42

INTERNET I WORLD WIDE WEB

Internet складається з тисяч з’єднаних між собою комп’ютерних мереж, розміщених по усьому світу. Будь-які державні підприємства, компанії, учбові заклади та організації, які мають доступ до Internet, відповідають за забезпечення відповідного технічного рівня і за проходження інформації черех них. Комп’ютери в Internet взаємодіють між собою через набір протоколів, які називаються Transmission Control Protocol / Internet Protocol (TCP/IT).

Протокол – це набір правил, які регламентують способи передачі даних між комп’ютерами у мережі. Протоколи ТСР/ІТ дозволяють обмінюватись інформацією таким чином, ніби вони підключені один до одного.

Підключення до Internet

Існує декілька способів підключення комп’ютерів до Internet. Від типу з’єднання, що використовується у конкретному випадку, суттєво залежить швидкість обміну інформацією.

Модем підключається до телефонної лінії. Для перегляду Web-сторінок за допомогою модемного з’єднання рекомендується встановлювати швидкість модему не менше 56 кілобітів за секунду.

Кабельний модем дозволяє відправляти та отримувати інформацію зі швидкістю до 3000 Кб/с, використовуючи при цьому звичайний телевізійний кабель.

ISDN – підключення абонентів до цифрових телефонних каналів, що відповідають стандарту Integrated Services Digital Network (ISDN). Лінії ISDN здатні пропускати інформацію зі швидкістю в межах від 64 до 128 Кб/с.

Digital Subscriber Line (DSL) – ще один технологічний стандарт передачі інформації в Internet. Канали DSL, доступ до яких пропонується в багатьох містах США, підтримує пропускну здатність від 1000 до 9000 Кб/с.

World Wide Web

World Wide Web (www) – це частина Internet, яка являє собою гігантський набір документів, що зберігаються на комп’ютерах по всьому світі. World Wide Web найчастіше називають скорочено www або просто Web.

Web-сторінка – це окремий документ Web, який здатний містити інформацію різного виду – текст, рисунки, фотографії, фрагменти аудіо- та відеозаписів. Web-сторінки зберігаються на комп’ютерах, які називаються Web-серверами. Якщо Web-сторінка збережена на диску Web-сервера, то вона стає доступною для використання іншими людьми. Набір Web-сторінок називається Web-сайтом.

URL

Кожна сторінка у Web має свію власну унікальну адресу, яка називається Unsform Resource Locator (URL). Користувач може відобразити вміст Web-сторінки на екрані свого комп’ютера, якщо йому відома URL цієї сторінки.

В загальному випадку URL складається з імені використовуваного протоколу, назви сервера та шляху доступу до сторінки.

Протокол визначає правила звернення до Web-сторінки.

Назва сервера (домена) визначає комп’ютер, який містить Web-сторінку.

Шлях доступу показує розміщення сторінки на диску Web-сервера.

Наприклад, у цьому URL, http://www.microsoft.com/win_1/w2000.html, виділяється протокол http (Hyper Text Transfer Protocol), назва Web-сервера www.microsoft.com, шлях до сторінки w2000.html – win_1/w2000.html.

Web-броузери

Web-броузер – це програма, яка надає засоби пошуку та перегляду інформації у Web. Web-браузер считує Web-сторінки та інші файли з диску Web-сервера та відображає їх вміст на моніторі комп’ютера користувача. Популярні програми-браузери – Microsoft Internet Explorer та Netscape Navigator.

Гіперпосилання

Web-сторінки зазвичай містять фрагменти тексту або графічні зображення, що підсвічуються, які називаються гіперпосиланнями і дозволяють швидко переходити до інших сторінок Web. Гіперпосилання виключають необхідність вводу URL чергової сторінки, до якої потрібно звернутися. У цьому випадку користувач, переходячи від однієї сторінки до іншої, отримує можливість швидкого перегляду величезної кількості інформації. Гіперпосилання легко впізнати: текстові посилання виділяються кольором та підкреслюванням, а графічні – кольоровою рамкою.

