Македонія

Офіційна назва - Республіка Македонія

Географічне розташування - країна розташована у південно - східній Європі , в центральній частині Балканського півострова. Межує з Албанією, Болгарією, Сербією і Косово і Грецією .

Чисельність населення - 2,043 млн. осіб (2010 р.); з них македонці - 64 %; албанці – 25%; турки – 4%; цигани – 3%; серби – 2%.

Столиця - Скоп'є - 515 тис. осіб.

Інші великі міста: Бітола , Куманово , Тетово.

Адміністративний поділ - 85 громад, включаючи столицю Скоп'є, яка прирівнена до громади.

Державна мова - македонська і албанська.

Грошова одиниця - денар.

Релігія - більшість віруючих - православні християни, сповідується також іслам, католицизм, протестанство.

Державне свято - 2 серпня - День республіки (1998 р.)

Членство у міжнародних організаціях - ООН, МБРР, ОБСЄ, МВФ, РЄ (1995), МФЧХіЧП.

Історія

Першим державним утворенням на території сучасної республіки була недовговічна Крушевська Республіка, яка виникла внаслідок Ілінденського повстання в Османській Імперії в 1903 році.

Давня історична область Македонія поділена між Сербією, Болгарією, Грецією після Балканських воєн 1912—1913 років. Сербська частина включала територію майбутньої Югославії в 1918, але постійно вимагала автономії. Під час Другої світової війни вона залишалась окупованою Болгарією в період 1941—1944 років[2].

1945 року стала республікою в межах Югославії. Після зростання напруги між етнічними македонцями і складеним майже цілком з сербів урядом Югославії, республіка оголосила себе незалежною від Югославії 1992 року. Міжнародне визнання відкладене через неприйняття Грецією назви країни, яке збігається з назвою грецької провінції, територіальних претензій на відновлення Республіки Македонії в межах історичної області Македонії[3][4], а також на історичну спадщину Стародавньої Македонії[5][6]. Зі зміненою назвою Колишня Югославська Республіка Македонія країна прийнята в ООН в 1992 за згодою Греції, остання також блокує вступ Респубіки Македонії до ЄС.

Македонське питання — суперечка про належність історичної спадщини, території та населення історичної області Македонії. Македонське питання постало після остаточного розпаду Османської імперії наприкінці 19 — на початку 20 століття. Воно є невід'ємною частиною так званого Східного питання.

На сучасному етапі Македонське питання залишається досить гострим і безпосередньо стосується трьох європейських держав: Болгарії, Республіки Македонії та Греції. Відносини між останніми двома вкрай напружені

Населення

Кількість населення Македонії становить 2,043 млн.осіб (2010 р.).

У столиці республіки Скоп'є населення становить 515 тис. осіб.

Албанці наполягають на заниженні своєї кількості цим переписом, вважаючи, що кількість албанського населення в Республіці Македонії становить до 40 і більше відсотків. Значна частина македонців проживає за межами країни: 150 тис. — у США, 120 тис. — у Канаді, 150 тис. — в Австралії, приблизно 150 тис. — в Західній Європі. За оцінкою 1995 р. загальна чисельність македонців у світі становить — 2,2 млн чоловік.

Етнічне співвідношення

Етнічні македонці становлять 64% населення. Це більше ніж 80% усіх македонців, які проживають у світі (в Егейській Греції - 150 тис., у Піринському краї Болгарської Македонії - приблизно 335 тис., по 150 тис. - у США, Австралії і Західній Європі, 120 тис. - у Канаді).

Албанці - 25%, турки - 4%, серби - 2%, цигани - 3%, інші громади - 2%.

П'ята частина громадян країни - албанці - проживають на Північному Заході Македонії. У республіці живуть турецька, валашська, циганська і болгарська громади.

Місцями незначного компактного проживання етнічних українців у Македонії є її столиця – м. Скоп’є. За останні десять років кількість українців, що постійно проживають в Македонії, збільшилася приблизно удвічі, в основному за рахунок переселення українських жінок за місцем проживання їх чоловіків – громадян Македонії.

Мова

Офіційною є македонська. З 2001 року албанській мові надано статус офіційної в місцях компактного проживання албанців.

Релігія

Більшість жителів країни (приблизно 67%) належить до Македонської православної церкви. Нині її автокефалія не визнається іншими православними церквами.

Мусульмани становлять 30% від загального числа віруючих.

Прибічників інших конфесій - 3%.

Корисні копалини

Македонія має незначні запаси рудних і нерудних корисних копалин: залізної, свинцево-цинкової, нікелевої, мідної і марганцевої руди, хромітів, магнезиту, сурми, миш'яку, сірки, золота. Крім того, є поклади бурого вугілля, зустрічаються польові шпати, доломіт, гіпс. Македонія багата на родовища магнетиту (біля Дам'яна), залізної руди (поблизу Кичево), свинцево-цинкових руд (Кратово-Злетовська гірничорудна область).

Політичний устрій

Македонія - парламентська республіка. Діє конституція прийнята 17 листопада 1991 р.

