Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Виступ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
15.07.2019
Размер:
57.34 Кб
Скачать

2. Ультиматум Гітлера

Намагаючись перехопити ініціативу, 9 березня Шушниг оголосив на найближчу неділю, 13 березня 1938 року, плебісцит з питання про незалежність Австрії. Єдине питання на ньому повинен був чи бажає народ мати "вільну і німецьку, незалежну і соціальну, християнську і власну Австрії", а бланки - містити тільки гурток "так". При оголошенні плебісциту Шушниг знехтував приписаними конституцією нарадою з власним урядом, у зв'язку з чим Зейсс-Инкварт і Гляйзе-Хорстенау оголосили канцлера, що вони вважають плебісцит що суперечить конституції.

Що побоювався відхилення ідеї об'єднання на плебісциті, Гітлер відреагував на оголошення про плебісциті наказом про мобілізацію призначеної для вторгнення в Австрію 8-ой армії. 10 березня він наказав Зейсс-Инкварту пред'явити канцлерові ультиматум і почати мобілізацію прихильників. На наступний день скасування плебісциту і відставки Шушнига на користь Зейсс-Инкварта в ультимативній формі зажадав Герман Герінг. Ультиматум був переданий через який перебував у цей момент в Берліні Гляйзе-Хорстенау. Пізніше в той же день Герінг ще раз підтвердив його в телефонній розмові з Шушнигом. За вказівкою з Берліна австрійські націонал-соціалісти зайняли адміністрацію канцлера.

У другій половині дня 11 березня Шушниг погодився на відміну плебісциту, а ввечері Гітлер домігся його згоди на відставку та передачу влади Зейсс-Инкварту. Шушниг оголосив про свою відставку по радіо і наказав австрійської армії у разі вступу німецьких військ в Австрію відступати, не вступаючи в бойові дії.

Президент Австрії Миклас відмовився доручити формування нового уряду Зейсс-Инкварту, але в 23 години 15 хвилин капітулював.

За наказом Герінга за згодою Гітлера була написана телеграму з проханням про відправку до Австрії німецьких військ, яку новий австрійський уряд відправив від імені Зейсс-Инкварта. Сам Зейсс-Инкварт був поінформований про цю телеграмі лише після її відправлення.

3. Аншлюс Австрії

В ніч з 11 на 12 березня німецькі війська, заздалегідь зосереджені на кордоні згідно з планом "Отто", увійшли на територію Австрії.

Австрійська армія, яка отримала наказ не чинити опору, капітулювала. В 4 години ранку до Відня в якості першого представника нацистського уряду прибув під охороною роти есесівців Гіммлер у супроводі Вальтера Шелленберга і Рудольфа Гесса. Гестапо влаштувало свою головну ставку на Морцинплац, де містився під вартою Шушниг. Протягом декількох тижнів з ним поводилися дуже грубо, а потім відправили в концтабір, де він залишався до травня 1945 року.

У сформований Зейсс-Инквартом уряд увійшли Ернст Кальтенбруннер в якості міністра безпеки і зять Герінга Гюбер в якості міністра юстиції.

13 березня о 19 годині Гітлер урочисто в'їхав у Вену в супроводі шефа Верховного головнокомандування збройними силами Німеччини (ОКВ) Вільгельма Кейтеля. У той же день був опублікований закон "ПРО возз'єднання Австрії з Німецькою імперією", згідно з яким Австрія оголошувалася "однією із земель Німецької імперії" і відтепер стала називатися ""східну територію"". Виступаючи 15 березня у віденському палаці Хофбург перед людьми, які зібралися на площі Хельденплац, Гітлер заявив: "Я оголошую німецькому народу про виконання найважливішою місії в моєму житті".

10 квітня у Німеччині та Австрії відбувся плебісцит про аншлюс. За офіційними даними, в Німеччині за аншлюс проголосувало 99,08 % жителів, в Австрії - 99,75 %. Спостерігач (Вільям Ширер) так характеризує настрій австрійців під час плебісциту[2]:

Було ясно, що більшість австрійців, які 13 березня б сказали "так" Шушнигу, 10 квітня скажуть "так" Гітлеру. Багато з них вірили, що міцний союз з Німеччиною, навіть нацистської, бажаний і неминучий для Австрії, що Австрія <...> не зможе довго існувати сама по собі, що вона здатна вижити тільки в складі німецького рейху. Крім прихильників подібної точки зору були і затяті нацисти - безробітні або мають роботу, число яких в країні безперервно зростала. Їх приваблювала можливість поправити своє становище. Багато католики <...> були залучені широко публікувалися заявою кардинала Иннитцера, в якому він привітав прихід нацистів в Австрії і закликав голосувати за аншлюс.