Проектування власного web-сайту

Перш ніж приступити до створення окремих Web-сторінок, слід обдумати структуру майбутнього Web-сайту. Потрібно вирішити скільки сторінок повинен містити Web-сайт і яким чином вони будуть взаємопов’язані. Після визначення загальних характеристик компонування сайту потрібно визначити особливості головної сторінки.

Компонування Web-сайту

Компонування Web-сайту буває лінійним, Web, ієрархічним та комбінованим.

При використанні лінійного компонування сторінки Web-сайту розташовуються в одній обумовленій послідовності. Така структура є зручною у тих випадках, коли користувач повинен ознайомлюватись з інформацією у визначеному порядку. У таких випадках чергова Web-сторінка містить гіперпосилання на наступну та попередню сторінки, і користувач отримує зручну можливість швидкого переміщення по вмісту сайту вперед і назад.

Сайт, побудований у стилі Web, взагалі не має чітко обумовленої структури. Кожна сторінка містить численні посилання на інші сторінки сайту. Таке компонування застосовується у тих випадках, коли порядок перегляду інформації несуттєвий.

У випадку використання ієрархічного компонування всі сторінки Web-сайту пов’язані з його головною сторінкою. Головна сторінка пропонує загальний огляд вмісту сайту, а всі інші містять конкретну інформацію, згруповану за тематичним принципом. Доступ до подібних порцій даних здійснюється за допомогою гіперпосилань, включених у склад головної сторінки.

Підхід до використання комбінованого компонування найгнучкіший. Наприклад, поєднуючи особливості ієрархічного проектування і компонування у стилі Web, можна створити сайт, який вирізняється зрозумілою структурою і разом з тим дає можливість користувачу переміщатись від однієї сторінки до іншої у довільному порядку.

Проектування головної сторінки

Головна сторінка – це та, яку користувач бачить першочергово на Web-сайті. Файл головної сторінки називається index.html або index.htm.

Головна сторінка повинна включати у собі короткий огляд вмісту сайту, його зміст і набір гіперпосилань, за допомогою яких користувач зможе відразу перейти до тем, які його цікавлять.

Як створюються Web-сторінки

Приступаючи до створення Web-сторінок, потрібно добре уявити їх призначення. Рекомендується здійснити наступні кроки.

1. Збір інформації – підготувати всі дані, які хочете подати на сторінках майбутнього сайту (тексти, картинки, діаграми та контактні відомості).

2. Організація даних – поділ зібраних даних на групи, кожна з яких повинна подаватись окремою Web-сторінкою, яка присвячена конкретній темі.

3. Ввід інформації – за допомогою програми текстового редактора ввести текст, який повинен відображатись на Web-сторінках. Кожну сторінку слід зберегти у вигляді окремого файла-документа, перетворивши її за допомогою дескрипторів у формат html. За допомогою дескрипторів згодом необхідно доповнити Web-сторінки графічними зображеннями, таблицями, аудіо- та відеозаписами.

4. Додавання гіперпосилань – надзвичайно важливий етап проектування Web-сторінок. Гіперпосилання у вікні браузера виглядає як фрагмент тексту або графічне зображення, які дозволяють користувачу переміститись до необхідної сторінки Web одним клацком кнопки миші.

5. Опублікування Web-сторінок – по закінченні роботи над Web-сторінками потрібно звернутись до однієї з компаній-провайдерів (Web Presence Provider – WPP), які надають послуги з опублікування Web-сторінок. WPP забезпечить зберігання ваших Web-сторінок на власному сервері та доступ до них ззовні.

При цьому слід дотримуватись наступних порад:

• виділяти найважливіше;

• враховувати розміри файлів – великі розміри (аудіо, відео) значно збільшують час пересилання сторінки на комп’ютер користувачв;

• уникати нагадувань про незавершеність Web-проекту;

• оптимізувати величину сторінки – не менше одного екрана і не більше п’яти;

• надати контактні відомості;

• передбачити можливість завантаження Web-сторінки без графіки;

• ввести списки FAQ (Frequentle Asked Questions) – перелік питань, які найчастіше задаються.