Глава держави - президент, який представляє республіку за кордоном. Президент – головнокомандувач збройних сил, а також голова Ради безпеки. Обирається на прямих і загальних виборах шляхом таємного голосування строком на 5 років. Може переобиратися ще на один строк. Кандидат на пост президента повинен набрати абсолютну більшість голосів виборців. В протилежному випадку проводиться другий тур виборів, на який виставляються дві перші кандидатури, які набрали більшу кількість голосів. Президентом може бути обрана особа, яка на день виборів досягла 40 років і проживає в Македонії не менше 10 років на протязі останніх 15 років до виборів. Президент повинен бути громадянином Республіки Македонія. Президент Республіки Македонія – Гьорге ІВАНОВ , обраний 2009 р.

Найвищим законодавчим органом є Збори - однопалатний парламент, що складається з 123 депутатів, які обираються за партійними списками по системі пропорційного представництва. Строк повноважень депутатів - 4 роки. Останні (позачергові вибори) відбулись 2011 р. Голова - Трайко ВЕЛЬЯНОСКІ

Виконавча влада належить уряду, який складається з голови і міністрів. Структура і компетенція уряду визначається законом. Голова уряду призначається президентом. Міністри не можуть бути депутатами Зборів. Уряд затверджує порядок виконання законів та інших розпоряджень Зборів і відповідає за їх виконання. Уряд несе відповідальність перед парламентом. Нинішній уряд затверджено парламентом 2011 року. Голова уряду республіки Македонія – Нікола ГРУЄВСЬКІ.

Політичні партії

Внутрішня македонська революційна організація

Внутрішня македонська революційна

Демократична альтернатива

Демократична партія албанців

Демократичний союз за інтеграцію

Демократичне оновлення Македонії

Ліберальна партія Македонії

Ліберально - демократична партія

Нова соціал – демократична партія

Партія за демократичне процвітання

Партія за європейське майбутнє

Соціал-демократичний союз

Соціалістична партія Македонії

Економіка

Македонія, до здобуття незалежності, спеціалізувалася на видобутку корисних копалин, головним чином свинцево-цинкової руди і хромітів, а також кольорової металургії. Розвивалися фармацевтична, текстильна, харчова і тютюнова промисловість, виробництво будівельних матеріалів.

Розрив сформованих господарських зв'язків негативно позначився на економіці незалежної республіки. Подолання його наслідків і налагодження сучасного виробництва пов'язувалися з приватизацією промислових підприємств і сфери послуг.

Другий етап економічного розвитку започаткував закон про реорганізацію державних підприємств, ухвалений у незалежній Македонії влітку 1993. Тоді були приватизовані торговельні і сільськогосподарські підприємства, а також страхові компанії, потім підприємства промислові, будівельної індустрії, фінансові, туристичні і сфери обслуговування, транспорт і засоби зв'язку. Не підлягають приватизації об'єкти енерго- і водопостачання, лісового господарства, міського комунального господарства і природні ресурси.

Однак доходи бюджету від приватизації виявилися нижчими, ніж очікувалося. Безробіттям було охоплено до 40% економічно активного населення. Обсяг закордонних інвестицій у 1990-х роках збільшувався повільно.

Відсутність розвитку інфраструктури, санкції ООН відносно Югославії та економічне ембарго з боку Греції аж до 1996 перешкоджали економічному розвитку країни. У 1997-1998 намітилося економічне зростання, в основному в галузі сільського господарства і торгівлі, але воно припинилося у результаті косовської кризи. Були зруйновані транспортні і торговельні зв'язки з Югославією, загострилися соціальні проблеми, були втрачені потенційні закордонні інвестори. У міру нормалізації обстановки в Косово економічне становище Македонії поступово поліпшується. Світовий банк виділив Македонії 50 млн. дол. на відновлення економіки і 10 млн. дол. - на соціальні програми. Від ЄС Македонія одержала гуманітарну допомогу на суму 39,7 млн. євро.

Валовий внутрішній продукт

З 1996 почалося зростання ВВП, яке в 2000 сягнуло 5%, у 2001 - 6%. Згідно з офіційною національною статистикою, ВВП у 2000 оцінювався в 9 млрд. дол., або 1885 дол. США у розрахунку на душу населення (у 1990 - 2165 дол., 1992 - 1832 дол., 1994 - 1618 дол., 1996 - 1709 дол., 1998 - 1763 дол., 1999 - 1796 дол.). У структурі ВВП превалює частка послуг - 63%, частка промисловості - 25%, сільського господарства - 12% (у 1999: сфера послуг - 55%, промисловість - 32%, сільське господарство - 13%).

Енергетика

Частка бурого вугілля як первинного енергоресурсу у виробництві електроенергії становить приблизно 50%, друге місце посідають нафта і нафтопродукти (приблизно 30%), за ними йдуть гідроенергія і природний газ. За рахунок власних ресурсів задовольняється приблизно 65% енергетичних потреб. У Македонії на чотирьох шахтах щорічно добувається приблизно 7,2 млн. т бурого вугілля, причому продукція двох найбільших шахт (7 млн. т) поставляється виключно на ТЕС, а двох невеликих (продуктивністю по 100 тис. т вугілля в рік кожна) - йде на промислові і побутові потреби.

Найбільша ТЕС знаходиться в районі міста Бітола, на її частку припадає основна частина усієї електроенергії, що виробляється. Теплові станції Неготіно (працює на нафті) і Осломей (працює на бурому вугіллі) забезпечують опалення будинків.