Економічний Союз Бенілюкс, раніше Митний Союз Бенілюкс, — є торгівельною угодою між Бельгією, Нідерландами та Люксембургом, колективно оформлений як Бенілюкс. Організація Бенілюкс розпочала свою діяльність 1 листопада 1960 р., як така, що наслідувала Митний союз, заснований 1 січня 1948 р. Союз встановлює стандарти тарифів на товари з країн-не членів Бенілюкса і призначає зобов’язання по торгівлі всередені союзу. Четверте за розміром угрупування на Заході, Бенілюкс обслуговує понад 25 мільйонів чоловік.

Свого часу Бенілюкс вважався багатообіцяючим експериментом, за прикладом котрого сусідні країни мали б заснувати інші митні союзи, які потім могли б об’єднатися в більший економічний союз. Але, після ратифікації угоди, що заснувала Європейське Об’єднання Вугілля і Сталі в 1952 р., інтереси сусідніх країн, а разом з ними і Бенілюкса, стали відповідати планам заснування Європейського Економічного Союзу.

Економічний Союз Бенілюкс став важливою моделлю для ідеї Європейського Союза. Можна навіть сказати його предпосилкою. Бенілюкс продовжує діяти в деяких питаннях як менше економічне угрупування в рамках більшого, що має штаб-квартиру в Брюселі.

Історія Бельгії

Стародавні часи

У стародавні часи на території Бельгії жило кельтське плем'я белгів. У 57 до н.е. Бельгію завоював Юлій Цезар і увів її до складу Римської імперії. У 3 ст. до Бельгії вторглись германські племена франків і фризів. Белги були частково винищені франками, а частково злилися з ними. У ранньому середньовіччі Бельгія перебувала у складі франкської держави. За Верденським договором 843 територію теперішньої Бельгії було поділено по річці Шельді на дві частини: західна відійшла до Франції, східна — до Лотарингії.

У 13—14 столітях територія Бельгії була ареною запеклої боротьби між Англією і Францією. У середині 15 століття стала володінням бургундських герцогів.

1477—1516 територія теперішньої Бельгії, або Південні Нідерланди, належала разом з рештою Нідерландів імперії Габсбургів, а 1516—1713 — Іспанії. Після війни за Іспанську спадщину, за Утрехтським миром 1713, територія була приєднана до Австрії і знову включена до складу імперії Габсбургів як Австрійські Нідерланди.

18 століття

Наприкінці 18 століття у Австрійських Нідерландах розвинулись металургійна, кам'яновугільна, шерстяна, шовкова, скляна та інші галузі промисловості, зміцніла буржуазія як політична сила.

1789 внаслідок буржуазної революції австрійці були вигнані. 11 січня 1790 проголошена незалежна держава — Сполучені Штати Бельгії, але 1791 Австрія відновила свою владу над Бельгією.

1795 французький термідоріанський конвент проголосив приєднання Бельгії до Франції. У колишніх Австрійських Нідерландах були ліквідовані пережитки феодальних відносин, зменшено вплив католицької церкви на економічне і політичне життя країни.

19 Століття

Після падіння імперії Наполеона колишні Австрійські Нідерланди рішенням Віденського конгресу 1814—1815 було злучено з Нідерландами в єдине королівство — Сполучені Нідерланди під владою нідерландського короля Вільгельма І.

Внаслідок революції 1830 Бельгія здобула незалежність.

Наприкінці 19 століття, завдяки наявності природних багатств і вільних капіталів, дальшому посиленню експлуатації населення метрополії і колонії Бельгійського Конго (з 1885), Бельгія швидко перетворюється в індустріальну країну.

1885 - у Бельгії утворилася робітнича партія; у 1886, 1889, 1890 рр. відбулися великі страйки вуглекопів, що супроводилися сутичками робітників з поліцією й урядовим військом; у загальних політичних страйках 1893, 1902 і 1913 взяло участь близько 1 млн. робітників.

20 Століття

Під час Першої світової війни Бельгія була окупована німецькими військом.

У 1-й третині ХХ століття у Бельгії запровадили загальне виборче право для чоловіків, 8-годинний робочий день, підвищили пенсії.

Світова економічна криза 1929—1933 охопила всі галузі бельгійської економіки; кількість безробітних зросла до 300 тисяч чоловік.

У роки Другої світової війни Бельгія була окупована військами гітлерівської Німеччини.

1948 - Бельгія увійшла до Західного союзу, а 1949 — до Північно-Атлантичного союзу.

1955 Бельгія підписала Паризькі угоди, а 1957 — договір про т. з. Спільний європейський ринок та Євратом.

Перших заходів до регіональної автономії було вжито 1971, 1974 й 1980, коли було створено регіональні асамблеї для Фландрії, Валлонії й Брюсселя. 1992 було оголошено про введення федеративного ладу.