Розділ 2 основні суб’єкти, методи та інструменти регулювання підприємницької діяльності

2.1. Суб’єкти підприємницької діяльності

Відповідно до законодавства України, суб’єктами підприємницької діяльності є:

1) господарські організації (підприємства) - юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Здійснення підприємницької діяльності забороняється органам державної влади та органам місцевого самоврядування.

Існують також обмеження щодо здійснення фізичними особами права на заняття підприємницькою діяльністю. Вона обмежується законом щодо депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування. До то ж, забороняється займатися підприємницькою діяльністю військовослужбовцям, службовим особам органів внутрішніх справ, прокуратури, суду, органів державної безпеки України тощо.

Посадовими особами органів управління господарського товариства не можуть бути члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та інших органів виконавчої влади, військовослужбовці, посадові особи органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державного нотаріату, а також посадові особи органів державної влади, крім випадків, коли державні службовці здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляють інтереси держави в раді товариства (спостережній раді) або ревізійній комісії товариства. Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути посадовими особами тих товариств, які здійснюють цей вид діяльності. Посадовими особами органів управління товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії, а в товариствах, де створена рада товариства (спостережна рада), - голова та члени ради товариства (спостережної ради).

Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами. [2, c.17]

Класифікація суб'єктів господарювання здійснюється за різними підставами. Так, класифікація здійснюється залежно:

1) від форм власності; розрізняють державну і приватну;

2) від правового статусу; підприємницька діяльність громадян може приймати форму юридичної особи або форму підприємництва без утворення юридичної особи;

3) від організаційно-правової форми (господарські товариства і товариства, виробничі кооперативи, унітарні підприємства, об'єднання та ін).

Корпоративне підприємство утворюється двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об’єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. До корпоративних відносяться, зокрема,

приватні підприємства з двома або більше засновниками, виробничі кооперативи та господарські товариства.

Виробничий кооператив — це добровільне об’єднання громадян на засадах членства з метою спільної виробничої або іншої господарської діяльності, що базується на їх особистій трудовій участі та об’єднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні підприємством та розподілі доходу між членами

кооперативу відповідно до їх участі в його діяльності. Виробничі кооперативи можуть здійснювати виробничу, переробну, заготівельно-збутову, постачальницьку, сервісну і будь-яку іншу підприємницьку діяльність.

До господарських товариств відносяться такі підприємства:

• акціонерне товариство;

• товариство з обмеженою відповідальністю;

• товариство з додатковою відповідальністю;

• повне товариство;

• командитне товариство.

Акціонерним товариством (АТ) вважається товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Акціонерами товариства можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства. Акціонери не відповідають за зобов’язаннями АТ і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, тільки в межах належних їм акцій. Відповідно АТ не відповідає за зобов’язаннями акціонерів.

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Товариством з додатковою відповідальністю (ТДВ) є господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному

установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників. Кратність додаткової відповідальності для всіх учасників товариства повинна бути однаковою.

Повним товариством (ПТ) є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.

Майнова відповідальність перед кредиторами є солідарною та необмеженою. Солідарна відповідальність учасників ПТ означає, що кредитори мають право вимагати виконання зобов’язань товариства як від усіх учасників товариства, так і від кожного з них окремо, повністю або частково.

Командитним товариством (КТ) є господарське товариство, в якому один або кілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов’язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники залучені до діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники). КТ діють під фірмовим ім’ям, де вказані прізвища повних учасників. У разі включення до назви КТ імені вкладника, останній стає необмежено відповідальним за зобов’язаннями товариства. Діяльність КТ припиняється у разі вибуття всіх учасників з повною відповідальністю. У разі вибуття усіх вкладників учасники з повною відповідальністю вправі замість ліквідації КТ перетворити його у ПТ.

Таким чином, суб'єктами підприємницької діяльності можуть бути фізичні і (або) юридичні особи, що здійснюють самостійну діяльність на власний ризик, спрямовану на систематичне отримання прибутку від використання майна, виконання робіт, надання послуг особами, зареєстрованими в установленому законом порядку. [2, c.99]