- •Рівні організації живої матерії
- •Сучасна клітинна теорія
- •2. Прокаріотів клітина.
- •Будова рнк
- •Особливості функцій
- •1. Процесинг
- •. Обмін речовин як основна функція життя
- •Генетичний код
- •Етапи біосинтезу білка
- •Нестатеве розмноження
- •Вид. Критерии вида
- •17 В. Английским ботаником Джоном Реем (1627—1709), отметившим, что разные виды отличаются по внешнему и внутреннему строению и не скрещиваются между собой.
- •Модифікаційна мінливість
- •Норма реакции
- •Типи мутації
- •Перший закон Менделя
- •Хемосинтез
- •Роль генетики в медицині
- •Лі́піди Біологічне значення ліпідів
- •Вуглеводи Біологічне значення вуглеводів
- •Класифікація
- •Вітаміни Біологічне значення вітамінів
- •Історія відкриття
- •Біологічне значення вітамінів
- •Алкалоїди
Алкалоїди
Алкало́їди — органічні азотовмісні сполуки переважно рослинного походження, також є продуктом життєдіяльності грибів та деяких нижчих тварин (молюски, жаби). Назву — перекладається як «подібні до лугів» — отримали через лужну реакцію водних розчинів перших ізольованих передставників. Майже всі алкалоїди мають високу біологічну активність, що обумовлено їх захисною функцією в рослинах.
При реакції з кислотами утворюють солі. Загальні відомості про діючі речовини лікарських рослин.
Алкалоїди — це складні гетероциклічні сполуки, за допомогою яких відбувається перетворення і збереження азоту в рослинах (їх називають також азотовмісними сполуками). Алкалоїди є органічними основами; у рослинах містяться у вигляді солей винної, лимонної, яблучної, мурашиної, щавлевої, оцтової, молочної, янтарної та інших кислот. Солі алкалоїдів добре розчиняються у воді (у вільному стані алкалоїди, як правило, не розчинні у воді).
Більшість алкалоїдів у чистому вигляді — кристали, а деякі — рідини. За хімічною будовою алкалоїди поділяють на похідні: піридину, піролідину, хіноліну, індолу й пурину.
Кількість алкалоїдів та їхній склад неоднакові не тільки в різних видах рослин, а й у різних частинах тих самих рослин. Найбільше їх у плодах, листі та корінні рослин — від слідів до 2—3, а в корі хінного дерева навіть до 16%. В одній і тій самій рослині, як правило, міститься кілька різних алкалоїдів. Крім того, вміст алкалоїдів залежить від пори року та природних умов місцевості (складу ґрунту, вологості, клімату і т. ін.). Найбагатші на алкалоїди рослини родини макових, метеликових, жовтецевих, пасльонових.
Алкалоїди — надзвичайно фізіологічно активні речовини, дія їх на організм людини дуже складна й багатогранна. Наприклад, алкалоїд хелідонін, який міститься в чистотілі звичайному, розслаблює гладенькі м'язи кровоносних судин, знижуючи артеріальний тиск. Інші алкалоїди чистотілу — гемохелідонін і метоксихелідонін — впливають на обмін речовин та поділ клітин, завдяки чому перешкоджають росту й розвитку пухлин, тобто є антимітозними засобами. Алкалоїд тирамін, виділений з омели білої і грициків, навпаки, викликає звуження судин і підвищення артеріального тиску.
Атропін, екстрагований з дурману звичайного, блекоти чи беладонни, вибірково блокує М-холінорецептори. Після вживання атропіновміспих рослин зменшується секреція залоз травного апарату, розширюються зіниці очей, пульс прискорюється, знижується тонус гладеньких м'язів. Перебільшення допустимої дози атропіну може спричинити гостре отруєння: різке рухове збудження («лізе на стіни, мов блекоти об'ївся»), надмірне розширення зіниць, тахікардія, сухість шкіри і слизових оболонок.