підготування проекту рішення. Це досягається за рахунок створення колегій, рад чи нарад при органах державного управління.