Використовування систематизованих фінансових звітів для оцінки ліквідності і прибутковості.
Фінансова звітність (в основному бухгалтерський баланс і звіт про прибутки та збитки) аналізуються за такими напрямками: горизонтальний аналіз, вертикальний аналіз та аналіз на основі розрахунку відносних показників.
Горизонтальний аналіз полягає в порівнянні окремих показників (статей) балансу підприємства, звіту про прибутки та збитки інших звітів за два суміжні звітні періоди, а також у динаміці за кілька років. Дає змогу визначити тенденції розвитку підприємства та окремих показників його діяльності.
Вертикальний аналіз – це структурний аналіз балансу, звіту про прибутки та збитки чи інших форм фінансової звітності. Він дає змогу вивчити та оцінити структуру активів підприємства, тобто частку оборотних і необоротних активів, грошових коштів, фінансових вкладень, основних засобів, запасів і т.ін. у загальній умі активів.
Аналіз фінансового стану підприємства на основі розрахунку відносних показників (коефіцієнтів) є глибшим, грунтовнішим. У систему відносних показників входять показники платоспроможності (ліквідності), оборотності (ділової активності), заборгованості (структури капіталу),прибутковості (рентабельності) тощо. Слід зазначити, що в різних країнах кількість таких показників може бути різна. Крім основних, розраховуються і похідні показники. Крім того, віднесення певного показника до тієї чи іншої групи може мати елемент умовності. Нижче наведені система основних відносних показників фінансового стану підприємства та методика їх розрахунку.
1. Показники платоспроможності (ліквідності).
1.1. Показник поточної (загальної) платоспроможності.
Джерелом інформації для визначення цього показника є баланс підприємства. Кожна фірма повинна знайти найприйнятніший для себе рівень поточної платоспроможності виходячи з особливостей господарської діяльності. В будь-якому разі цей показник має бути вищий за одиницю.
1.2. Показник швидкої платоспроможності.
Швидкореалізуємі – це високоліквідні активи, до яких відносяться грошові кошти, короткострокові фінансові інвестиції, дебіторська заборгованість та інші. На практиці такі активи визначаються різницею між сумою оборотних активів та запасами на складі. Бажано, щоб цей показник незначно перевищував одиницю.
1.3. Показник абсолютної платоспроможності.
До еквівалентів грошових коштів відносяться цінні папери, які можуть бути трансформовані в грошові кошти в термін, не більший трьох місяців. Якщо така аналогічна інформація відсутня, в чисельнику формули слід відображати тільки грошові кошти.
Показник абсолютної платоспроможності частку короткострокових боргових зобов’язань, яка може бути погашена на певну дату грошима.
1.4. Чистий робочий капітал.
Визначається різницею між поточними (оборотними) активами та поточними (короткостроковими) пасивами.
Наявність та зростання чистого робочого капіталу підприємства свідчить про його платоспроможність та про можливості розширяти господарську діяльність.
2. Показник рентабельності.
Кожне підприємство бажає досягнути якомога вищого рівня рентабельності. Показники рентабельності підприємства в цілому розраховуються за даними фінансової звітності – Звіту про прибутки та збитки і Балансу.
2.1. Рентабельність за валовим прибутком:
2.2. Рентабельність за операційним прибутком:
2.3. Рентабельність за чистим прибутком:
2.4. Рентабельність інвестицій (ROI):
При розрахунку показника (2.4) під інвестиціями слід розуміти всю суму коштів, вкладених в активи підприємства (підсумок суми активів за балансом підприємства).
2.4.1. Строк окупності інвестицій (активів):
2.5. Рентабельність власного (акціонерного) капіталу (ROE):
2.5.1. Строк окупності власного капіталу:
2.6. Дохід на акцію:
Багатоступінчаті і одноступінчаті форми звіту про прибутки і збитки.
Рахунок прибутків та збитків відображає результати господарської діяльності фірми за звітний період і поряд з балансом є однією із важливих форм фінансової звітності акціонерних товариств. Даний звіт звичайно складають один раз на рік і він друкується разом з балансом, оскільки ці дві форми доповнюють одна одну.
Розрізняють дві основні форми складання рахунку прибутків та збитків: одноступеневу та багатоступеневу. В першому випадку спочатку наводяться усі надходження та доходи, а далі із їх загальної суми віднімаються усі витрати виробництва та різні видатки. У результаті отримують чистий прибуток. Така форма даного звіту застосовується в фірмах з одним напрямком діяльності. Схематично одноступенева форма рахунку прибутку та збитків має такий вигляд:
Доходи:
Чистий продаж
Інші доходи
Витрати виробництва та інші видатки
Витрати на збут
Адміністративні видатки
Сплачені проценти
Інші видатки
Чистий прибуток
Податок на прибуток
При багатоступеневій формі рахунку із кожної категорії надходжень та доходів мінусують відповідні витрати та зазначають проміжні підсумки результатів діяльності. Різниця між усіма надходженнями і усіма відрахуваннями з них є сумою чистого прибутку чи збитків. Схема багатоступеневої форми складання рахунку прибутку та збитків.
Продаж
Мінус повернення та знижки
Чистий продаж
Мінус витрати виробництва
Разом валовий прибуток від реалізації продукції
Мінус витрати:
На збут продукції
Адміністративні та загальні
Разом прибуток від операцій
Мінус інші видатки
Інші видатки
Чистий прибуток
Податок на прибуток